Дуже потужна історія кохання, яка пронесла це почуття крізь роки. Сімнадцятирічна Аліса Островська втрачає одразу обох батьків, які гинуть в автокатастрофі. Важкий перехідний період Аліси поступається місцем повній прострації, яка поглинає її повністю. Промайнуть роки, але про цей період у Аліси не залишиться спогадів в її пам’яті. Неначе події того часу відбувалися не з нею. Багато чого довелося пережити дівчині, яка мала хист до малювання. Одного разу на Андріївському узвозі вона впаде у вічі заможному Олегові. Він буде підтримувати дівчину, купляючи її картини. Пройде час і вони житимуть неначе подружжя, але без штампу в паспортах та нелюбові зі сторони Аліси. Вона дуже вдячна Олегові за все, що він для не зробив та робить. Олег розкрив талант Аліси і вона стала відомою художницею. А Аліса не вірячи в кохання, була вдячна за все Олегові. Їх стосунки нагадували договір, в якому кожна зі сторін отримувала те, що хотіла. Але одного разу Алісу запрошують в Нью-Йорк на два місяці. І там відбудеться знайомство Аліси та Джастіна… Загалом книжка дуже чуттєва. Причому без описів почуттів з жіночих романів, і яка змусить струни вашого серця заграти неповторну мелодію.