Електронна книга І прибуде суддя

4
1
Код товару: 10001946

Електронна книга І прибуде суддя

4
1
Код товару: 10001946
Формат
Мова книги
Видавництво
Рік видання
Категорія
Опис книги

Знайомство зі Старою Вишнею в молодого випускника юрфаку Георгія виявилося моторошним. На його руках померла провідниця потяга Людмила. Незабаром знаходять задушеною дівчину Нілу. Георгій відчуває: в Старій Вишні коїться щось дивне й жахливе. Останньою краплею стає раптове самогубство судді, після чого містечко поринає в темну круговерть. Але прибуває новий суддя. Ним стає сам Георгій. Він одержимий майже маніакальною жагою справедливості, бажанням нещадно карати винних та нарешті розплутати цю темну історію. Однак чи має право виносити вирок той, хто сам мусить бути покараний? Адже він знає, що також винен…

Характеристики
Рік видання
2018
Де читати книгу?
Читайте і слухайте книжки в мобільному застосунку
або завантажте
epub
Підходить для Apple Books (iPhone, iPad)
fb2
Підходить для ел. книг та інших пристроїв
mobi
Підходить для електронних книг Amazon Kindle
pdf
Відкривається в Adobe Reader або браузері
Відгуки
4
1
Світлана Тодер
28 серпня 2022 р
Люблю книги Лиса
Дуже важко писати відгук на книгу, після якої неоднозначні враження й заплутані думки. Дещо схожими, але набагато сильнішими були відчуття після прочитання "Степового вовка" Германа Гессе. Чомусь цей роман нагадав мені й про "Око прірви" – історично-містичний текст Валерія Шевчука. Зараз мова йде про детективний роман-щоденник Володимира Лиса "І прибуде суддя". У ньому багато загадок і темних плям, чимало заплутаних історій, дивних подій, ситуацій, зустрічей тощо. Що відбувається із головним персонажем Георгієм Лащуком? Із нього хтось жартує, це все вибрики фантазії, роздвоєння особистості, божевілля? Чим і як живе Стара Вишня? Хто такий жебрак? Яку роль у всьому відіграють Валерія і Ґлорія? Яка доля спіткала Нілу Трачук, Людмилу Черняк та інших людей, які зустрічаються Георгію? Чи можна цю цитату вважати ключовою в сюжеті: "…хто я у грі, яку ведуть зі мною і яку я веду з містом, глухим провінційним містечком, що замкнулося у своєму страхові, зробилося ще меншим і намагається виштовхнути і водночас поглинути мене" (с. 153)? І яку роль, в які ігри грає кожен із нас у житті? І чи не найбільшими суддями для себе є ми самі? PS. Назва та обкладинка дуже влучні й надзвичайно чітко передають зміст. А ще мені дуже сподобався синій колір форзаців.
Виникли запитання? 0-800-335-425
Зв'язатися