Хто повірить Елеонорі Чайці?, Юлія Смаль Дійсно, хто повірить Елеонорі Чайці, яка обіцяє дітям на уроках математики Нобелівську премію з математики? Я не знаю чи саме це мала авторка на увазі коли називала цю книгу, але це саме той момент, який найбільше мені запам'ятався! Діти і дорослі теж, не вірте цій Елеонорі! Бо Нобелівської премії з математики не існує!!! Якщо вам потрібні подробиці чому саме зверніться до Вікіпедії, але там якась історія кохання замішана, здається, саме математик зазіхав на кохану жінку творця цієї премії чи якось так і саме тому математикам зась, а не премію! Тому ніякої мотивації у вивченні математики такого штибу немає! А загалом, книга про вчительку математики Елеонору і історія як вона влаштовує своє особисте життя і кохання, звичайна така пересічна жіноча історія, тільки б якщо вона ще й дітям не вішала макаронні вироби на їхні вушка, то й обурення не викликала б у читачів і читачок, а так - ні, не вірте їй, цій вчительці з книжки, подивіться/перевірте краще у Вікіпедії! Не найкращий стиль викладання даного предмету продемонстровано в цій книзі, типу "я сама розумна/я тут розумна, а ви всі тупі/недалекі".

Наскільки сподобалася назва книги, настільки розчарував сюжет. Головна героїня вирішила вийти заміж з її слів - байдуже, за кого, можна навіть без його згоди, під анестезією. Тобто вже неадекватність. Впродовж книги герої поводяться неправдоподібно, часто нелогічно. Готуйтеся до принцес, рожевих мікімаусів і плюшевих ведмедиків. Наче про дорослу пані писала школярка без досвіду, яка тільки чула про таке. На додачу: повне знецінення академічних досягнень головної героїні, бо щастя тільки у вагітності. Ще й помилки в тексті. Засмучена, розчарована, шкода витраченого часу. Книга з серії одноразових "для вокзалу". Кошти на вітер, ніякого літературного задоволення, книгу на макулатуру.

Повість Юлії Смаль - перша книга письменниці в домашній бібліотеці. Про прочитанні отримала позитивні враження, у книзі описано долю звичайної вчительки, якій нелегко знайти власне жіноче щастя, кохання та обігріти двох чужих дітей, які стали близькими її душі. Школярі обожнюють свою Елічку, її полюбите й ви. Раджу до прочитання! Цільний художній твір про виклики долі для дорослої жінки, вчительки, завуча. Різдвяно-новорічна історія прочитала на одному подиху! Слава, Еля, Алінка, старша сестричка дівчинки - їхні прототипи взяті з життя, їм просто віриш до кінця, до душі.