Гвинтові сходи
Паперова книга | Код товару 1109064
Yakaboo 4.9/5
Автор
Етель Ліна Уайт
Видавництво
Жорж
Мова
Українська
Рік видання
2019
Рік першого видання
1933
Перекладач
Володимир Горбатько
Кількість сторінок
416
Ілюстрації
Немає ілюстрацій

Усе про книжку Гвинтові сходи

У глухій місцині на межі Англії та Вельсу ширяться чутки про маніяка, який жорстоко вбиває дівчат. Останню жертву було знайдено поруч із маєтком, куди влаштувалася на роботу 19-річна служниця Гелен Кейпел. Проте дівчині здається, що вона у відносній безпеці: цієї ночі в будинку повно людей, а його двері й вікна наказано не відчиняти до ранку.

Та коли поступово, один за одним, мешканці маєтку залишають її, Гелен розуміє, що опинилася в пастці.

Характеристики
Автор
Етель Ліна Уайт
Видавництво
Жорж
Мова
Українська
Рік видання
2019
Рік першого видання
1933
Перекладач
Володимир Горбатько
Кількість сторінок
416
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Рецензії
  •  
    Прекрасная детективная история 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Идеальный британский детектив. У писательницы Этель Лина Уайт я читала книгу Дама зникає, которая была совершенно потрясающей. Это ее книга мне понравилась еще больше. Писательница писала в тридцатых и сороковых годах прошлого века, но ее имя до недавнего времени мне было неизвестно. Что странно, так как по мне, она пишет даже лучше Агаты Кристи, которая создавала свои легендарные романы в то же самое время. Итак, в английской глуши скрывается убийца девушек. Последнюю жертву обнаружили недалеко от дома профессора. Именно поэтому профессор решил изолировать свой загородный дом от постороннего вмешательства. Ставни закрываются, а двери запираются. Внутри, чувствуя себя в безопасности, остаются восемь человек. Среди них молодая девушка Гелен. Снаружи рыщет убийца, но особняк выглядит как крепость. Но постепенно Гелен начинает понимать, что происходит нечто странное, число жильцов начинает сокращаться. В общем, перед нами прекрасный британский детектив. Читать книгу было очень интересно. Давно я не видела таких интригующих сюжетов. Большой дом, ограниченное пространство, десяток человек, число которые постепенно сокращается, и молодая девушка, которой приходится со всем этим разбираться. А еще угроза, которая бродит снаружи...но так ли это. В общем, в этой истории одни загадки. Сюжет держит интригу до самого финала. Если вы любите детективы, то обязательно прочтите этот шедевр жанра.
  •  
    ну нітрохи не детектив 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Неодноразово стикалася із ситуацією, коли анотація і навіть відгуки не дають повного уявлення про книгу, і тут саме такий випадок. Етель Ліна Вайт чомусь частенько позиціонується як авторка детективів. Не скажу за весь доробок, але в Україні вийшли друком два її романи: «Дама зникає» та «Гвинтові сходи» (симпатичне серійне оформлення, якісний переклад, грубенькі томики, хоч і в м’якій палітурці, але зроблені добротно). Обидва романи – класичний, класичніше не буває ТРИЛЕР. Не детектив. Однозначно.
    Саме жанр трилера визначає сюжет (побудований на випадковостях – чи все ж таки посмикуваннях ниточок підступним ляльководом?); композицію (зав’язка розтягується і нагнітається, а розв’язка – буквально миттєва); загадку (вона не повинна інтригувати, не спонукає вичислити лиходія, вона наганяє моторошних відчуттів). В історії домінує саспенс, в його класичному гічкоківському значенні, і авторське виконання цього драматичного прийому – бездоганне.
    Загалом якщо порівнювати обидва романи, перекладені українською – то цей цікавіший саме інтригою, плюс тут присутня іронія (одна бабця чого варта), іронія ледве вловима, але від цього ще прекрасніша; а от «Дама зникає» гумором не грішить, тут сильна сторона, як на мене, – психологізм.
    Майстерність Етель Ліни Вайт саме як авторки трилерів – поза всяким сумнівом, якщо відносите себе до поціновувачів жанру – беріться за обидві книги, не пожалкуєте.
Купити - Гвинтові сходи
Гвинтові сходи
160 грн
Є в наявності
 

