Я, ти і наш мальований і немальований бог
Паперова книга | Код товару 688867
Автор
Татьяна Пахомова
Видавництво
Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля"
Мова
Українська
Рік видання
2016
Кількість сторінок
192
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
130x205 мм
Палітурка
Тверда

Усе про книжку  Я, ти і наш мальований і немальований бог

    Драматична та зворушлива сімейна сага, що пробуджує віру в добро та милосердя. Напружений сюжет роману зачарує вас і змусить читати, не відриваючись.

   Коли у гамірний Львів, де поряд жили вірмени і поляки, українці і євреї, прийшла страшна війна, родині маленької Міри дивом вдалося врятуватися з гетто. Її з матір’ю та сестрою визволяє селянин, на чию померлу доньку Мар’яну вона так дивовижно схожа. Тепер її життя – у темному підвалі, з іграми на нічному сільському кладовищі, у постійній небезпеці… Вона чекає на кожну нову весну, що приходить до єврейської родини з християнськими пасками, і просить подарувати на день народження сонце…

Характеристики
Автор
Татьяна Пахомова
Видавництво
Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля"
Мова
Українська
Рік видання
2016
Кількість сторінок
192
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
130x205 мм
Палітурка
Тверда
Рецензії
  • Дарина Андреєва
    6 листопада 2018 р.
    Бути людиною за будь-яких обставин 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Це книга про євреїв під час Другої Світової війни. Автор обрала одну родину, на прикладі якої показала, які поневіряння зазнавав весь народ. Та крім історичної справедливості ця книга порушує доволі багато серйозних проблем. Перша з них – знущання над людьми за їхні національні переконання.
    Так по всій території, яка була окупована німцями євреїв вважали за нижчу касту. Спочатку окремі місця у громадському транспорті, потім гетто, важкі роботи і тому подібне.
    Наступна важлива проблема людяності. Деякі залишалися людьми і чинили по совісті навіть у вкрай важкі часи. Наприклад, друг головного героя, який пробрався у гетто, щоб принести другу та його родині хоч трішки кращої їжі та витягнути хлопця по підземним катакомбам на риболовлю. Цей хлопчик був поляком.
    Ще один вчинок, який заслуговує на увагу – допомога Степана. Він допоміг Естер та її дітям втекти зі страшного полону, ризикуючи при цьому не лише своєю волею, а й життям. Він переховував їх у себе доволі довго, чим врятував їх од страшної смерті. Степан був українцем.
    Ще одна важлива тема – це воля до життя головних героїв. Вони попри усі страждання, смерть рідних, гетто, важкі роботи продовжували у людську чесність та порядність, та у те, що війна закінчиться і на землі запанує мир.

  • Назар Рак
    29 березня 2017 р.
    Людяність посеред нацистського кубла
    В першу чергу, хотів би сказати, ця книга - переможець літературного конкурсу "Коронація слова" 2016. А тепер про книгу.

    1942 рік. На західноукраїнські землі приходить нацистська нечисть з своєю манією в ненависті до євреїв. І ті сім'ї, які нещодавно були благополучними і забезпеченими, получають найсильніший удар - окупанти знищують всіх і кожного, не щадячи ні старого, ні малого, а той, хто здатен працювати попадає в концтабір або на інші роботи. Але кінець у всіх спільний - це пітьма і забуття. Одною з таких стала єврейська сім'я Зільберманів.

    Основою сюжету стає дружба між зовсім різними людьми, яких горе і любов до ближнього настільки зблизили, що не дивлячись на те, що вони походять з інших прошарків населення, мають різних богів, але все таки стають одним цілим і нероздільним. І це все попри смертельну небезпеку нациської чуми, яка бушувала повсюди.

    Але є декілька але. Мені не сподобалось подання сюжету, хоч і він є дуже цікавим. Складається враження, ніби автор знає про що пише дуже поверхнево. Всі герої якісь мляві, ні в кого нема волі до життя, в той час, коли їхні душі мали ридати, кричати і рвати все від відчаю. Також зустрічаються моменти аж надто нелогічні. Це і цвинтар, і народження, хто читав. Чесно, я не відчув ні хвилювання за героїв, ні тої атмосфери, яка мала бути пекельно гнітючою. Хотілося закричати: де ж тут життя?! Емоції?! Все виглядало штучно, неритмічно, і врешті-решт, нудно. Чого тільки варто порівняти дві сцени: втеча, яка була одною з ключових в сюжеті - тривала пару абзаців. І описання Козетти і Красої (коза і корова) по декілька сторінок! Більше скажу - тут характери тварин виражені чіткіше чим людей.

