В цій книзі читач знайомиться з дідусем Джеренімо Стілтона. Саме дідусь двадцять років тому передав своєму онуку власний бізнес - видавництво газети. Але він незадоволений як Джеренімо веде справи. Дідусь наказав випустити три мільйони примірників путівників по Топікістану - дуже холодного куточка землі. Він думав цим покращити справи на видавництві своєї газети. Для того, щоб зібрати всю інформацію про розваги, погоду і звичаї цього краю, дідусь, онук Джеренімо Стілтон, його сестра Тея, кузин, племінник вирушають у подорож. Подорожують на фургоні дідуся - 24 метри довжиною, що пофарбований як сир. Кузин і племінник одразу захворіли і їм довелося повернутися. Тепер вся тяжка чоловіча робота на плечах Джеренімо. Всю подорож до Топікістана з Джеренімо трапляється багато пригод. Пригоди дуже смішно описані авторкою. Зрештою Тея знаходить що є цікавого в цьому краї і видавництво береться за випуск, але не путівників як на початку хотів дідусь, а смачних кулінарних рецептів з сиру, який вироблявся в Топікістані. Книга легко, швидко читається і сподобалася нам з донько.

Не всі люди (і не всі миші) люблять подорожувати. От і наш герой Джеронімо Стілтон саме з таких: він високо цінує своє розмірене життя видавця і головного редактора газети "Голос Гризуна" та знаходить спокій і радість у щоденній рутині. Щоразу, коли щось вибиває його із розміреного, усталеного ходу справ, він переживає справжній стрес. Як от цього разу, коли, прийшовши якось на роботу, Джеронімо Стілтон застає у своєму робочому кабінеті свого сивочолого дідуся, який передав йому свої справи ще 20 років тому. Дідусю в голову прийшла геніальна ідея видати туристичний путівник Топікістаном — холодною північною країною. Щоб підготувати його до друку, кілька членів їхньої родини вирушають у кемпері, тобто в будиночку на колесах, у тривалу автомандрівку. Джеронімо Стілтона лякає сама думка про подорож у такі суворі краї, проте його обманом і маніпулюванням таки заманюють у неї. Топікістан виявляється саме таким холодним, темним, гнітючим і, з якого боку не глянь, туристично непривабливим, яким він і уявлявся Джеронімо. Проте там роблять дуже особливий і дуже смачний сир...