Початок книги мені дуже нагадав «Каравал» — аж занадто. Ідея мандрівного готелю, який щовечора з’являється в новому місті, його дивні правила, атмосфера магії та загадковості, навіть дві сестри — усе це викликає відчуття, ніби авторка надихалась тією історією. У центрі сюжету — сестри Джані і Зоза, які шукають шанс вирватися зі свого сірого життя. І коли перед ними з’являється можливість потрапити до легендарного Готелю Магнґніфік, що обіцяє дивовижні чудеса, вони хапаються за неї. Але магія має ціну — і дуже швидко казка перетворюється на пастку, де за розкішними ілюзіями ховається щось темне. Ідея справді цікава, однак, на мою думку, «Готель Магнґніфік» вийшов слабеньким. Сюжет розтягнутий, динаміка просідає, і подекуди просто зникає бажання читати далі. Занадто багато описів і мало напруги. Хочеться більшої магії, більшої емоції. Та все ж у книзі є щось, що створює відчуття магічного затишку. Ця історія пахне корицею, теплом і дивом — навіть якщо саме диво не вражає так, як хотілося б. Окремо хочу сказати про оформлення — воно чарівне! Обкладинка, зріз, шрифт — усе виглядає так, що хочеться просто тримати книгу в руках і розглядати. Проте, на жаль, цього разу краса видання переважає над самою історією.