Спершу я прочитала іншу книгу Роксани Тимків - "Диявол - це я" -, який, попри свою назву, дуже веселий і реготний роман. Він мені сподобався, тому я вирішила почитати ще й "Голеора". Та враження від нього не однозначні. Задум дуже навіть хороший, але текст надзвичайно сирий. Мінуси: Невмілі діалоги. Невмотивований, погано пропрацьований антагоніст. Занадто багато персонажів як на таку книгу. Не вистачає пропрацьованості світу. Якщо світ повністю вигаданий, до чого там Греція? Події в книзі відбуваються явно в середньовіччі, тож що там роблять слова "круто" і "акваріум"? Плюси: Українська міфологія, легенди про богів. Цікава ідея з голеорами. Деякі з героїв були напрочуд цікавими. Наприклад, Злат і Ведена. Гумор притаманний Роксані. Слов'янські імена. Дуже гарячі моменти (наприклад, сцена в озері). Щемливий фінал. Якось так. Як бачите, в романі дуже багато недоліків, але й переваг теж чимало. Попри все, читати "Голеор" було цікаво і місцями дуже весело. Лишень заради одних Злата і Ведани (які були моїми улюбленцями, якщо відверто) варто прочитати цю книгу.

Кажу одразу - книга не об`ємна, але ідея завершена. Не надто наповнена складними реченнями чи думками, але й не переповнена зайвою філософією. Досить легка, цікава, по-доброму нова. Що приємно - це рідна міфологія, навколо неї побудована вся історія. Древні створіння, навіть самі боги слов`янської міфології оживають на сторінках цієї книги. На мою думку - книга саме те для дітей та підлітків від 11 до 14 років. Вводить у карколомний світ фентезі, ще й із рідною міфологією - саме те для цієї вікової категорії. Мова йде про людей, що можуть перетворюватись у звірів - цікава думка та алегорія, чи не так? Також існують голеори - читтери світу із здатністю трансформуватись у будь-яку тварину. Звісно, таким везунчиком стає головний герой. Одного дня йому поручають важке завдання на додаток підкинувши команду. Довга дорога, страх ночі, що випускає свої жахіття перешкоджаючи юним героям - зацікавлюють, хоч інколи здаються досить посередніми. Інколи герої здаються занадто дорослими, зважаючи на їхні думки, але дивлячись на їхній життєвий шлях - це перестає бути дивним. Цікаве для прочитання! Читайте із задоволенням)

І вже в друге Роксана Тимків змогла вразити мене, як читача. Чомусь Голеор дуже припав мені до душі не зважаючи на стислість та відсутніх розлогих описів. Дякую авторці, що трохи краще розкрила для мене язичницьку міфологію, це було дуже цікаво! Щодо сюжету, то вже з перших десяти сторінок книгу переповнюють важливі події, тому від книги не відірватись. Одразу важко було вловити суть розповіді, проте, розуміння згодом прийде. Так, принаймні, сталось зі мною. Можливо це фентезі більш підліткове, але мені - двадцятирічній, зайшло на ура. Але важко звикнути до закручених слов'янських імен, хоча головний герой - Дарій, тут авторка полегшила завдання)) У світі, в якому відбуваються події книги нема звичайних людей, всі вони наділені тваринною подобою та єством, проте вони можуть мати два вигляди - людський і тваринний. Кожній людині притаманна одна тваринна сутність в яку вони можуть перетворюватись. А також є потомки самого Велеса - голеори, які можуть перетворитись в буль-яку тварину за власним бажанням. Дарій саме таким і є, проте це рідкість і володар країни - дуже поганий тип, хоче ним заволодіти. Особисто мене книга зачепила і я рекомендую її любителям фентезі.