Протагоніст Спиридон – чорношкірий студент медик бразильського походження, який щиро вболіває за Україну, трохи дивну і трохи рідну для нього землю. Його сюрреалістично-бурлескна історія – відображення абсурдності світу в сучасній геополітичній ситуації, усвідомлення маленького у великому і навпаки. Цей твір – спроба авторки і її героїв подолати відчуття внутрішнього та зовнішнього апокаліпсису через жагу до життя. Текст зітканий з мемів, рекламних мото, симулякрів і кореляції тілесних та емоційних переживань. Це пошук істини та порятунку серед потоку актуальних подій, який уже неможливо зупинити звичай ним вимиканням джерел інформації. Це намагання втечі у зону особистого комфорту через прості, буденні задоволення та через розмови з собою на межі реального і уявного. Несподівано часто найнеймовірніше у творі виявляється правдою. Це світ простих і дивних людей довкола, які, власне, і утворюють нашу сповнену суб’єктивізму об’єктивну реальність. Це подорожі далеко назовні і глибоко всередину, поєднання глобального і локального. Це, врешті, мандрівна пригода із карколомним фіналом.