    І на останок. Є те, що мені справді сподобалось в книзі, що показало хороший стиль автора. Це перші декілька сторінок. А відсутність поділу твору на розділи, чи будь-що, надало йому дуже сильного удару. Читач не може закцентуватися на чомусь, автор ніби сам приховує моменти, які б мали кидатись в очі. Висновок: якщо автор хотів помучити читача - йому це вдалося. Хоч і сюжет, повторюся, дуже хороший і цікавий.
Купити - Я, ти і наш мальований і немальований бог
Я, ти і наш мальований і немальований бог
58 грн
Немає в наявності
 

Рецензії  Я, ти і наш мальований і немальований бог

  • Дарина Андреєва
    6 листопада 2018 р.
    Бути людиною за будь-яких обставин 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Це книга про євреїв під час Другої Світової війни. Автор обрала одну родину, на прикладі якої показала, які поневіряння зазнавав весь народ. Та крім історичної справедливості ця книга порушує доволі багато серйозних проблем. Перша з них – знущання над людьми за їхні національні переконання.
    Так по всій території, яка була окупована німцями євреїв вважали за нижчу касту. Спочатку окремі місця у громадському транспорті, потім гетто, важкі роботи і тому подібне.
    Наступна важлива проблема людяності. Деякі залишалися людьми і чинили по совісті навіть у вкрай важкі часи. Наприклад, друг головного героя, який пробрався у гетто, щоб принести другу та його родині хоч трішки кращої їжі та витягнути хлопця по підземним катакомбам на риболовлю. Цей хлопчик був поляком.
    Ще один вчинок, який заслуговує на увагу – допомога Степана. Він допоміг Естер та її дітям втекти зі страшного полону, ризикуючи при цьому не лише своєю волею, а й життям. Він переховував їх у себе доволі довго, чим врятував їх од страшної смерті. Степан був українцем.
    Ще одна важлива тема – це воля до життя головних героїв. Вони попри усі страждання, смерть рідних, гетто, важкі роботи продовжували у людську чесність та порядність, та у те, що війна закінчиться і на землі запанує мир.

  • Назар Рак
    29 березня 2017 р.
    Людяність посеред нацистського кубла
    В першу чергу, хотів би сказати, ця книга - переможець літературного конкурсу "Коронація слова" 2016. А тепер про книгу.

    1942 рік. На західноукраїнські землі приходить нацистська нечисть з своєю манією в ненависті до євреїв. І ті сім'ї, які нещодавно були благополучними і забезпеченими, получають найсильніший удар - окупанти знищують всіх і кожного, не щадячи ні старого, ні малого, а той, хто здатен працювати попадає в концтабір або на інші роботи. Але кінець у всіх спільний - це пітьма і забуття. Одною з таких стала єврейська сім'я Зільберманів.

    Основою сюжету стає дружба між зовсім різними людьми, яких горе і любов до ближнього настільки зблизили, що не дивлячись на те, що вони походять з інших прошарків населення, мають різних богів, але все таки стають одним цілим і нероздільним. І це все попри смертельну небезпеку нациської чуми, яка бушувала повсюди.

    Але є декілька але. Мені не сподобалось подання сюжету, хоч і він є дуже цікавим. Складається враження, ніби автор знає про що пише дуже поверхнево. Всі герої якісь мляві, ні в кого нема волі до життя, в той час, коли їхні душі мали ридати, кричати і рвати все від відчаю. Також зустрічаються моменти аж надто нелогічні. Це і цвинтар, і народження, хто читав. Чесно, я не відчув ні хвилювання за героїв, ні тої атмосфери, яка мала бути пекельно гнітючою. Хотілося закричати: де ж тут життя?! Емоції?! Все виглядало штучно, неритмічно, і врешті-решт, нудно. Чого тільки варто порівняти дві сцени: втеча, яка була одною з ключових в сюжеті - тривала пару абзаців. І описання Козетти і Красої (коза і корова) по декілька сторінок! Більше скажу - тут характери тварин виражені чіткіше чим людей.

