Вполне хорошая книга, с юмором. Прежде, чем купить, тоже читала много отзывов. И что иллюстрации унылые, и кошка якобы ноет страница за страницей. Получила удовольствие от прочтения. Мне 37 лет. Все же интересно ведется повествование от имени кошки, есть изюминка в описании некоторых деталей. Не совсем адекватная концовка, будто оборванная. Я не поняла, почему так, ведь можно добавить еще несколько глав или хотя бы завершить как-то... не так обыденно. Хочется отметить украинскую адаптацию, именно она придает шарм данному произведению. Героиня книги даже на черно-белых иллюстрациях выглядит прелестно, виден своеобразный характер.

"Я тут просто кішка" - це нестандартна книга про домашніх улюбленців, якщо ви любите котів, то вона вам на усі 100% сподобається. Це справжній котячий щоденник, і уся розповідь у книзі ведеться від імені кішки. Гарненька кішка знайомить своїх читачів із своїм життям, своїм домом, своїми господарями, розповідає буквально все про все. Кішку звати Ільзебіль, і її котячу голову переповнює ціла купа різних думок, а найбільше їх стало тоді, коли у домі раптово з'явився новий житель, маленький песик. Для Ільзебіль поява нового члена сім'ї стала не надто бажаною, тому що вона вважала що весь будинок, це її територія, на яку не має права будь хто інший претендувати, і ну аж ніяк не цуценя. Шалений стрес та потрясіння пережила Ільзебіль, і не маючи змоги самостійно із цим усім впоратись вона вирішує втекти на вулицю. Але її втеча, ні до чого не привела, лише довела, що на вулиці Ільзебіль не місце, тому голодна кішка, яка ще й до того замерзла та налякалась, вернулась назад додому. Кішці Ільзебіль довелось змиритись із існуванням песика, але дратувати він її не перестав.

Якщо Ваша дитина фанатіє від котиків, їй точно припаде до душі котячий щоденник під назвою "Я тут просто кішка", авторкою якого є письменниця Ханна Йохансен. Чи замислювалися Ви над тим, які думки хвилюють котячу голову? Ні? Тоді Вам також варто познайомитися з кішкою Ільзебіль для того, щоб оволодіти котячою філософією і почати краще розуміти своїх домашніх улюбленців. От, наприклад, чи знаєте Ви, яких страждань може завдати незалежній кішці поява в оселі маленького песика? Особисто мені така проблема знайома не з чуток, тому що моєму восьмирічному котику також довелося адаптуватися до нових умов життя після того, як у нашому будинку з'явився цуцик (звісно, що без ревнощів і своєрідних котячих істерик не обійшлося). От і для Ільзебіль поява іншої тварини на її законній території стає справжнім стресом, причому настільки великим, що кішка спочатку навіть тікає на вулицю (щоправда ненадовго, адже жити без тепла і їжі домашній ніжинці зовсім не подобається). Згодом головній героїні вдається більш-менш змиритися зі своєю долею і навіть потоваришувати з песиком, однак деякі нюанси все ж таки продовжують дратувати пухнасту красуню, наприклад, їй зовсім не подобається запах собачого хутра...