Електронна книга Я бачу, Вас цікавить пітьма

Я дуже рада, що у нас з’являються такі книги, про наше життя, але це не якась банальна чорнуха, а щось дуже творче, що заставляє замислитись.
На перший погляд книга про маніяка, бездіяльність місцевих та київського консультанта, що приїхав докопатись до істини. Але це лише на поверхні. Майже одразу починається відбуватись щось дивне. Головний герой зустрічається фантасмагоричними персонажами, що з’являється питання чи не спить він. Мені трохи не заходив цей шматок, але потім сюжет стає яснішим і книга починає насправді затягувати. Рекомендую усім хто любить нуар, містику та фантасмагорію.
Ще велика подяка автору за крутезну мову героїв! Нарешті з'явилась книга, де герої говорять реальною, а невідполірованою, мовою. Всі ці фразочки, лайки додали додатковий рівень насолоди від читання.

Наконец дождалась новый роман от Иллариона Павлюка, чьи романы «Танец недоумка» и «Белый пепел» просто покорили мое сердце.

На светящейся вывеске «Я "сердечко" Буськів Сад» при первом включении перегорела буква «С». И в этот момент жители этого пгт подумали, что их населенному пункту «Ад» больше к лицу.

Тьму в этом поселке можно ощутить физически, ею наполнены души, мысли, слова... Но грань между добром и злом зачастую тонка, и важно то, какой сделан выбор...

Когда эта книга еще только планировалась автором, я уже точно знала, что куплю ее и прочту. И да, Илларион Павлюк снова не разочаровал!

Интересные и неоднозначные персонажи, собранные мрачном и полном грехов месте; интригующий и динамичный сюжет, наполненный психологическими и мистическими нотками, — роман захватывает, цепляет, держит в тисках до самого конца.

Автору удалось снова меня удивить и порадовать, ибо этот тёмный роман прекрасен.

Р. S. Особый экстаз получила от оформления. Книга безумно красивая. И это уже закономерность для издательства Старый Лев, что очень и очень радует.

Знайомство з книгами Іларіона Павлюка відбулося після прочитання «Білого попелу». Детективна історія в антуражі ХІХ ст. справила напрочуд гарне враження, тож за наступну книгу я взялася з ентузіазмом першопрохідця. Події роману «Я бачу, Вас цікавить пітьма» розгортаються у наш час і цей факт спочатку мене засмутив. Мабуть, справа у підсвідомому бажанні продовження знайомства зі світом «Білого попелу». Проте досить швидко я змінила свою думку.
Наступна робота Іларіона Павлюка є іншою, але не менш цікавою. Сюжет книги похмурий, трохи інфернальний. Реальність в романі химерна, а образи героїв почасти доведені до абсурду. Взяти хоча б образи «монахині» в червоній спортивній машині, її сліпого товариша чи перевізника «Харона». В їх особі ми стикаємося з чимось незрозумілим і навіть потойбічним. На противагу їм головний герой хоч і не виглядає пересічною людиною, але все ж має цілком приземлені проблеми. Здається, такі ж звичайні труднощі мають і жителі селища Буський Сад. На перший погляд цей населений пункт схожий на безліч інших в Україні: безробіття, відсутність нормальної інфраструктури, байдужі чи навіть корумповані чиновники. Проте стабільність тихого болота була порушена убивством та зникненням маленької дівчинки. Це і стало причиною приїзду київського кримінального психолога Андрія Гайстера в селище.
Китайське прислів’я стверджує, що ніхто не повертається із подорожі таким, як був. Та, як виявилося, змінитися не так вже й просто, проте для Андрія Гайстера це стало життєво необхідним. Тема усвідомлення своїх демонів та боротьба із ними є чи не найголовнішою ідеєю роману. Перегоріла підсвітка першої літери перетворює селище на Буський Ад, а люди, що живуть там, добре знайомі із заздрістю, хтивістю, гординею та іншими смертними гріхами.
Окремою родзинкою книги є її насиченість алюзіями на Біблію, міфологію, історію, доволі прозорі натяки на Булгакова, Кінга, твори мистецтва та фільми. Вони розкидані текстом, а їхня деконструкція викликає дослідницький інтерес. Варто зазначити, що ці елементи мають глибоке значення для подальшого розвитку сюжету. А один з другорядних героїв навіть радить Андрію Гайстеру більше читати.
Книга вийшла напрочуд атмосферною та цікавою. Так, вона дещо похмура, але що ви хотіли відкриваючи книгу з подібною назвою?

