Сліпота
Паперова книга | Код товару 341351
Yakaboo 4.8/5
Автор
Жозе Сарамаго
Видавництво
Фоліо
Серія книг
Карта світу
Мова
Українська
Рік видання
2013
Перекладач
Віктор Шовкун
Кількість сторінок
442 с.
Формат
70х108/32 (~130х165 мм)

Усе про книжку Сліпота

От издателя:

«Сліпота» — це історія про те, як в одному безіменному мегаполісі люди раптом всі осліпли, крім однієї жінки, і до чого це призвело. Це алегорія про людське життя — безжально-іронічна, приголом шливо-страшна і до сліз прониклива. І все ж вона вселяє впевненість, що людина спроможна все подолати, і після прочитання цієї книги, за визнанням численних читачів, хочеться дивитися на світ широко відкритими очима і просто — жити. Тому що нічого важливішого за це й бути не може.

Характеристики
Автор
Жозе Сарамаго
Видавництво
Фоліо
Серія книг
Карта світу
Мова
Українська
Рік видання
2013
Перекладач
Віктор Шовкун
Кількість сторінок
442 с.
Формат
70х108/32 (~130х165 мм)
Рецензії
  •  
    Безіменне місто безіменних сліпих 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    «Скільки потрібно сліпих, щоб створити сліпоту...»

    Якщо ви хочете познайомитись з творчістю нобелівських лауреатів з літератути або обожнюєте антиутопії – ця книга саме для вас.
    Сарамаго незвичайною манерою складання слів та словосполучень (літературний стиль у письменника досить автеничний) занурить вас у безіменне місто сліпих безіменних людей.

    Заплющіть очі, відчуйте світ на дотик/звук/запах. Спробуйте знайти дорогу до сусідньої кімнати/будинку. Важко, чи не так? І страшно опинитися у суцільному мороці без жодного орієнтира.

    Сліпота в однойменному романі не звичайна. Вона застає зненацька: вдома, на вулиці, на роботі, за кермом автомобіля і не робить виключень на стать, вік, професію. Густою білою пелиною окутує все поле зоре, роблячи людей вразливими та безпорадними.

    Проте Сліпота у Сарамаго – не лише фізична, а й духовна. Люди втратили межу дозволено і незчулися як опинилася на самісінькому дні прірви: людської, етичної, моральної. Що це: небесна кара або пандемія, що перетворила життя на хаос. Людина, яка вважала себе творцем всесвіту за секунди перетворюється на безпомічну істоту, жалісну, егоїстичну та мерзенну.

    Цей роман – це як дзеркало суспільства, відображення, що може зірвати щоденні маски ввічливості та умовностей, проникнути до глибин душі і показати суть людини, без прикрас, декорацій та нещирості. Це крик душі, заклик задуматись над своїм життям та перегляну життєві цінності та пріоритети.

    Книга пронизує до глибини душі і, найголовніше – вчить бути людьми.
  •  
    Сере сліпих і одноокий король? 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    "Сліпота" видатного португальського письменника, лауреата Нобелівської премії з літератури, Жозе Сарамаго - це антиутопічна притча, де ця сама сліпота виступає інструментом, скальпелем, що розтинає, вивертаючи назовні, людські слабкості, пороки, комплекси і звірине єство, глибоко сховане, в кожному з нас.
    Книга написана легкою, плавною мовою, що гарно сприймається і дозволяє глибше занурюватись у ідеї, що їх до розгляду пропонує автор. Що ж до ідей - вони, в не надтопринадному вигляді, виставляють рід людський. Сліпота, що вірусом охопила весь світ, вимкнувши світло в очах людей, не заважає злочинцям робити зло, властолюбцям інтригувати й дертись до влади, негідникам чинити підлість, а здавалося б, позитивним героям, помилятись і зраджувати близьких, заради того, аби почуватись своїм у новому, незрячому світі. Хоча не все так погано - автор залишає нам шанс, у вигляді людей, які попри тяжкі випробування, змінились на краще. Головна ж героїня книги, по суті своїй - Ісус, у створеному уявою автора світі - вона безкорисливо допомагає людям, терпить зраду і прощає її. Її готові розіпнути і знищити, аби лиш не почуватись неповноцінними, на її фоні.
    Книга дуже сильна. Не скажу, що вона залишає після себе дуже приємний осад, але добре задуматись заставляє. А хіба не для цього створюються притчі і антиутопії?
Купити - Сліпота
Сліпота
99 грн
Є в наявності
 
Інформація про автора
Жозе Сарамаго
Жозе Сарамаго

Жозе Сарамаго - відомий португальський письменник, драматург, поет і перекладач, лауреат Нобелівської премії з літератури. Три з його книг були успішно екранізовані іменитими режисерами, а сам письменник не раз був нагороджений престижними літературними преміями. Жозе народився 16 листопада 1922 року в селищі Азіньязі, недалеко від Лісабона. Його сім'я була настільки бідна, що Жозе не міг навіть о...