Рецензії Гвинтові сходи

4.9/5
  • 5
  • 4
  • 3
  • 2
  • 1
  •  
    Прекрасная детективная история 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Идеальный британский детектив. У писательницы Этель Лина Уайт я читала книгу Дама зникає, которая была совершенно потрясающей. Это ее книга мне понравилась еще больше. Писательница писала в тридцатых и сороковых годах прошлого века, но ее имя до недавнего времени мне было неизвестно. Что странно, так как по мне, она пишет даже лучше Агаты Кристи, которая создавала свои легендарные романы в то же самое время. Итак, в английской глуши скрывается убийца девушек. Последнюю жертву обнаружили недалеко от дома профессора. Именно поэтому профессор решил изолировать свой загородный дом от постороннего вмешательства. Ставни закрываются, а двери запираются. Внутри, чувствуя себя в безопасности, остаются восемь человек. Среди них молодая девушка Гелен. Снаружи рыщет убийца, но особняк выглядит как крепость. Но постепенно Гелен начинает понимать, что происходит нечто странное, число жильцов начинает сокращаться. В общем, перед нами прекрасный британский детектив. Читать книгу было очень интересно. Давно я не видела таких интригующих сюжетов. Большой дом, ограниченное пространство, десяток человек, число которые постепенно сокращается, и молодая девушка, которой приходится со всем этим разбираться. А еще угроза, которая бродит снаружи...но так ли это. В общем, в этой истории одни загадки. Сюжет держит интригу до самого финала. Если вы любите детективы, то обязательно прочтите этот шедевр жанра.
  •  
    ну нітрохи не детектив 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Неодноразово стикалася із ситуацією, коли анотація і навіть відгуки не дають повного уявлення про книгу, і тут саме такий випадок. Етель Ліна Вайт чомусь частенько позиціонується як авторка детективів. Не скажу за весь доробок, але в Україні вийшли друком два її романи: «Дама зникає» та «Гвинтові сходи» (симпатичне серійне оформлення, якісний переклад, грубенькі томики, хоч і в м’якій палітурці, але зроблені добротно). Обидва романи – класичний, класичніше не буває ТРИЛЕР. Не детектив. Однозначно.
    Саме жанр трилера визначає сюжет (побудований на випадковостях – чи все ж таки посмикуваннях ниточок підступним ляльководом?); композицію (зав’язка розтягується і нагнітається, а розв’язка – буквально миттєва); загадку (вона не повинна інтригувати, не спонукає вичислити лиходія, вона наганяє моторошних відчуттів). В історії домінує саспенс, в його класичному гічкоківському значенні, і авторське виконання цього драматичного прийому – бездоганне.
    Загалом якщо порівнювати обидва романи, перекладені українською – то цей цікавіший саме інтригою, плюс тут присутня іронія (одна бабця чого варта), іронія ледве вловима, але від цього ще прекрасніша; а от «Дама зникає» гумором не грішить, тут сильна сторона, як на мене, – психологізм.
    Майстерність Етель Ліни Вайт саме як авторки трилерів – поза всяким сумнівом, якщо відносите себе до поціновувачів жанру – беріться за обидві книги, не пожалкуєте.
  •  
    "Загадковий вбивця" 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Єдиний, у своєму роді, детектив, який зміг мене зачепити до останньої сторінки
    Прочитала, ні - "проковтнула" за кілька вечорів. І кожної ночі мені снився той вбивця, але в кінці виявилося, що я була не права.
    Молода дівчина, служниця, величезного моторошного будинку, потрапляє в воронку вбивчих подій і сама ледь не стає жертвою кровавого вбивці.
    Я підозрювала абсолютно кожного героя цієї історії, тільки не справжнього вбивцю...
