Хоча це аж третя книжка, але не страшно, можна починати знайомитись із героями і не з першої частини, бо кожна оповідка починається із опису головних персонажок - киці Мулі і кицюні Манюні. Не сказати, що казки мають дуже високу художню цінність, але вони справді динамічні, веселі і пізнавальні. Під час подорожей киць-непосидьок читачі дізнаються про Сфінкса, про Національний парк у Кенії, про різні міста Африки, про королівські замки Іспанії, письменника Сервантеса тощо. А остання казка пояснює, чому збірка має підзаголовок "Страшно цікава казка", бо киці вирушають в Румунію на пошуки вампірів - поблукали в печерах і в замку-музеї графа Дракули. Спочатку ілюстрації мені не дуже сподобались. Хоча на них і зображені різні гаджети та речі із нашого сьогодення, виглядають малюнки якось не дуже сучасно. Але врешті я з ними змирилася, бо емоції кицьок ілюстрації передають добре, і ще сподобались гумористичні підписи до малюнків. Казки коротенькі - прочитати можна за один раз навіть ще недосвідченим читачам і нудно не буде, бо киці-мандрівниці на місці не сидять - у них пригода за пригодою.