Головна героїня Аліна, творча дівчина, яка трохи не така, як всі. На перший погляд, а якщо зазирнути глибше, то взагалі не така, як більшість людства. Після появи в її житті хлопця на прізвисько Кажан, починають відбуватися дивні речі. Давні легенди оживають, а чари виходять на перший план. Книга про щире кохання, про самопожертву, чудово доповнена українською міфологією. *** Мені важко було писати відгук на цю книгу. Бо з однієї сторони, чудово написано, гарна мова, цікавий сюжет. А з іншого, книга зовсім не моя. Не те щоб я не полюбляла любовні історії час від часу, але ця мене зовсім не вразила. Взагалі книга здалася мені вже надто дитячою, не дивлячись на теми, які в ній підіймаються. Певно, це через кохання головних героїв. Таке щире, таке велике, начебто, а насправді ні про що. Історія мами мене вразила набагато більше. *** Якби там не було, книга варта уваги. Але я її прочитала вже пізнувато. Років 10 тому, вона б вразила мене, сьогодні залишила байдужою.

От це чисте фентезі, та чомусь у випадку Дари Корній, хочеться сказати, що це міфологія. Можливо, їй настільки вдається вигадати і прописати героїв, що здається вони належать до народного фольклору, і відточувалися не одним поколінням людей. Аліна, молода художниця, зустрічає хлопця, який володіє надприродними здібностями управляти погодою - Гонихмарника. І є між ними якийсь зв'язок, містичний, незрозумілий. Все пов'язано з минулим, з прокляттям, з надприродним. Тут і історія матері Аліни, і злий фатум. Та Аліна теж виявляється не простою людиною. Все закручено, заплутано. Мені дуже сподобалась книга. Неочікувана кінцівка. Небанальна історія кохання.

Що ми знаємо про українську міфологію? Катастрофічно мало, як для знань про власні міфи. Хоча, беручи до уваги те, яким чином до нас прийшло християнство - це не дивно, але від цього не менш сумно. Ось вам приклад української міфології від української авторки! На сторінках книги оживають карпатські легенди, давні перекази та чарівні істоти українського міфу. І все це поруч з сучасність, шумним містом та метушливою молоддю. Аліна - студентка Львівської академії мистецтв і має безліч хоббі. Вона ходила в походи, вміє рибалити, займалась скелелазінням, розбирається в травах... Але найбільшими її захопленнями завжди залишаються малювання та книги. Таємниці минулого навіть через десятки років наздоганяють Ірину (матір Аліни) у гамірному місті. Історія повторюється, але цього разу все можна завершити по-іншому. Який же шлях обере Аліна? Відступиться злякавшись Гонихмарника, чи спробує врятувати його людську половину? Історія легка та швидко читається. Від неї так і віє духом Карпат - хочеться й самій кинути все і піти в гори! А казки, які Аліна розповідала біля вогнища? Ніби ти повертаєшся в дитинство і слухаєш бабусині розповіді... Тут багато моментів, що чіпляють за душу, як от букети квітів на підвіконні, гра на флоярі, танці під місячним світлом з вікна, або ж та сама фінальна сцена... Але мені все ж не вистачило в цій історії самого Кажана. Через дводушність Гонихмарника, саме його людська половина розкрита мало.