Книга Гудзик - 2. Десять років по тому
Код товару: 514164
Опис книги
Характеристики
Відгуки
Зоряна
10 жовтня 2019 р
Довгоочікуване продовження
Дуже зраділа, коли побачила продовження улюбленої книги Ірен Роздобудько "Гудзик". Тому що хотілося якогось щасливого завершення історії. Проте книга не стала улюбленою. Якщо читаючи "Гудзик", я щиро вірила письменниці, то в "Гудзик 2", на жаль, ні. Мені бракувало правдоподібності, реальності життя. Тут події відбуваються не лише в Україні, але в Шотландії, Америці, Прибалтиці. Кількість героїв збільшується, наші герої продовжують пошуки рідної їм людини. Змінюється життя в країні, змінюються люди. Лише не змінюються почуття наших героїв. За минулі роки кожен із них багато пережив, побачив життя в різних його проявах. Ірен Роздобудько гарно розкриває психологію своїх героїв.
І якщо більшу половину книги мені було досить нудно , то остання третина книги мене приємно вразила. Письменниця вплела в сюжет події Революції Гідності. І це було настільки реально і трагічно, що в кінці книги я ридала. Тільки заради цього цю книгу потрібно прочитати кожному. Читати раджу обов'язково: і тим, хто захоплений творчістю Ірен Роздобудько, і тим, хто ще не знайомий з її творчістю.
Митюхина Татьяна
6 серпня 2019 р
Гудзик та Гудзик 2
Читала книги, одна за другой, поэтому просто не могу разделить отзывы.
Для меня книга должна быть напечатанной. Я должна взять ее в руки, перелистнуть странички. Вдохнуть запах типографии и почувствовать ее душу. Ведь, я уверенна, у каждой книги есть своя неповторимая душа, которую ты можешь почувствовать, только листая ее странички.
Книги с душой – это точное определение для обеих романов «Гудзик». Если коротко описать их содержание, то они конечно про любовь. Но это не та, слащавая любовь, со страниц женских романов. Это любовь, какого-то высшего уровня. Любовь, которую можно пронести через всю жизнь. Те чувства, которые однажды зародившись в душе человека, остаются там навсегда. Любовь, которая больше дает, чем забирает. Любовь, которая позволяет отпустить человека, ради его счастья, как бы больно не было тебе. Любовь, которая дает силы расти и развиваться, быть лучше, добрее, нежнее, терпимее.
Это книги про четыре судьбы, которые переплетаются между собой. То, сходясь «в точке не возврата», то превращаясь в параллели. Это странные стечения обстоятельств, встреч, разговоров, каких - то случайных слов или даже мимолетных взглядов, которые меняют жизнь каждого из героев. Эти книги еще раз подтверждают, что среди нас есть люди ангелы, которые даются нам раз в жизни. А мы, порой так заняты своими собственными переживаниями и проблемами, принимаем их как должное или вовсе проходим мимо, не замечая всего того, что они для нас делают. Книги снова и снова возвращают нас к прописным истинам «получив не ценим, потерявши плачем…» и главный герой, тому яркое подтверждение. Но при этом автор ни разу не упрекнула его в собственном эгоизме!
Напротив, каждая строчка написанная Ирен Роздобудько пронизана теплом, любовью и нежностью к нему. Сколько бы ошибок не сделал главный персонаж романа, скольким людям не причинил боль, вы не сможете чувствовать к нему ненависть, злобу и даже жалость. Это удивительный дар писательницы, даже самые жуткие и ужасные стороны человеческой души, жизненные проблемы, всевозможные ситуации описывать так, что читатель не испытывает никаких негативных чувств.
Я не стану описывать содержание романов, это можно прочесть в любой аннотации. Я, как всегда, выражаю, только свои личные ощущения, то послевкусие, что остается после прочтения книги лично у меня.
Почему сразу две части? Потому что я не смогла остановиться на одной, чтобы не узнать «а что дальше?».
P.S. огромное спасибо Ирен Раздобудько, за подробное описание дислексии, Прочитав которое, я поняла, мы с дочкой нормальные люди, просто мы видим мир иначе! Просто нам не столь важно, что прописные буквы «у», «ч», «б» и «д» отличаются не только произношением, но и хвостиками в разные стороны. Что у прописной буквы "п" на одну палочку меньше, чем у «т». И что людям нельзя говорить, что завтра они сломают ногу, разобьют любимую чашку, а из грузовика, что нас обгонит через пару минут вылетит камешек, который разобьет нам лобовое стекло! Нельзя – потому что тебе обязательно скажут «сглазила» или «накаркала»! Теперь все то, что еще недавно вызывало у окружающих нас людей смех, злость и даже ненависть оказалось, просто «немного другой работой мозга». Если еще кто-то хоть раз назовет нас «ведьмами», только за то, что мы иногда знаем «что будет дальше» - вот честное слово ОБИЖУСЬ!
baby555
16 лютого 2019 р
Возз'єднання
Перша частина "Ґудзика" мене особисто дуже зачепила - така тонка, драматична книга про, на перший погляд, звичайних людей. Про те, як раптово повертається до деяких людей минуле, як необдумані вчинки нагадують про себе через багато років...
Перша книга обірвалася на сумному, але логічному завершенні, тому коли я дізналася, що є продовження, то одразу побігла його купувати. Сюжет доволі цікавий - авторка вигадала прямо таки кримінально-авантюрну пригоду, яку ще й вплела у події Революції Гідності. Ще сподобалось, що з'явився персонаж із першої частини, наче перегукування з минулим сюжетом, коли в житті героя з'являється жінка з минулого. І ця жінка зіграє суттєву роль у повороті подій в другій книзі.
Обрадувало, що все ж таки Роздобудько завершила другу частину умовним хеппі-ендом, хоча її ідею можна зрозуміти: допоки триває війна на Сході, повного хеппі-енду для українців, в тому числі і для головних героїв бути не може.
Достойне продовження першої книги, хоча і "чіпляє" не так сильно, як попередня.
Виникли запитання?
0-800-335-425
Зв'язатися



