Гаряче молоко
Паперова книга | Код товару 744894
Yakaboo 3.9/5
Автор
Дебора Леві
Видавництво
Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля"
Мова
Українська
Рік видання
2017
Перекладач
Юлія Григоренко
Кількість сторінок
224
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
135х205 мм

Усе про книжку Гаряче молоко

Софія покладає значну частину власного життя на те, щоб розкрити таємницю загадкової хвороби своєї матері. Дівчина змучилася від її постійних скарг і примх, але з певним полегшенням відмовляється від не надто втішної дорослої дійсності заради матері та боротьби з хворобою.

Доктор Ґомес — останній шанс, несмілива надія, за якою донька і мати вирушають на північ Іспанії. Але його дивні методи, здається, не стосуються медицини: хвороба прогресує і від того стає дедалі загадковішою. Софія здається собі детективом, який жадає справедливості й намагається з’ясувати, хто в цьому лиходійстві злочинець, а хто — жертва. Боротьба стає напруженішою, коли дівчина виявляє в собі не відомі їй раніше бажання…

Дебора Леві — британська письменниця, поетеса та драматург. Вона активний член Королівського шекспірівського товариства. «Гаряче молоко» — її роман, присвячений неосяжній психологічній темі стосунків доньки і матері. Книжка увійшла до короткого списку Man Booker Prize 2016.

Читати повний опис
Згорнути
Характеристики
Автор
Дебора Леві
Видавництво
Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля"
Мова
Українська
Рік видання
2017
Перекладач
Юлія Григоренко
Кількість сторінок
224
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
135х205 мм
Рецензії
  •  
    Про ,,Гаряче молоко": не зрозуміла
    Роман ,,Гаряче молоко" від англійської письменниці, поетеси та драматурга Дебори Леві належить до тих творів, які, на мою думку, або хвалять, або ганять. Розпочну з хорошого) Надзвичайно вдала, приваблива обкладинка однозначно ,,спрацює" на потенційного читача: так і манить взяти, помилуватись та й погортати з декілька сторінок. Так, у цьому випадку обкладинка цілком відповідає атмосфері твору: сонячна Альмерія, морське узбережжя та відчуття невагомості та блаженства, коли ,,з головою" занурюєшся у відпочинок... Плюс, анотація однозначно інтригує: що ж це за таємнича хвороба і чи вдасться головній героїні поставити всі крапки над ,,і"? І, звичайно, що впливає на остаточне рішення купити-прочитати книгу, це магічні слова ,,Букерівська премія", що само собою стверджує: якщо річ ,,зацінило" професійне жюрі, то й мені має сподобатися!) На цьому мій позитив про ,,Гаряче молоко" закінчується... Що найнайнайбільше мене обурило і про що мала би принаймі здогадуватися, що ,,хвороба ніг" матусі - фікція, вона ж бо чудово ходить й сама! Бідна ж донька Софія служить їй ,,милицями" і усе життя 25-річної обертається довкола ,,нещасної" Роуз: нема завершеної освіти, нема особистого життя... А ще ж, виявляється, і Софія ,,не з святих"... Ота її бісексуальність, потаємні бажання і т.д. І фінал мене розчарував...

    ,,Гаряче молоко" - точно не ,,моя" книга. Шкодую часу, виділеного на її прочитання. Можливо, я просто не зрозуміла, що авторка хоче донести читачу чи просто роман потрапив мені до рук не в ,,той" час... Безперечно, він має ,,свого" читача! І я буду дуже рада прочитати позитивні враження про твір: сподіваюсь, вони допоможуть побачити ,,Гаряче молоко" в іншому ракурсі!!!
  •  
    Букер такой Букер...
    Финалист Букеровской Премии (шорт-лист 2016).

    Итак. Перед нами роман, который на чуть больше чем 200 страницах вместил в себя массу всего: горячее солнце Альмерии, жалящих аурелий в океане, одну разрушенную семью, девушку, границы которой выполнены из песка, любовь во всех её проявлениях, и всё это под соусом болезней - физических и духовных.

    В чём завязка - вы прочитаете в аннотации. Но расскажет ли она об эмоциях, которые вы переживете? Нет. Лично меня все время прочтения одолевали всевозможные мысли. Я препарировала каждый персонаж с психологической точки зрения, как главная героиня София делает со стороны своих антропологических исследований.