Детальніше

Рецензії Сліпота

4.8/5
  • 5
  • 4
  • 3
  • 2
  • 1
  •  
    Безіменне місто безіменних сліпих 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    «Скільки потрібно сліпих, щоб створити сліпоту...»

    Якщо ви хочете познайомитись з творчістю нобелівських лауреатів з літератути або обожнюєте антиутопії – ця книга саме для вас.
    Сарамаго незвичайною манерою складання слів та словосполучень (літературний стиль у письменника досить автеничний) занурить вас у безіменне місто сліпих безіменних людей.

    Заплющіть очі, відчуйте світ на дотик/звук/запах. Спробуйте знайти дорогу до сусідньої кімнати/будинку. Важко, чи не так? І страшно опинитися у суцільному мороці без жодного орієнтира.

    Сліпота в однойменному романі не звичайна. Вона застає зненацька: вдома, на вулиці, на роботі, за кермом автомобіля і не робить виключень на стать, вік, професію. Густою білою пелиною окутує все поле зоре, роблячи людей вразливими та безпорадними.

    Проте Сліпота у Сарамаго – не лише фізична, а й духовна. Люди втратили межу дозволено і незчулися як опинилася на самісінькому дні прірви: людської, етичної, моральної. Що це: небесна кара або пандемія, що перетворила життя на хаос. Людина, яка вважала себе творцем всесвіту за секунди перетворюється на безпомічну істоту, жалісну, егоїстичну та мерзенну.

    Цей роман – це як дзеркало суспільства, відображення, що може зірвати щоденні маски ввічливості та умовностей, проникнути до глибин душі і показати суть людини, без прикрас, декорацій та нещирості. Це крик душі, заклик задуматись над своїм життям та перегляну життєві цінності та пріоритети.

    Книга пронизує до глибини душі і, найголовніше – вчить бути людьми.
  •  
    Сере сліпих і одноокий король? 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    "Сліпота" видатного португальського письменника, лауреата Нобелівської премії з літератури, Жозе Сарамаго - це антиутопічна притча, де ця сама сліпота виступає інструментом, скальпелем, що розтинає, вивертаючи назовні, людські слабкості, пороки, комплекси і звірине єство, глибоко сховане, в кожному з нас.
    Книга написана легкою, плавною мовою, що гарно сприймається і дозволяє глибше занурюватись у ідеї, що їх до розгляду пропонує автор. Що ж до ідей - вони, в не надтопринадному вигляді, виставляють рід людський. Сліпота, що вірусом охопила весь світ, вимкнувши світло в очах людей, не заважає злочинцям робити зло, властолюбцям інтригувати й дертись до влади, негідникам чинити підлість, а здавалося б, позитивним героям, помилятись і зраджувати близьких, заради того, аби почуватись своїм у новому, незрячому світі. Хоча не все так погано - автор залишає нам шанс, у вигляді людей, які попри тяжкі випробування, змінились на краще. Головна ж героїня книги, по суті своїй - Ісус, у створеному уявою автора світі - вона безкорисливо допомагає людям, терпить зраду і прощає її. Її готові розіпнути і знищити, аби лиш не почуватись неповноцінними, на її фоні.
    Книга дуже сильна. Не скажу, що вона залишає після себе дуже приємний осад, але добре задуматись заставляє. А хіба не для цього створюються притчі і антиутопії?
  •  
    Просто закрийте очі... 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Закрийте очі на кілька хвилин і спробуйте щось зробити, хоча б зорієнтуватись у добре знайомій кімнаті, наприклад, зробити собі чаю. Наскільки добре у вас це вийде?
    А тепер уявіть, що ваш зір не повернеться, коли ви відкриєте очі…
    Мене останнім часом рідко зачіпають книги, але ця… Скажімо так, мороз поза шкірою пробігав не раз.

    Про сюжет.
    Містом шириться вірус, який миттєво викликає повну сліпоту. Щоб якось стримати поширення епідемії, хворих людей замикають в старій лікарні, де фактично про них забувають. А щоб ніхто з інфікованих не покинув лікарню, по периметру виставляють охорону.