    І на останок. Є те, що мені справді сподобалось в книзі, що показало хороший стиль автора. Це перші декілька сторінок. А відсутність поділу твору на розділи, чи будь-що, надало йому дуже сильного удару. Читач не може закцентуватися на чомусь, автор ніби сам приховує моменти, які б мали кидатись в очі. Висновок: якщо автор хотів помучити читача - йому це вдалося. Хоч і сюжет, повторюся, дуже хороший і цікавий.
  • Світлана
    3 березня 2017 р.
    Тетяна Пахомова "Я, ти і наш мальований і немальований Бог"
    Перші сторінки книги викликали у мене неймовірний захват! Це було щось. Атмосфера передвоєнного Львова була така насичена, пахуща і, здавалося, я просто бачу перед очима те, про що читаю-яскраво, виразно.
    Я навіть цитувала початок. Мене настільки зворушила сімейні ідилія Зільберманів, що до щему захотілося почитати щось щасливе про євреїв, не про Голокост, погроми і страждання, а про радість, щастя і любов.
    А потім у книзі почалася війна і разом з нею змінився й стиль книги. Він став якимось... буденним... Забагато філософських та занадто розумних роздумів, абсолютно, як на мене, зайва притча про козу. Чомусь вона там здавалася недоречною і банальною.
    І знову неймовірний спалах слова, емоцій та почуттів у частині опису життя Степана і Марії. А уривок про значення корови для українців я перечитували зо три рази.
    Закінчення змазане. Ніби авторка втомилася і швиденько все скінчила, знову додавши до тексту роздумів філософських.
    Якось так)
    І кілька цитат:
    " Адже відома істина про те, що народ має ту владу, на яку заслужив. А заслужив чим? Правильно, рівновагою чи то, краще сказати, устремліннями всередину себе, бо, обираючи політика, ми шукаємо споріднену душу, отож маємо при владі практично себе."
    "Життя рідко справедливе, та в наших силах подбати про зміни, що починаються з роботи над своєю душею"
    "Євреям потрібно поважати традиції того народу, серед якого ми живемо, можна сказати, пристосовуватися, інакше не виживемо... ...ображають десь француза, чи англійця, чи американця-і вони можуть поїхати додому: у Францію, Англію чи США, а в нас такого дому нема-а-а, от і треба добре жити з сусідами."
    "Чому той, хто вбив одну людину, називається вбивцею, а той, хто тисячі,-видатним полководцем?"
    "Про нього не писали в підручниках, бо його поламана доля була пилинкою на шляху війни, та його життєвий біль був реальним, і, напевно, не для цього болю він народився..."

    Загалом, ейфорія від початку перекрила негативні моменти і книга залишила після себе гарне враження.
  • Полина
    27 січня 2017 р.
    Достойная книга
    Удивительная книга. Она написана так сказать "к месту и ко времени". Сейчас, когда наши сердца ожесточились и мы уже давно перестали верить в хорошее и в людей. Всё могут отобрать у человека,но только не веру в Бога, в лучшее и доброту человеческую. Эта книга еще раз напоминает нам о том, что мы - люди, а не звери и что недостойно беспокоиться лишь о себе,когда рядом погибает невинная душа. Даже во время войны, голода, страданий и опасности, когда завтра твоя жизнь может прекратиться, не забывай что ты человек, не забывай о своей цели появления в этом мире.
    Со всем трагизмом истории еврейской семьи, я до последнего восхищалась стойкой верой и единством мамы и детей. Рядом с ними, все вокруг пересмотрели взгляды на жизнь, на отношение к окружающим и ,заглянув в свое сердце, увидели проблему. Книга - небольшая, прочитать можно за вечер. Советую.
    Единственный минус, как для меня, употребеление автором "уж слишком современных" слов, которые еще не существовали в то время, и на мой взгляд не сосвсем уместны в этом контексте. Эта книга не историческая и не предоставляет нам четкую информацию и факты того времени и тех событий, эта история больше нацелена на отношения, на человечность и на духовность.
 

Характеристики  Я, ти і наш мальований і немальований бог

Автор
Татьяна Пахомова
Видавництво
Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля"
Мова
Українська
Рік видання
2016
Кількість сторінок
192
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
130x205 мм
Палітурка
Тверда
Папір
Офсетний
Тираж
10000
ISBN
978-617-12-1530-6
Вага
225 гр.
Тип
Паперова
Література країн світу
Російська література
Література за періодами
Сучасна література
 
Статті про книгу  Я, ти і наш мальований і немальований бог
Українська художня проза: 17 новинок до Форуму видавців
Трішки більше, ніж тиждень залишилось часу, щоб гідно приготуватись до Форуму видавців. Одним із важливих завдань є перегляд новинок. Ми пропонуємо вам нашу підбірку із 17 новинок сучасної і класичної української прозової літератури, які тільки-но ви...
"Таємниця галицького Версалю": історичний роман про "секрети" роду Потоцьких
Як прозаїк Тетяна Пахомова лише нещодавно дебютувала в українській літературі. Проте вже перший роман авторки не залишився поза увагою. Адже минулоріч дебютний роман
Аффініті Конар «Чужекровка»: просто про складне
Книг написаних на тему Голокосту безліч. Всі вони відкривають завісу страшної правди. І кожен раз, коли в руки потрапляє чергова новинка на цю тему, та ще й випещена критиками, мимоволі замислюєшся — чи варто читати. Адже прочита...