Круто, неймовірно, класно, захоплююче.
Особлива дівчинка, консультант поліції із своїми скелетами у шафі, підозрілий чоловік в червоному плащі, пітьма, Звір, багато смертей, і дуже -дуже несподіваний фінал. Все так заплутано, містично.
А бармен, черниця з жабою - усе це створило абсолютно булгаківську атмосферу. Аж захотілося вкотре перечитати "Майстра і Маргариту".
Майже до кінця книги не могла вгадати хто ж злочинець.
А оформлення книги! Оцей зріз чорного кольору, а обкладинка білого- просто чудово!
Неймовірно цікаво.

Жуткие события романа разворачиваются в поселке Буськив Сад, куда приезжает главный герой - криминальный психолог Андрей Гайстер. Он консультант в расследовании дела о пропаже маленькой девочка Нади. Но расследование никто не ведет, а жителям, погрязшим в круговороте безразличия и жизни, которую они ненавидят, все равно. Даже если окажется, что серийный маньяк убивает на центральной площади.

Сюжет яркий и очень динамичный. Он держит в напряжении, а события сменяют друг друга с невероятной скоростью. Персонажи - фактурные и неоднозначные - собраны в мрачном и полном грехов месте, пропитанном мистикой и религией.

Я не буду спойлерить о дальнейших событиях романа, надеясь, что вы сами прочтете и, как и я, останетесь в восторге. Скажу лишь, что вы найдете в нем множество аллюзий к сюжетам мифов, религии и картинам Босха, которые, переплетаясь, создают невероятное напряжение и остроту.

Это симбиоз мистической атмосферы Булгакова и Гоголя, и современный хоррор Кинга, приправленный колоритом Богом забытого (в буквальном смысле) поселка. Это история про безразличие, про тьму и свет, и про надежду. Это путь из точки отсчета в точку невозврата, на протяжении которого важнее как ты идешь и какие задаешь вопросы, нежели каким станешь в конце.

Довго в мене лежала ця книга і ось, нарешті, прочитала.
Отже, головний герой книги - Андрій. Чоловік з кількома драмами в житті. І ось знову драма. Щоб не дозволити Андрію остаточно занапастити своє життя, друг відправляє його у відрядження до невеличкого селища де орудує серійний вбивця і нещодавно зникла дитина. Андрій нізащо не хоче їхати і всіляко намагається позбутися квитка. І тут починають відбуватися якісь дивні події, містика. Врешті решт наш герой опиняється в селищі і розуміє, що тут йому зовсім не раді, а на вбивства і зникнення дівчинки взагалі особливої уваги не звертають.
Відчуття після прочитання неоднозначне. Написано легкою мовою. Сподобалась на диво) наявність конкретного суржику. Це робило твір живішим, природнішим. Читати було цікаво. Історія досить закручена і в ній багато несподіваних моментів, багато динаміки, зовсім не нудно. З іншого боку, неодноразово з‘являлася думка чи не курив чогось автор, коли писав це))
Не дуже сподобався головний герой. Якщо напочатку дивні події ще пояснювались якось логічно (наприклад, алкоголь) і він цим активно користався, то вже всередині книги то була відверта містика, але для Андрія то було якоюсь прозою життя. Мабуть, якби перед його очима розверзлася земля і звідти почали вилазити динозаври, для нашого героя то було б абсолютно нормальним плином обставин. При чому, коли пожежник виклав Андрієві свою версію подій (цілком логічну за тих обставин), реакція останнього була якась неадекватна.
Мені подобається художня література жанру фентезі, фантастики, але даний твір містив аж занадто багато чудасії. Відчуваю передоз. Бачила багато порівнянь з С. Кінгом, але мені на Кінга схоже лише віддалено.
Загалом, досить не погано, але шаленого захвату не поділяю.