    Про емоції.
    Книга піднімає стільки болючих питань, що важко всі перелічити.
    Від суто особистісних - як людині, яка була абсолютно здоровою примиритись з тим, що вона тепер сліпа, як не збожеволіти в абсолютній темряві?
    До соціальних - як багато треба людині, щоб втратити все людське і по звірячому боротись за свою територію та їжу?
    Читати було моторошно, часом страшно, часом відразливо, але книжка точно не лишить вас байдужими. Якщо зможете продертись через специфічний стиль автора, що не визнає абзаців та розділових знаків.

    Для себе я винесла дві думки: 1. Найстрашніші чудовиська живуть всередині нас. 2. Навіть в непроглядній темряві є місце надії.
  •  
    Нове бачення апокаліпсису 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Першим твором Сарамаго для мене стало "Євангеліє від Ісуса" і тоді це було ковтком свіжого повітря: свій власний стиль, цікаве переосмислення того, що потягом останніх двох тисяч років невпинно переосмислювалось, живі, максимально реальні, з плоті і крові, байдуже, що лишень на папері, персонажі. Так само сталось і з "Сліпотою". Одразу скажу, що, якщо Ви ніжна квіточка і до того читали лише роман про велике і чисте почуття, то цю книжку краще не беріть до рук. Якщо вас не лякають найстрашніші і найбільш гидкі аспекти людського існування, то Вам точно сюди.
    Вже багато років мене бентежив той факт, о будь-які хоч трохи поважні автори (крім тих, що ставлять собі за мету просто шокувати читача, а не створити художньо вартісний твір), особливо якщо твір відверто філософського характеру, всіляко оминають різноманітні тілесні прояви буденного існування, начебто це ознаки тієї частини нас, яку можна класифікувати як тварину. Сарамаго ж навпаки створює ситуацію, щоб продемонструвати нашу немічність і безпорадність, що цивілізований світ дуже швидко припиняє своє існування тільки-но виникають проблеми.
  •  
    в будь-якій незрозумілій ситуації залишайся людиною 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Ця книга написана легкою, зрозумілою мовою і так, що від неї важко відірватися. Автор вміє зацікавити і втримати увагу читача до останньої сторінки.
    Здавалося б сліпота наздоганяє тих, хто на це заслуговує, але насправді від неї взагалі ніхто не застрахований. До того ж, зрячі люди користуються привілеєм бачити не для того, щоб допомогти, тому сліпота торкається і їхніх очей. Тільки уявіть собі – ціле місто сліпців, які можуть покластися лише на себе!
    Вперше знайомлюся з творчістю Жозе Сарамаґо. Його стиль спочатку спантеличив, але до такого швидко звикаєш. Відсутність імен та «нормальних» діалогів лише підкреслила сліпоту персонажів, допомогла в якомусь сенсі відчути себе серед них.
    Багато жорстокості, неприємних і відвертих (та все ж яскравих, доволі реалістичних) сцен, але вони не для того, щоб налякати чи просто визвати огиду, а лише щоб показати – люди, втративши зір, потроху втрачають людське обличчя, хоча в їхніх силах пристосуватися до ситуації і повернутися до нормального життя. Звичайно ж, це все не про фізичну сліпоту.
    Хоча в сюжеті є і любов, і самопожертва, і в якомусь роді дружба, але багатьох може відштовхнути стиль автора та описи того, як люди, вінець еволюції, скочуються до тваринного стану. Якщо вас таке не лякає, то книга вам точно сподобається.
  •  
    Нехай серце твоє не буде сліпим 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Якось всі люди почали безпричинно сліпнути і не було їм ради. Бо, як не дивно, але ми, люди, абсолютно не пристосовані до умов життя, за яких не побачиш всього довкола. Ми не знайдемо свого будинку у рідному місті. Ми не знайдемо свою машину на автостоянці. Ми можемо навіть ніколи вже не зустріти своїх рідних, блукаючи по різних боках однієї вулиці.

    Фатально, правда ж?

    Ось таку атмосферу створює Жозе Сарамаго у романі. Сліпота фізична підсилює сліпоту моральну. Але з-поміж усіх сліпих залишається ще одна людина, яка бачить.
    .
    Стиль оповіді у Сарамаго – специфічний. Він пише усі діалоги і усі нові історії суцільним текстом. Буває, не відразу в’їжджаєш, що одна ситуація змінилася іншою. Але хай уважного і зацікавленого читача це не бентежить. Ви все зрозумієте. Оповідь стане настільки бентежною і викличною, що буде несила відірватись.

    Ідейне наповнення роману заслуговує на повагу. Будучи зрячими, ми навіть не підозрюємо, яку шаблонність мислення і упередженість до інших породжує наш зір, наше бачення.

