«Фра Жуной, або Агонія звуків» (1984) — друга частина трилогії «Книга Фейшеса», роман-притча про долю ченця-музиканта, що живе музикою і для якого вона є шляхом до істини і свободи. Проте в стінах монастиря творчий дар фра Жуноя вважають за гріх, а його інакшість — за блюзнірство. У цьому ж монастирі перебуває, вже як черниця, Аделя, спадкоємиця роду Ріґау. Жауме Кабре зображує дві паралельні драми: драму черниці, яка замість лагідної любові побачила в монастирі нелюдську суворість, і драму митця, чия любов до музики вступає у непримиренний конфлікт із фанатизмом, страхом і насильством.