Ця книга стала для мене знайомством з автором, який досі мені був невідомим. Знайомство пройшло досить успішно.

Це темний детектив, що розповідає про загадкове містечко Буськів Сад, в якому відбуваються дуже дивні речі. Історія крутиться навколо Андрія - слідчого, що намагається розслідувати зникнення особливої маленької дівчинки, але знаходить купу інших скелетів в шафі мешканців міста. Його діяльності перешкоджають, його знахідки намагаються знищити, але він таки докопується до правди, яка виявляється страшною та містичною.

Роман дуже темний, з елементами жаху та містичної оповіді. Розгадки не лежать на поверхні і часто виходять за межі реального світу. Захопливий, напружений, місцями незрозумілий, але дуже цікавий.

Без мінусів не обійшлось. Мені здається, автор трохи перемудрив з містикою, через що фінал здався недоопрацьованим. Виникало враження, що автор намагався просто закінчити книгу, бо час вже був її закінчувати. Крім того, до останнього були сподівання, що вся надприродня ситуація може бути якось реалістично пояснена, чого не сталось. Однак це справа смаку, комусь навпаки дуже сильно подобається містика.

Роман цікавий, гарно оформлений, зріз листів на книзі пофарбований в чорний колір, що додає атмосфери.

Очень плотное чтение, если так можно сказать. Сюжетная линия выстроена хорошо, некоторые моменты, конечно, можно было сделать иными, кое-что поправить и некоторые герои, особенно отрицательного плана, требуют большего развития. Объективно - не хватало мне страниц 100-150 сверху. Но даже без этого роман захватил, чувствовалось что-то кинговское в нем, в этом бытовом дееописании, в мистике, которая не имела дурного привкуса, и в какой-то щемящей пустоте, которая иной раз проскальзывала между страниц. Герой, этот киевский консультант, словно стоял в стороне, не так много рефлексий, что только сделало более выигрышным текст в целом. Сюжетная линия выстроена в такой степени, что позволят держать интригу и нагнетать ее еще сильнее, гоня страница за страницей вперед. Расследование главного героя можно трактовать и как личную эпопею - финал книги вполне позволяет это предполагать, но это не философский трактат, это триллер, детектив, мистический роман, социальный роман в одном. Герои, несмотря на шероховатость, объемны и выписаны вполне четко и ярко. В моем личном восприятии, этот роман - лучшее у И. Павлюка.

Зразу скажу, що книга мені дуже сподобалася. Роман динамічний, тримає в напрузі, і це змушує перегортати сторінку за сторінкою. Мені вистачило пари ночей, щоб прочитати цю книгу. Читала в додатку Якабу, але вирішила придбати паперову, бо думаю, що колись її таки перечитаю. Відчуваю, що могла щось пропустити, не все зрозуміти та не все розгадати.

Історія, що наповнена алюзіями, містить присмак містики, поєднує жанри детективу та психологічного трилеру, не може не сподобатись.

У книжці розповідається про кримінального психолога, який їде у відрядження у далеке село. Буськів Сад, а якщо точніше — Буськів _ад. У цьому селі зникла маленька дівчинка, а ще там водиться серійний маніяк – Звір. Жителі села живуть по принципу «моя хата з краю», вони воліють нічого не помічати та жити життям, яке ненавидять.

Тим часом їхнє життя йде по колу, розслідування не дає результату, а жителі села роблять вигляд, що нічого не помічають.

Важко писати відгук без спойлерів, але знайте, що це та книга, яку хочеться обговорювати та обдумувати. Це історія про людську байдужість та пітьму, яка живе в кожному з нас. Про звіра, який сидить в кожному з нас. Про гріхи, які мають всі та про їх спокуту. Часом ви не будете розуміти, де реальність, а де містика. Вас будуть переповнювали емоції, а їхній спектр буде дуууже широким.