Гудзик - 2. Десять років по тому
Паперова книга | Код товару 514164
Автор
Ірен Роздобудько
Видавництво
Нора-Друк
Серія книг
Читацький клуб
Мова
Українська
Рік видання
2015
Кількість сторінок
320 с.
Формат
84x108/32 (130x200 мм)
Палітурка
Тверда

Усе про книжку  Гудзик - 2. Десять років по тому

В цій книжці - продовження найпопулярнішого роману Ірен Роздобудько «Ґудзик». Колись він втратив все: кохану людину, смак до життя, сенс працювати в країні, що поволі котиться в прірву... Але життя не зупинилося. Улюблені герої знову зібралися разом: Денис, Ліка, Єлизавета Тенецька. Десять років по тому...
Характеристики
Автор
Ірен Роздобудько
Видавництво
Нора-Друк
Серія книг
Читацький клуб
Мова
Українська
Рік видання
2015
Кількість сторінок
320 с.
Формат
84x108/32 (130x200 мм)
Палітурка
Тверда
Рецензії
  • baby555
    16 лютого 2019 р.
    Возз'єднання
    Перша частина "Ґудзика" мене особисто дуже зачепила - така тонка, драматична книга про, на перший погляд, звичайних людей. Про те, як раптово повертається до деяких людей минуле, як необдумані вчинки нагадують про себе через багато років...
    Перша книга обірвалася на сумному, але логічному завершенні, тому коли я дізналася, що є продовження, то одразу побігла його купувати. Сюжет доволі цікавий - авторка вигадала прямо таки кримінально-авантюрну пригоду, яку ще й вплела у події Революції Гідності. Ще сподобалось, що з'явився персонаж із першої частини, наче перегукування з минулим сюжетом, коли в житті героя з'являється жінка з минулого. І ця жінка зіграє суттєву роль у повороті подій в другій книзі.
    Обрадувало, що все ж таки Роздобудько завершила другу частину умовним хеппі-ендом, хоча її ідею можна зрозуміти: допоки триває війна на Сході, повного хеппі-енду для українців, в тому числі і для головних героїв бути не може.
    Достойне продовження першої книги, хоча і "чіпляє" не так сильно, як попередня.
  • Татьяна
    29 травня 2018 р.
    Поринь у грусть, жаль, безвихідь та "безнадєгу"...
    Якщо чесно, то не у захваті від того, що почала читати цей роман. Бо якщо вже за щось взявся, хочеться це доробити до кінці. А цей роман йшов через силу. Та ще й "дарував" настрій суцілної "безнадєгі"... Навіть коли траплялося щось "прикольне" по задуму авторки, воно віяло сумом і безвихіддю. Хочется описати словами: "отака їм доля дісталася..." І даже натяку на те, що все, що отримує людина або для чогось потрібно, або вона причетна до цього сама.

    Щось в цій книзі є таке, що не вписується в сьогодення, від чого оповідання здається нафталіновим і нагадує "пробу пера", якоїсь школярки. Всі герої або білі та пухнасті, або неприємні, нерозумні і заважають жити білим та пухнастим, викликаючи у тих лиш праведний осуд і гнів... Вся історія, порівняння, все це начебто висосане з пальця, вже десь було почуте, підслуховано, прожите. Причому давно, в позаминулому десятиріччі... Хоча авторка і описує реалії сьогодення.

    Чого не хватає? Напевне хоча б найменьшого поштовху до того, що не все так ідеально і досконало, або навпаки. Що емоції бувають різні, навіть у "пухнастих і билих". Що ті, які нам здаються з першого погляду "поганими", своїми вчинками також несуть у наше життя дещо дуже важливо. Що вони також нас вчать... У авторки немає цього пошуку взагалі. А може, для такого виду літератури він і не потрібен?

    Також розчаровує і те, що логика та стилістика мислення героїв, незалежно від того чоловік це чи жінка однакова. Це зовсім "грусть-грусть". Розумію, що думають вони як авторка. Розумію, що може багато вимагаю. Але враження такі.
Купити - Гудзик - 2. Десять років по тому
Гудзик - 2. Десять років по тому
88 грн
Є в наявності
 
Інформація про автора
Ирэн Роздобудько
Ирэн Роздобудько

Сучасна українська письменниця, відома як автор захоплюючих і чуттєвих жіночих романів. Сама письменниця може похвалитися досить бурхливої ​​біографією: працювала журналістом, диктором на радіо, телеграфісткою і на

