Роман «Книга про Бланш і Марі» скандинавського письменника Пера Улофа Енквіста починається зі смерті однієї з двох головних його героїнь – Бланш. Цю жінку називали корольковою істеричок, з юності вона лікувалась у спеціальному закладі, мала роман зі своїм лікарем, потім була асистенткою нобелівської лауреатки Марії (тієї самої Марі з назви) Кюрі, з якою дуже заприязнилась. Разом вони досліджували похідні урану. Для Бланш ця робота закінчиться ампутацією кінцівок, залишиться лише права рука, якою вона писатиме свій довгий щоденник, розділений на кілька глав. Для Марії Кюрі розробка урану закінчиться ще однією Нобелівською премією і променевою хворобою. Але до цього ще є час… «Книга про Бланш і Марі» Пера Улофа Енквіста - це один з найнезвичайніших романів, які мені пощастило прочитати за останні роки. Цікава манера оповіді, трагічні події в житті цих двох жінок та - найголовніше – історична основа дозволяють мені поставити книзі заслужені 5 зірочок і рекомендувати її до прочитання іншим!

Тема жінок у науці завжди мене цікавила і продовжує цікавити. Особливо, якщо ці жінки – першопрохідці. Особливо, якщо вони двічі лауреати Нобелівської премії. Тому я вирішила прочитати «Книгу про Бланш і Марі» Пер Улофа Енквіста. Анотація обіцяла розповідь про дружбу двох таких різних жінок – науковиці Марії Кюрі, яка народилась у Польщі, та згодом переїхала до Франції, та Бланш, яка була відома як «королева істеричок», в ранньому віці вона проходила лікування у клініці для людей з психічними розладами, де зустріла найбільше кохання свого життя в особі лікаря, що займався нею. Пізніше доля звела цих двох таких несхожих і водночас подібних жінок, коли Кюрі почала працювати над ураном, а Бланш стала її асистенткою. Ця робота принесе однаково багато горя обом жінкам, але це буде трохи пізніше. «Книга про Бланш і Марі» це щось середнє між біографією та художньою книгою. Написана цікаво, з неї читач дізнається про головні життєві віхи обох героїнь, тож можу порекомендувати її всім, хто зацікавлений в такій темі.

Надзвичайно захоплююча книга про долю двох зовсім різних жінок. Перша - Марі Склодовська-Кюрі - вчена, лауреат Нобелівської премії. Друга - Бланш Віттман - "Королева істерії". Здавалося б, ну як ці дві жінки можуть бути найкращими подругами і підтримкою одна одній в складні часи. Книга розпочинається з повідомлення про смерть Бланш. Коли вона померла, її зріст був 102 сантиметри, вага-42 кілограми. Вона була "жертвою", "мученицею" наукового дослідження радію. Жінка виглядала як торс з дочіпленою головою. Їй ампутували ліву руку, ліву гомілку і праву ногу аж до стегна;в період від першої ампутації і до смерті єдиною правою рукою Бланш писала свої мемуари, котрі назвала "Книгою запитань". Померла в французькій квартирі своєї подруги і колишньої роботодавиці Марі Складовської-Кюрі. Бланш стала відома завдяки своїм здібностям, які демонструвала у лічебниці Сальпетрієр під час експериментів лікаря Шарко. Вона - Королева, "Королева Істерії". Рік 1893 - Бланш "убиває" свого коханця, лікаря Шарко. 1897 починає працювати з Марі Склодовською-Кюрі. Першим завданням була робота з урановою смолкою, яка випромінювала радій(про це тоді ще не знали). Саме це стало точкою незворотності. І Бланш і Марі захоплювалися загадковими, прекрасними радіаційними променями, не знаючи, що ці промені їх погублять, спочатку - Бланш, потім - Марі. Крім цього, між ними є ще дещо спільне, те, що погубило їх не фізично: любов - фатальна, заборонена, недосяжна. Саме завдяки Бланш ми бачимо Марі Кюрі простою жінкою, яка прагне бути коханою, попри заборону кохати; жінкою, яка бореться за своє щастя... ох якби її кохання трапилося на пів століття пізніше, в Марі був би шанс бути щасливою і уникнути осуду, який поставив крапку на кар'єрі цієї жінки-генія. Книга являє собою мемуари, замітки Бланш з коментарями і доповненнями, поясненнями автора. Ця книга про дружбу, біль, самозречення і намагання осягнути таємницю кохання, адже "Любов врятує... Перед нами не тільки історія Бланш та Марі, а й портрети багатьох відомих на той час чи в майбутньому діячів культури, лікарів, політиків, учених. Книгу можна розібрати на цитати і почерпнути для себе розумних думок. ✒"Якщо раптом розумієш, що все створене тобою, зведене на сипучих пісках, тоді темрява починає жахати". ✒ "Якщо шукаєш новий світ, не треба боятися старої, прилиплої до ніг глини". ✒ "Якщо ділишся своєю темрявою з тим, кого любиш, часом виникає настільки могутнє світло, що воно вбиває"