    Як майстерно авторка тримає читача, як затягує подробицями, натякає, але водночас розбиває всі підозри, аж колінця трясуться, ну дуже вміло, професійно і "смачно" написано. Приблизно, за третину тексту до кінця, хотілось пропустити сторінок 150, бо занадто відкрито тебе "водять за носа"...Але це того вартує!
    Надзвичайне здивування в кінці і післясмак від прочитаного тримається досі.
  •  
    Чому я не чула про неї раніше?
    Любите детективи? Я також. А чули про цю книгу раніше? І я ні. Що ж давайте знайомитися.
    Виявляється цю книгу вважають класикою детективу, по ній і фільм знімали. Що ж такого класного в ній?
    Замкнутий простір. Всі події відбуваються у англійському маєтку, де мешкає декілька поколінь із складними стосунками. Замість скелету у шафі, бабулька, яка несповна розуму. З прислуги - подружжя і молода дівчина, яка випадково може стати жертвою місцевого маніяка. А ще туди час від часу навідується лікар. Дивний він якийсь.
    Вбивця - садівник. Ха-ха. Тут такого персонажа навіть немає. Версія провалилася. Мешканці не хочуть втрати доглядальницю, тому вирішують від гріха подалі забарикуватися у своєму будинку. Знову ха-ха. Їх це не врятує. Чи все ж надія є?
    Я не могла відірватися від розповіді. Одна вітряна доба, яка вирішить долю. Ну як тут можна заснути? Чи можна? Точно не мені. Я повинна була знати чим це все закінчиться.
    Переклад чудовий. Розповідь мелодична розмірена, але від неї не хочеться спати. Треба звикнути і бігти поперед потягом. Тоді все буде добре. Бережіть нервові клітини, вони вам ще знадобляться.
    Герої. Я ніяк не могла зрозуміти скільки ж насправді їх у тому будинку. Коли вони почали зникати, стало краще. Упс.
    Це вам не Крісті, де варто просто бути супер-мега-дуже уважним, щоб розгадати таємницю смерті. Тут все відбувається до вбивства. Цікаво? Атож.
    Детектив вас не розчарує, чого варта одна трішки поїхавша леді, яка не встає з ліжка вже Бог зна скільки днів. І тим не менш, її кімната - найбезпечніше місце у всьому будинку. Ну вона так вважає.
  •  
    Атмосферність - до дрижаків
    Друга прочитала у Етель Ліни Вайт, і не менш атмосферна, ніж «Дама зникає».
    В англійській глушині панує страх - місцевість налякана через появу маніяка, що вбиває молодих дівчат, інколи з’являючись навіть у їхніх будинках. Все ближче й ближче територія його злочинів до будинку, куди влаштувалась на роботу юна Гелен. І одного дня, коли навколо пануватиме негода, небезпека з’явиться і в цьому домі…
    Наче за якоюсь злою магією, один за одним зменшується кількість жителів будинку. Хтось його полишає, хтось не в собі, - і дивлячись на це, Гелен не може не запитувати себе: це воля випадку чи якийсь ляльковод майстерно смикає за ниточки, аби лишити дівчину наодинці з жахом?
    З цим детективом у мене відбулось абсолютне занурення! Читаючи, шкірою бігали мурахи, було дійсно не по собі - атмосфера на висоті й не відпускає до кінця. Замкнений простір, прибирання з поля зору героїв один за одним, напруга непогоди - Вайт майстер у нагнітанні, знову впевнилась у цьому.
    Втім, як і з «Дама зникає», фінал змазано, на мою думку. Знову все пояснюється на останніх трьох-чотирьох сторінках, мотивація героїв неприємно дивує, а до розгадки - моє вічне запитання «Чи читач міг сам визначити вбивцю?». В цілому, з натяжкою, - це можливо. Але деталі, деталі попередніх вбивств! Яким чином? Це дійсно могло трапитись і як? Питання.
    Мабуть, просто прийму той факт, що Вайт для мене не потужна в розв’язках - і самі пояснення стислі та розмиті (не Крісті, зовсім ні). Але атмосфера, яку вона створює, - вищий клас! Заради неї хочу читати твори письменниці й далі, аби їх перекладали українською. І хочу подивитись однойменний фільм, знятий по мотивам книжки (їх навіть два, 1946 та 2000 років).