    В истории очень много драмы. Была семья, которая распалась 20 лет назад, и где до сих пор каждый член семьи не нашёл внутреннего равновесия. Отец, ударившийся в религию и женившийся на 29 летней в свои 69. Мать, положившая свою жизни на страдания и поиск любого варианта самобичевания. И дочь София. Самый несчастный человек с моей точки зрения. Ей 25, но она не знала любви. И теперь ищет её отовсюду, где только могут её предложить, путая свои чувства.

    Книга не оставила меня равнодушной. Всё чтение я думала, размышляла. Не скажу, что советую эту книгу каждому, я так и не разобралась, она мне понравилась или нет. Но то количество мыслей и последующих обсуждений однозначно того стоят.
Купити - Гаряче молоко
Гаряче молоко
83 грн
Немає в наявності
 

Рецензії Гаряче молоко

  •  
    Про ,,Гаряче молоко": не зрозуміла
    Роман ,,Гаряче молоко" від англійської письменниці, поетеси та драматурга Дебори Леві належить до тих творів, які, на мою думку, або хвалять, або ганять. Розпочну з хорошого) Надзвичайно вдала, приваблива обкладинка однозначно ,,спрацює" на потенційного читача: так і манить взяти, помилуватись та й погортати з декілька сторінок. Так, у цьому випадку обкладинка цілком відповідає атмосфері твору: сонячна Альмерія, морське узбережжя та відчуття невагомості та блаженства, коли ,,з головою" занурюєшся у відпочинок... Плюс, анотація однозначно інтригує: що ж це за таємнича хвороба і чи вдасться головній героїні поставити всі крапки над ,,і"? І, звичайно, що впливає на остаточне рішення купити-прочитати книгу, це магічні слова ,,Букерівська премія", що само собою стверджує: якщо річ ,,зацінило" професійне жюрі, то й мені має сподобатися!) На цьому мій позитив про ,,Гаряче молоко" закінчується... Що найнайнайбільше мене обурило і про що мала би принаймі здогадуватися, що ,,хвороба ніг" матусі - фікція, вона ж бо чудово ходить й сама! Бідна ж донька Софія служить їй ,,милицями" і усе життя 25-річної обертається довкола ,,нещасної" Роуз: нема завершеної освіти, нема особистого життя... А ще ж, виявляється, і Софія ,,не з святих"... Ота її бісексуальність, потаємні бажання і т.д. І фінал мене розчарував...

    ,,Гаряче молоко" - точно не ,,моя" книга. Шкодую часу, виділеного на її прочитання. Можливо, я просто не зрозуміла, що авторка хоче донести читачу чи просто роман потрапив мені до рук не в ,,той" час... Безперечно, він має ,,свого" читача! І я буду дуже рада прочитати позитивні враження про твір: сподіваюсь, вони допоможуть побачити ,,Гаряче молоко" в іншому ракурсі!!!
  •  
    Букер такой Букер...
    Финалист Букеровской Премии (шорт-лист 2016).

    Итак. Перед нами роман, который на чуть больше чем 200 страницах вместил в себя массу всего: горячее солнце Альмерии, жалящих аурелий в океане, одну разрушенную семью, девушку, границы которой выполнены из песка, любовь во всех её проявлениях, и всё это под соусом болезней - физических и духовных.

    В чём завязка - вы прочитаете в аннотации. Но расскажет ли она об эмоциях, которые вы переживете? Нет. Лично меня все время прочтения одолевали всевозможные мысли. Я препарировала каждый персонаж с психологической точки зрения, как главная героиня София делает со стороны своих антропологических исследований.

    В истории очень много драмы. Была семья, которая распалась 20 лет назад, и где до сих пор каждый член семьи не нашёл внутреннего равновесия. Отец, ударившийся в религию и женившийся на 29 летней в свои 69. Мать, положившая свою жизни на страдания и поиск любого варианта самобичевания. И дочь София. Самый несчастный человек с моей точки зрения. Ей 25, но она не знала любви. И теперь ищет её отовсюду, где только могут её предложить, путая свои чувства.

