Не сподобалася і розчарувала. Геть ніякий не трилер і тим більше не містичний. Надто затягнуто, дуже багато тексту. Для чого було так затягувати питається, щоб об'єму додати? Втрачений час та роздратування.

Відкрите вікно не допомогло. Це було дуже душно. Зізнаюсь чесно, я прочитала десь 200 сторінок і перегорнула до моменту «через 100днів». Бо 400сторінок вміщають в себе події, які відбувались за 48годин і 50 сторінок для «після» 🤯 Історія подається від першої імені. І більше того, ти наче знаходишся в головні головної героїні. І от кожна її думка та божевільна теорія за ці 48 годин описується детально. Прям дуже детально 😓 По сюжету події відбуваються під час пандемії коронавірусу (ото часи були щасливі, правда?). У нас є сімʼя, мама, тато, брат і сестра близнюки, і ще молодший брат Юджин, він аутист. Одного дня Юджин повертається сам до дому, а батько зник. Розповісти що сталось хлопець не може, бо не розмовляє. Ну от сімʼя звернулась в поліцію шоб ті розшукали батька. Про той факт, що Юджин прийшов до дому в крові промовчали. Точніше сестра це приховала🩸 Коротше, по анотації це мав бути гостросюжетний роман з багатьма секретами. Гострого я нічого не помітила, а секрети ? Не такі вже й цікаві, а скоріше дурні. Стосунки в сімʼї натягнуті, довіри нема, Юджином занадто сюсюкаються 🫠 З плюсів, не дивуйтесь вони тут є і це саме висвітлення поведінки дітей з аутизмом та як з ними поводитися. Ось за це дякую, мені здається потрібно більше такої літератури. Саме художньої, так легше буде до людей донести той факт, що не всі ми вміємо адекватно поводитись з такими людьми 😭