  •  
    Класичний англійський детектив
    Дуже здивувалася, коли дізналася, що Етель Ліна Вайт була відомою авторкою детективів, яку називали навіть "Новим Едгаром Аланом По", за мотивами творів якої знімали фільми відомі режисери, такі, зокрема, як Альфред Гічкок. Питання, яке не давало мені спокою: де я увесь цей час була і чому жодного разу не чула про цю авторку в той час як, скажімо, творчість Агати Крісті у всіх на слуху? Вирішила я виправити цю несправедливість і замовила відразу два романи авторки, в тому числі і "Гвинтові сходи" (з таким чудовим оформленням від видавництва "Жорж" стриматися було важко).
    Отже, події "Гвинтових сходів" відбуваються у дуже віддаленому від людей вікторіанському маєтку, в якому мешкає інтелектуал-професор зі своїми родичами і куди наймається прислугою головна героїня - 19-річна Гелен. І от, невдовзі з'ясовується, що маніяк, який творив свої звірства десь у іншому місці, поступово наближається до будинку, в якому мешкають наші персонажі. Неподалік, біля сусідського будинку, уже знайшли тіло молодої дівчини. Гелен не почувається в безпеці, але інші мешканці будинку обіцяють її захистити. Але ніби керовані якоюсь зловісною силою, вони, один за одним залишають будинок...
    Мені сподобалася атмосферність книги, напруженість сюжету, він був також доволі динамічним, з урахуванням того, що це події, які відбуваються впродовж доби. Чудові персонажі, а особливо головна героїня. Мені сподобалося, обов'язково прочитаю і другу, уже придбану мною книгу авторки.
  •  
    Гвинтові сходи
    Эта книга оказалась у меня в руках совершенно случайно, ибо ранее я абсолютно ничего не знала и не слышала об Этель Лине Уайт.
    Но скажу наперёд, что знакомство произошло даже более, чем удачно.
    Это эдакий классический детектив 20-х и 30-х годов прошлого века. Писала автор примерно в одно время вместе с Агатой Кристи и в романе чувствуется это. Возможно, просто Уайт не была столь раскручена в своё время, что бы о её романах говорили на каждом углу. Хотя она вполне того стоит.
    Что же мы имеем в данном романе? Главная героиня, Хелен, приезжает работать прислужницей в особняк, который находится в забитой глуши. Девушка весьма молода и по-детски наивна, хотя зарабатывает себе на хлеб уже с весьма малого возраста и уже многому научилась (даже без образования, как такового), поэтому в бюро по трудоустройству она была всегда очень достойным кандидатом на должность.
    Именно так её нашли и наняла семья Ворренов. И с этого и началась вся Санта-Барбара, ибо Хелен попадает в прямую гущу событий, среди всех скандалов, интриг и расследований, которые происходят внутри этой жильцов этого дома. И всё это происходит на фоне того, что где-то недалеко от них ходит-бродит маньяк, который охотиться на молодых девушек.
    Не буду раскрывать всех подробностей, ибо это только самая завязка. Советую взять и просто прочитать. И уж поверьте: в какой-то момент вы не захотите отрываться от книги, пока не узнаете, чем же в итоге всё закончилось.
  •  
    Гвинтові сходи
    Історія відбувається у старому великому маєтку. Колись це був неприступний замок, але зараз скрута привела до того, що сім'я може утримувати тільки кілька служників. А ще й перцю додає старезна бабуся, яка знущається з нових доглядальниць і служниць, які змінюються хіба що не щодня. Та й погана репутація будинку не надто туди вабить працівників, адже колись тут загинула дівчина.

