Ця книга - моє перше знайомство з Джуліаном Барнсом і це настільки нестандартна, цікава, мудра література, що одразу додала собі в списки бажань інші книги автора! Не скажу, що назва повністю відображає вміст - це скоріше такий собі мікс з окремих фрагментів, хто шукає тут щось на кшталт підручника з історії, але в художній формі, то тут його немає. Однак це настільки цікаві розділи, що я не розчарувалась. Історія Ноєвого ковчегу з точки зору пасажирів, які крадькома на нього пробралися - дуже несподівані моменти Всесвітнього потопу. Як юристу мені був особливо цікавий суд над комашками, які зіпсували церковний трон - аргументи адвоката та позивачів просто - браво! Захоплення туристичного лайнеру терористами та історія про жінку, яка втратила глузд на тлі аварії на Чорнобильській АЕС - просто страшно, адже, на жаль, це відбувається в сучасному, здавалося б, цивілізованому світі! Історії несуть в собі надію попри все - таке моє загальне враження. Розділи з роздумами автора про кохання та бачення раю - просто улюблені з книги.

Мое знакомство с Джулианом Барнсом началось именно с этой книги! Неоднократно видел ее на книжных полках в магазине, но как-то аннотация не цепляла. Потом прочитал в интернете отзывы людей и многие писали, что эта книга-весьма годная вещь! Поверил публике, купил в своем любимом интернет-магазине Якабу ( без преувеличения, от души) и начал читать. Прочитав первый рассказ, начал плеваться, мол, ох и бред какой-то! Ладно, думаю, прочту следующий и только после 3 рассказа «Религиозные войны» меня зацепило, прочел его дважды, потом еще раз перечитал первый рассказ о Ноевом ковчеге... Скажу главное: не получится эту книгу просто прочитать, здесь надо вникнуть практически в каждое предложение, в каждом рассказе есть свой смысл и философский подтекст, каждый рассказ будоражит воображение и дает пищу для дальнейших умовыводов. Поначалу может показаться, что рассказы не связаны между собой, но это не так, каждый новый рассказ-это связующее звено с предыдущим. Сборник рассказов Барнса, конечно, не для всех, но каждый, прочтя его, найдет для себя что-то свое. В любом случае, равнодушным никого не оставит: либо понравится, либо нет! Читайте и делайте свои выводы!

Від самого початку книга спокусила мене тим, що вона ніби написана від імені жука, який разом з іншими тваринами на Ноєвому ковчезі пережив всесвітній потоп. Мене це дуже заінтригувало, бо раніше чогось подібного не потрапляло в руки. І яким же було моє розчарування, коли виявилося, що це стосується лише першого розділу. Тут дійсно мова йде про те, як шашіль без дозволу, практично ,,зайцем,, , пробралась на судно, і не сорок днів, а чотири-п'ять років чекала на можливість висадитися на суходіл... Наступні розділи для мене виявилися про все і про... нічого. Це і терористи на судні, і роздуми про кораблетрощу ,,Медузи,, , і про психічнохвору дівчину та її сприйняття Чорнобильської катастрофи, і про зйомки фільму в джунглях з тубільцями, і т.д. Мене постійно переслідувало запитання - і до чого ці всі історії? де в них логіка? що їх об'єднує? Якась проста збірка оповідань, не пов'язаних спільною темою. Єдине, що трохи пом'якшило моє розчарування книгою, - це останній розділ ,,Сон,, , в якому розповідається про Рай. Дійсно спонукає до роздумів...