Книга складається з листів, які пише всім головна героїня. На мою думку, треба вміло все це поєднати в сюжет, щоб справді зацікавило. І авторці це вдалося. Ми спостерігаємо за життям Сибіл і її особистою драмою. З мінусів, але це субʼєктивно - мене дратувала головна героїня, бо вона з тих літніх людей, яка намагається самоствердитися за рахунок приниження інших, вся така типу правильна, але насправді носить за собою тягар. Навіщо було принижувати деякими фразами близьких людей? Але, можливо, так і задумувалося авторкою, бо в результаті ми отримуємо специфічну правильну людину, але вона ж також людина тому і в неї є помилки. Всі персонажі діють не шаблонно, що класно. З приводу певної драми було сумно, але її стосунки з дочкою не викликали в мене співчуття. Ця книга для тих, хто хоче спробувати такий стиль написання, хто хоче неоднозначних відчуттів, бо, можливо, вас буде хтось дратувати, і це ок, бо книга ніби про звичайних живих людей. Для тих, хто хоче задуматися про життя, жалі, цінності, помилки, те, чому ми приділяємо наш час саме зараз.