    Молода і допитлива служниця, яка щойно заступила на свою посаду дізнається, що останнім часом в їхніх краях помирають дівчата-служниці. І це справа рук жорстокого вбивці. Одного разу навіть вона мала неприємний шанс опинитися в його руках, тільки щасливий випадок врятував її життя. Але дівоча допитливість не дає спокою і вона всіма можливими методами хоче дізнатися хто ж убивця.

    Мені дуже рідко трапляються детективи, події яких розгортаються тільки на території одного будинку. Здається, що там може відбуватися? Аж ні, подій багато, тому, що героїв також не мало і кожен має свої особливості. Спочатку навіть не надто акцентується на темі вбивств, скоріше читач бачить події з життя хазяїв та прислуги. Це і сімейна драма зі старою вередливою бабцею-симулянткою, історія невірної та хтивої дружини, симпатія між служницею та молодим лікарем, а також історії минулого. Але найцікавішими для мене були самі діалоги. Не знаю, чи це робота автора, чи старання перекладача, але мова, якою написана книга дуже приємна і має незвичні особливості.

    Щодо детективної і трилерної лінії- то вони не надто виражені. Є факт самого вбивства, пошук злочинця, але скоріше"методом тику" ніж шляхом логіки та досліджень. Проте фінал був цікавим, навіть свого роду епічним. Книга являється класичним детективом з нотою романтизму, навіть не дивлячись хто автор, можна зрозуміти, що вона написана саме жінкою. Легкість мови, побудова діалогів, особливо між жінками, дають зрозуміти, що чоловіки про такі речі б не писали. Книга для приємного тихого вечора, рекомендую всім любителям романів і класичних детективів.
  •  
    Чудовий, інтригуючий сюжет
    Гвинтові сходи - Етель Ліна Уайт. Це друга моя книга цієї авторки. І повинна сказати, що вона стала моєю улюбленою письменницею класичного детективу та саспенсу. Дуже б хотілось прохати видавництво видавати далі цю серію.
    Читаючи книгу мене, звісно ж, іноді бентежило питання та хто ж таки убивця але воно виникало не часто, адже ти настільки поглинутий в сюжет, в оцей конкретний момент, що відбувається тут і зараз, і навіть не маєш бажання аналізувати. Для мене це показник майстерності авторки, коли саме її ідея повністю заполоняє тебе. Вся книга це опис одного вечора та ночі в одному будинку. Здавалось би і проміжок часу невеликий і поле діяльності теж, проте атмосфера нагнітається з кожною сторінкою.
    Гелен - молода служниця багатої сім'ї Воренів. Вона лиш нещодавно прийшла до них на роботу, в дім побудований окремо від селища. В родину, де є старенька бабця, що потребує доглядальниць, але разом з тим має надміру противний характер. В місцевість, де орудує маніяк, що полюбляє молоденьких дівчат, а точніше - душити їх. А Гелен якраз саме той типаж, який приглянувся убивці. І от саме цієї ночі зашморг навколо новенької затягується все більше і більше
  •  
    Неймовірна!
    "Гвинтові сходи"– це англійський детектив, який було вперше опубліковано в 1933 році і моя друга книга авторки.

    Якщо чесно, я нічого особливого не чекала від цієї книги. Стиль написання нагадує Агату Крісті. Але давайте будемо чесними: зараз стільки гостросюжетних детективів і трилерів сучасних авторів, що читачів дуже тяжко стало здивувати, особливо, коли книга була написана майже сто років тому.

    І тут моє улюблене АЛЕ!

    Всі чотириста сторінок сюжет тримав мене в напрузі, хоча по суті, нічого жахливого не відбувалося. Проте, постійно було відчуття ніби ось-ось щось трапиться і так геть до останньої сторінки. І тільки на цій останній сторінці ви нарешті дізнаєтесь, хто був злочинцем. (Повірте, ви не зможете цього вгадати).

    Я не знаю чи є ще видані книги Етель Ліни Вайт, але насправді я б хотіла продовжити знайомство із її творчістю.

    10/10
 
Характеристики Гвинтові сходи
Автор
Етель Ліна Уайт
Видавництво
Жорж
Мова
Українська
Рік видання
2019
Рік першого видання
1933
Перекладач
Володимир Горбатько
Кількість сторінок
416
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
135х180 мм
Палітурка
М'яка
Папір
Офсетний
ISBN
978-617-7579-78-5
Вага
370 гр.
Тип
Паперова
Література країн світу
Література Англії, Австралії та Нової Зеландії
Література за періодами
Література XX ст.