Розуміючи, що у війні виграє той, хто краще знає свого ворога і швидше приймає рішення, командир реактивної батареї капітан Горлиця, з дозволу комбрига, створив власний підрозділ аеророзвідників. Його очолив молодший сержант з позивним Тихий. Він підібрав підлеглих з різною вдачею та характером, але всіх єднала одна мета: бити ворога потужніше, наносити йому смертельні удари. Не все і не відразу виходило у аеророзвідників, проте хлопці не здавалися, вперто і наполегливо вдосконалювали навички пілотування.
Втім, ворог теж не спав. Він вчився, кожної хвилини покращуючи тактику та прийоми, відмовляючись від шаблонів і застосовуючи всі засоби та методи боротьби з українськими дронами. Хоч на рахунку аеророзвідників вже було записано немало перемог, Тихий був впевнений, що одного разу його бійцям доведеться схрестити мечі у двобої із кращими асами рашистів. І цей день настав…