    Книга не оставила меня равнодушной. Всё чтение я думала, размышляла. Не скажу, что советую эту книгу каждому, я так и не разобралась, она мне понравилась или нет. Но то количество мыслей и последующих обсуждений однозначно того стоят.
  •  
    Молоко, що обпікає
    Є суто чоловіча література, як, наприклад, Кутзее, а є література, яку можуть зрозуміти лише жінки. І то не завжди. От "Гаряче молоко" якраз така книга. Я дуже довго до неї придивлялася і коли побачила, що більшість відгуків негативні, а сама книга фіналіст Букера, то зрозуміла, що таки варто її прочитати. Є мати, прикута до інвалідної коляски не зрозумілою хворобою і є дочка, яка все життя доглядає за матір*ю, не маючи власного. останній шанс на видужання - загадковий лікар, методи якого часто ставляться під сумнів, але у Софії і Роуз вибору вже не має.
    Ця книга - в чомусь потік свідомості двох жінок, які, на жаль, стали одним цілим. Біль не тільки зближує, часто біль вбиває, спочатку морально, а згодом і фізично. А коли людина втрачає когось дорогого для неї, вона всіма силами прикіпає до тих, хто залишився в страхі втратити і їх, не розуміючи, що подібний зв*язок, то мов омела на дереві - спочатку гине дерево, а згодом і сама омела. І тоді материнське молоко, міссія якого викормлювати і давати поштовх чтає настільки гарячим, що обпікає і повільно вбиває.
    Мені було шкода обох. Софія не вміє жити, вона не знає себе. Її вже не юне, але ще і не таке доросле тіло шукає любові (як і душа), але по звичному для підсвідомості сценарію, шукає цю любов в тому, що теж буде мучити і вбивати. А Роуз настільки погрузла в своїх хворобах, що розуміє цінність кожного моменту в житті лише коли...не буду спойлерити коли.
    Ця книга - надто часта історія і серед моїх клієнтів, можливо часто в простішому вигляді, але смисл той же. І часто подібні зв*язки розриває тільки смерть.
    "Моя любов до матері як сокира. Рубає дуже глибоко."
    Так, для читання цієї книги потрібен особливий, меланхолійний і навіть в чомусь сумний настрій, але вона і правда дуже потужна і залишає сильний і довгий післясмак.
    "Ми оплакали своїх мерців, але ми не повинні дозволити їм відібрати в нас життя"
  •  
    Про сімейні стосунки
    В своїй книзі Дебора Леві хоче розповісти нам про дуже дивні стосунки матері і дочки. Тільки ось центральна сюжетна лінія - далеко не все, що автор запропонує читачеві. Перші сторінки знайомлять нас з молодою героїнею на ім'я Софія. Разом зі своєю не ходячою матір'ю Розою вона прилітає в спекотну Іспанію, щоб розібратися, що стало причиною хвороби. Навряд чи Софія підозрювала, що досліджувати вона буде зовсім не материнську недугу, а саму себе. Протягом всієї історії Софія буде задаватися безліччю питань, які залишаться без відповіді. Цю ношу прийме на себе читач. Книга стосується не тільки проблем взаємин «батьки-діти», але так само питання самоідентифікації. Є тут і любовна лінія, і проблематика перенасиченості сучасного суспільства. Але насправді всі ці шматочки мозаїки спрямовані на те, щоб в кінцевому рахунку скластися в картину особистості героїні. Книга читається досить довго, вона глибока та потребує переосмислення. З усією сміливістю скажу: книга не для тих, кому не хочеться думати над прочитаним не один день. Книга сповнена символізму. Вона варта уваги, тому рекомендую всім читачам!
  •  
    Не моя книга, не моя історія
    Звісно, я не могла не звернути увагу, на цю розкішну обкладинку книги. Звісно, я не могла не звернути увагу, на досить дивну назву книги, бо мені, наприклад словосполучення "Гаряче молоко" в уяві малювало, якусь овечу форму, яка знаходиться десь далеко в альпійських горах, де виробляють смачний сир чи щось подібне. Думала, це буде історія про кохання, наприклад, доньки, якогось заможного фермера і бідного пастуха, з сусідньої полонини, чи щось подібне. Але ні. Зовсім не туди мої думки рухалися. Ця книга про відносини між людьми, рідними і не дуже. Ця книга про прихований внутрішній конфлікт матері і доньки. Про страхи - уявні і не дуже. Про іпохондрію. Про самотність і т.д. Тобто, ця книга ні про що і одночасно про усе.