Детальніше

Рецензії  Гудзик - 2. Десять років по тому

3/5
  • 5
  • 4
  • 3
  • 2
  • 1
  • baby555
    16 лютого 2019 р.
    Возз'єднання
    Перша частина "Ґудзика" мене особисто дуже зачепила - така тонка, драматична книга про, на перший погляд, звичайних людей. Про те, як раптово повертається до деяких людей минуле, як необдумані вчинки нагадують про себе через багато років...
    Перша книга обірвалася на сумному, але логічному завершенні, тому коли я дізналася, що є продовження, то одразу побігла його купувати. Сюжет доволі цікавий - авторка вигадала прямо таки кримінально-авантюрну пригоду, яку ще й вплела у події Революції Гідності. Ще сподобалось, що з'явився персонаж із першої частини, наче перегукування з минулим сюжетом, коли в житті героя з'являється жінка з минулого. І ця жінка зіграє суттєву роль у повороті подій в другій книзі.
    Обрадувало, що все ж таки Роздобудько завершила другу частину умовним хеппі-ендом, хоча її ідею можна зрозуміти: допоки триває війна на Сході, повного хеппі-енду для українців, в тому числі і для головних героїв бути не може.
    Достойне продовження першої книги, хоча і "чіпляє" не так сильно, як попередня.
  • Татьяна
    29 травня 2018 р.
    Поринь у грусть, жаль, безвихідь та "безнадєгу"...
    Якщо чесно, то не у захваті від того, що почала читати цей роман. Бо якщо вже за щось взявся, хочеться це доробити до кінці. А цей роман йшов через силу. Та ще й "дарував" настрій суцілної "безнадєгі"... Навіть коли траплялося щось "прикольне" по задуму авторки, воно віяло сумом і безвихіддю. Хочется описати словами: "отака їм доля дісталася..." І даже натяку на те, що все, що отримує людина або для чогось потрібно, або вона причетна до цього сама.

    Щось в цій книзі є таке, що не вписується в сьогодення, від чого оповідання здається нафталіновим і нагадує "пробу пера", якоїсь школярки. Всі герої або білі та пухнасті, або неприємні, нерозумні і заважають жити білим та пухнастим, викликаючи у тих лиш праведний осуд і гнів... Вся історія, порівняння, все це начебто висосане з пальця, вже десь було почуте, підслуховано, прожите. Причому давно, в позаминулому десятиріччі... Хоча авторка і описує реалії сьогодення.

    Чого не хватає? Напевне хоча б найменьшого поштовху до того, що не все так ідеально і досконало, або навпаки. Що емоції бувають різні, навіть у "пухнастих і билих". Що ті, які нам здаються з першого погляду "поганими", своїми вчинками також несуть у наше життя дещо дуже важливо. Що вони також нас вчать... У авторки немає цього пошуку взагалі. А може, для такого виду літератури він і не потрібен?

    Також розчаровує і те, що логика та стилістика мислення героїв, незалежно від того чоловік це чи жінка однакова. Це зовсім "грусть-грусть". Розумію, що думають вони як авторка. Розумію, що може багато вимагаю. Але враження такі.
  • Лариса
    29 жовтня 2017 р.
    Продолжение
    Повесть популярного украинского автора Ирэн Роздобудько «Пуговица» оставила читателя на полдороге, поэтому неудивительно, что многие с воодушевлением восприняли новость о том, что спустя десятилетие выходит вторая часть этого произведения. Я тоже люблю складные и завершенные истории, так что вопрос о том, читать книгу «Пуговица-2. Десять лет спустя» для меня даже не стоял.

    В данном произведении читателя ждут те же герои, что и в первой части дилогии и новые персонажи. Главный герой обеих частей повести «Пуговица» продолжает искать свою любимую жену, которую когда-то потерял из-за того, что она узнала, что когда-то давно у него и ее матери был роман. Причем ни о какой измене речи не шло, ведь девушка тогда была еще маленькой. Скорее ее поразило то, что обе стороны этот фат скрыли. Теперь наш герой, заручившись поддержкой тещи, будет ездить по миру, в надежде отыскать ниточку, которая приведет его к жене. Рекомендую «Пуговицу-2» всем, кто хочет узнать, как же все-таки завершилась эта история.
  • Анастасия
    8 квітня 2017 р.
    Сплетіння доль
    Коли було анонсовано продовження відомого роману Ірен Роздобудько «Ґудзик», читацька аудиторія письменниці розділилась на два табори. Одні не розуміли, навіщо чіпати історію, в якій начебто всі крапки над «і» вже розставлено. Інші раділи, що знову зможуть зустрітись з улюбленими героями, і сподівались на щасливе закінчення. Але задоволеними, схоже, залишились і ті, і інші. Як стає зрозуміло з назви «Ґудзик. Десять років по тому», в книзі будуть описуватись події, що стались з героями через десять років після першої книги. І, забігаючи наперед, скажу, що описані в першій частині події перевернули з ніг на голову не одне життя.

    Волею Ірен Роздобудько читач разом з героями подорожуватиме Прибалтикою, Америкою, Шотландією та, звісно ж, Україною. Вплела авторка у свою оповідь і Майдан, і трагічні події на Сході країни. І якщо головного героя тут вдається визначити одразу, то з головною героїнею все не так просто, адже цілих три жінки цього разу претендують на головну роль. Про те, хто стане «нею», ми дізнаємось наприкінці книги і, скоріш за все, не розчаруємось. Хоча повість «Десять років по тому», як і перший «Ґудзик», не стала для мене особливою, я нарешті отримала цілісну історію.
 

Характеристики  Гудзик - 2. Десять років по тому

Автор
Ірен Роздобудько
Видавництво
Нора-Друк
Серія книг
Читацький клуб
Мова
Українська
Рік видання
2015
Кількість сторінок
320 с.
Формат
84x108/32 (130x200 мм)
Палітурка
Тверда
Папір
Книжково-журнальний
Шрифт
1251 Times
ISBN
978-966-8659-48-5, 978-617-688-009-7
Вага
337 гр.
Тип
Паперова
Література країн світу
Українська література
Література за періодами
Сучасна література
 
Про автора  Гудзик - 2. Десять років по тому