Мені було цікаво прочитати щось з Рушді - і хоча це, наскільки я знаю, його перша дитяча книжка, вона вийшла дуже добротною. Фантастичний світ і повороти сюжету мають в собі чудову, наївну магію, мені б ця книжка однозначно сподобалася в дитинстві.

Класно, коли твій батько відомий казкар, який здатний своїми розповідями захопити будь-яку аудиторію. Проте іноді одна подія може кардинально змінити життя... Саме так відбулось у родині неймовірного фантазера Шаха-Казна-Що або Рашида-Море Оповідок. Задрісні наклепи зруйнували сімейне щастя, що зумовило добровільну відмову від найбільшого дару. Щойно стихла мамина пісня, зник татів сміх. Тільки Гарун здатний подолати батьків сум і непевність, а заразом випробувати себе у чарівному світі. Супровідниками хлопця стануть Водяний блакитноволосий Джин, який завідує Оповідними кранами, та Одуд-Алеж, здатний читати думки. Герой протиставляє законам логіки й механізмам створення історій свою силу волі, завдяки якій розгадує ПНСП (процес, надто складний для пояснення), досягає миру між двома країнами, знищує тіні та очищує Океан Оповідних Потоків. Ця історія вчить завжди боротись за себе і близьких та цінувати миті з рідними, оскільки "щастя має звичку зникати без попередження..."

Салман Рушді "Гарун і Море Оповідок". Розпочинається казка повість з такого рядку: "Було собі в країні Аліфбей одне сумне місто, й було воно найсумніше у світі - таке сумне, що й забуло, як зветься." Початок в деякій мірі мене заінтригував. Який бік покаже казка? Та не очікувала, що історія мені сподобається. Про пригоди Гаруна сина Рашид-Море Оповідок. Сталося лихо. Батько Гаруна не може розповісти жодну оповідку. Тільки й чується "Кар". І тому Гарун відправляється у подорож, щоб допомогти батьку повернути здібність до розповідей. На своєму шляху він зустрічає друзів. І вони такі незвичайні, що дух захоплює. Описи дивакуваті. Хоча книжечка невеличка (152 ст.) і наче казка, але скільки думок сховано в ній: "Хіба сила Слова - не найбільша Сила?" "...завжди здавалося, що казкар - це жонглер. Казкар піднімає у повітря багато різних оповідок і жонглює ними, і якщо від досить вправний, то у нього не впаде жодна оповідь. А жонглер - це свого роду казкар." Я маю на увазі, що хоч історія не велика, але яка вона повчальна з одного боку, який цікавий в ній світ - з іншого. Актуальні теми: дружба, кохання, віра у щось, допомога. Наприкінці скажу, що "Гарун і Море Оповідок" - для мене як легке читання, однак зі своєю філософією. І ця історія стала для мене особливою.