    Але ж як вона написана...А ніяк. Дуже бідно і скромно. Так би мовити, не "смачно". Ну от не захоплювала вона мене і все. А шансів я їй давала безліч, аж до самої останньої сторінки.
    Жоден з героїв не імпонують. В більшості випадків їхні дії викликають непорозуміння і здивування. Софі взагалі, якась квола і не сформована особистість, яка виглядає занадто "розбавленою", не цілісною і не примітною. Точно, як та прозора медуза, яка її неодноразово вжалювала у морі.
    Так само і з іншими героями. Кожному з них чогось не вистачає. Діалоги не цікаві, описи теж. Історія матері не викликає співчуття чи навіть осуду.

    Про переклад, мені навіть не хочеться щось писати. Він настільки жахливий, що звикнути до сотні перекручених слів просто неможливо. Не буду приховувати, якщо скажу, що неякісний переклад, теж вплинув на моє загальне враження від прочитання книги британської письменниці Дебори Леві.

    Чому я не поставила найнижчу оцінку цій книзі? Ну, по-перше, поставити книзі менше двійки я не можу, все таки її писали, все таки, це чиясь робота, чиєсь бачення, чиясь історія. Не можу. По-друге, я все таки цю книгу дочитала і не можу назвати її найгіршою книгою за всю свою історію читання, тому я поставила досить непогану оцінку - 3. Це саме така оцінка, яка буде спонукати до читання зацікавлену людину, яка повинна прочитати і самостійно зробити висновок, її це книга, чи ні.
    "Гаряче молоко" мене не обпекло, не зробило мені ні тепло, ні боляче. І на тому дякую.
  •  
    Спекотне літо одкровень
    25-річна Софія – донька англійки й грека. Свого батька вона не бачила з чотирнадцяти років, а мати має величезні проблеми з ногами й поганий характер, тож дівчина мусить за нею доглядати. Так, до прикладу, Роуз п’є воду тільки чітко визначеної температури і дуже любить критикувати свою доньку. Єдина надія цих двох – це доктор Гомез, який має приватну клініку в Іспанії і, схоже, може допомогти Роуз з її недугом, який так і не змогли ані визначити. Ані вилікувати британські лікарі. Взявши кредит мати і донька ідуть до спекотної Іспанії, де кожній з них доведеться дізнатись про себе багато нового і усвідомити дещо дуже важливе.

    Ось так виглядає сюжетна канва невеличкого роману англійської письменниці Дебори Леві «Гаряче молоко». Сама історія цікава і болюча, але те, як вона написана, мені не сподобалось. Як на мене, це саме той випадок, коли штучне ускладнення – зайве. От якби книга була написана в звичайній манері – я не роздумуючи поставила би їй п’ять зірок, а так мушу зняти бал за стиль.
  •  
    Горячеее молоко
    Книгу Деборы Леви «Горячее молоко» я хотела прочитать очень давно – еще с того момента, как узнала, что ее номинировали на Букеровскую премию. И когда «Клуб семейного досуга» перевел произведение на украинский, я тут же купила его и прочитала. К сожалению, меня ожидало разочарование. Сам сюжет показался мне очень неплохим, но мне не понравилась манера и стиль писательницы. Конечно, это вопрос вкуса: кому-то другому, наоборот, именно это может показаться изюминкой «Горячего молока».

    Книга рассказывает о матери и дочери, которые из Англии едут в Испанию, чтобы мать могла пройти курс лечения в клинике. Это ее последний шанс – избавиться от огромных проблем с ногами. У дочери практически нет свободного времени и личной жизни – все занято болезнью ее матери. здесь, на испанском побережье, она узнает много чего нового не только о себе, но и о своей матери. не могу рекомендовать или не рекомендовать это произведение, так и меня остались после него неоднозначные впечатления. Но должна сказать, что это – не плохая книга – просто мы с ней не сошлись.
 
Характеристики Гаряче молоко
Автор
Дебора Леві
Видавництво
Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля"
Мова
Українська
Рік видання
2017
Перекладач
Юлія Григоренко
Кількість сторінок
224
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
135х205 мм
Палітурка
Тверда
Папір
Офсетний
Тираж
4000
ISBN
978-617-12-2557-2
Вага
220 гр.
Тип
Паперова
Література країн світу
Література Англії, Австралії та Нової Зеландії
Література за періодами
Сучасна література