Справжній поціновувач хоррору рано чи пізно звертається до класики жанру.

Едгар По був одним із перших, хто добряче налякав читачів. Безіменний оповідач, отримавши лист від свого друга юності Родеріка Ашера, приїжджає до нього в маєток. Під'їжджаючи до будинку, він звертає увагу на неймовірно похмурий пейзаж: сам будинок Ашерів, озеро, на березі якого стоїть будинок, очерети, остови дерев. Одного разу Ашер повідомляє оповідачеві, що його сестра, леді Меділейн, померла, і просить допомогти йому поховати її тіло у склепі. Удвох вони відносять туди тіло, щільно закривши труну і замкнувши важкі залізні двері. Після цього Родерік Ашер стає все тривожнішим, його тривога та страх поступово передаватимуться оповідачеві. Якого ще жаху потрібно читачеві?..

Говард Лавкрафт придумав Ктулху, Дагона, Йог-Сотот і багатьох інших темних божеств, які набули такої популярності, що сотні творців фантастики, включаючи Ніла Геймана і Стівена Кінга, до сих пір продовжують розширювати його міфологію. Кожен монстр в лавкрафтовському світі уособлює собою одну з незліченних граней хаосу. Переховуючись в глибинах океану або перебуваючи у глибині непрохідних лісів, сплячі в єгипетських пірамідах або замуровані в гірських печерах, які з'явилися на нашу планету із зірок або із безодні незліченних століть, вони незмінно ворожі людству і непідвладні розуму. І єдине, що залишається людині — це триматися насторожі…