Категорично не сподобалася книга. Не дочитали з сином. Не впевнена, що буду ще щось цього автора купувати. Якщо по суті - лис - грабіжник. Що в цьому хорошого чи захопливого? Мисливці на нього полюють, він втрачає шматок хвоста. І це надміру точно і яскраво описано. А потім детально розповідається жах смерті, який відчувають лисенята. Люди, війна за вікном, чи вам емоцій страху і горя мало, щоб про те ще й дітям читати? Навіщо? Психіку розхитувати? Дуже не сподобалася книга. Не рекомендую.

Ця книга, як завжди у Роальда Даля, – розповідає про лиходіїв – і те, як з ними боротися. З книги в книгу дивуюся, наскільки мальовничими завжди у цього письменника є негативні персонажі. Такі неприємні суб'єкти, Бррр! Бридкі, ненажерливі, з мухами у вухах! Ось вони, лиходії-фермери, у кількості трьох екземплярів. Товстун Куля, здоровило Шип і коротун Шок. Всі вони багаті та жадібні, володіють незліченними запасами курей, гусей, качок, індичок та смачного сидру. І все це у них щодня розкрадає Дивовижний містер Лис, віртуозний злодюжка і зразковий сім'янин. Щовечора він питає у своєї дружини, чого б їй хотілося на вечерю. І приносить бажане, щоб дружина та лисята завжди були ситі та задоволені. І ось знаєте, з правової точки зору саме Лис повинен бути негативним персонажем. Адже це він чинить злочин, краде чужу власність! Але Лис – обаяшка та лапочка. А фермери гидкі, які не відчувають добрих почуттів ні до чого живого. Тому з перших сторінок юний читач одразу розуміє, хто є хтось у цій історії. Ще ця книга відрізняється тим, що тут все серйозно.

Коли я почала читати «Фантастичного містера Лиса», я вже знала сюжет з мультика, але книга виявилася зовсім іншою — набагато цікавішою. Тут Лис не просто хитрий герой, а справжній тато-авантюрист, який робить усе можливе, щоб прогодувати свою сім’ю, навіть коли троє злих фермерів вирішують його підстерегти і зловити. Сюжет дуже динамічний: то Лис тікає, то вигадує новий план, то рятує інших тварин під землею. Мені сподобалося, що в книзі він має чотирьох лисенят, і це одразу робить історію теплішою та веселішою. Я навіть здивувалася, бо в мультику цього немає, там одне лисеня його, а друге то племінник. Окрема любов — це ілюстрації. Вони такі карикатурні, прості, але дуже виразні. Зараз рідко роблять саме такі малюнки, і тому книга має свій особливий стиль. Український переклад теж супер: фрази прямі, смішні, трохи різкі — мені таке подобається, бо читати легко й весело. У цій історії є пригоди, гумор, хитрі плани і навіть трохи сімейної теплоти. Книга залишила дуже приємне враження — вона коротка, але дуже жива.