    Роман прочитала ще в лютому, але досі він мене не відпускає, тож рекомендую.
  •  
    Сліпота
    "Сліпота" - книга португальського поета та письменника, лауреата Нобелівської премії з літератури, Жозе де Сози Сарамаго.
    У безіменній країні і безіменному місті спалахнула епідемія сліпоти. Швидко і нещадно вона позбавляє людей зору. Перед нею всі рівні: молоді, старі, багаті, бідні, чоловіки, жінки, діти. Всі герої знеособлені. У кожного з них своя історія, але при цьому всі вони позбавлені імен та прізвищ. І тільки дружина лікаря якимось дивом зберігає зір, щоб своїми очима побачити те, що буде далі. Що відчуває людина, яка завжди бачила, а потім раптово стає незрячою, і що трапиться, якщо перед очима постане суцільна біла пляма? По ходу читання відчувається, як змінюється сприйняття світу і всього навколо. Поступово руйнуються всі зовнішні прояви цивілізованості, те, до чого ми прагнемо і на що спираємося у своєму житті, руйнуються всі культурні цінності, які, на нашу думку, роблять нас кращими. Суспільство розвалюється, цивілізація гине, на перший план виходять первісні інстинкти. І через весь цей кошмар письменник проводить образ сильної людини, дружину лікаря, яка веде за собою декілька чоловік, намагається не тільки вижити в цьому світі, але і зберегти людську подобу.
    Основну частину книги складають діалоги. Відсутність імен спочатку створює відчуття нерозуміння хто говорить, кому належать слова, читачеві доводиться якийсь час йти по тексту навмання, але поступово все стає зрозумілим і ясним.
    "Сліпота" написана дуже просто, буденно. Книга не залишає байдужим, емоції зашкалюють. Сарамаго чудово вдалося показати, до якого рівня може опуститися людина, як швидко вона покаже своє справжнє обличчя, істинне "я". Автор піднімає важливі в сьогоднішньому світі проблеми байдужості, лицемірства, егоїзму.
  •  
    Слепое общество
    Апокалипсический роман с неожиданным (для меня) финалом.
    Однажды люди начали неожиданно слепнуть, и с каждый днем количество слепых возрастало. Правительство, считая, что эта слепота заразная, решило создать карантин и изолировать больных и зараженных в большом здании психиатрической больницы. Вокруг больницы выставили военных, готовых стрелять при попытке бегства. Так слепые люди оказались в плену, и постоянно в больницу привозили новых людей. Слепых становилось так много, что со временем в больнице не было свободных мест, и даже образовалось специфическое слепое общество с бандитским правительством. А там, за забором, город и страна переживали свои ужасы. Мир стал своеобразным чистилищем, которое не каждый смог пройти.
    Жозе Сарамаґо очень точно показал, как могут изменяться люди под влиянием страшного наказания: одни покорно воспринимают испытание, как кару Божью, и принимают его, продолжая жить, приспосабливаясь к новому миру, ища новые возможности и изменяя себя; у других же оголяются животные инстинкты, они становятся неподконтрольными даже себе и способными на любое преступление. В романе неоднократно показано, как люди могут поддаваться панике (иногда просто испугавшись, не имея на то реальных причин), «заражаться» общими абсурдными мыслями, которые не пришли бы им в голову в здоровом состоянии, опускаться на дно своей морали и совести (Наде не чтобы обеспечить свое существование, а просто поддавшись массовому психозу). Слепота показала, кто какой человек на самом деле, и что, будучи зрячими, люди оставались слепыми внутри.
    Пока читала этот роман, я неоднократно меняла свое мнение о нем на противоположное. Но он точно не оставляет равнодушным.
  •  
    Белая слепота
    Сарамаго покорил меня ещё при первом знакомстве с его творчеством, тогда это была книга "Перебои в смерти". Талант и философия автора прекрасно сочетаются с интересными сюжетами и судьбами героев.
    "Слепота" это роман, который можно читать и как художественное произведение, и как философскую притчу о современном мире.
    Особенно нравится то, что автор не даёт никаких географических ориентиров в своем произведении, что само по себе намекает читателю о том, что эта слепота может касаться каждого.
    События начинаются с того, что мужчина слепнет за рулём авто и ему помогают добраться домой. Потом, при посещении врача, он понимает, что его слепота это нечто выходящее за рамки обычного. Врач-офтальмолог находится в замешательстве и тут начинают слепнуть те, с кем сталкивался первый слепой. Слепота распространяется как эпидемия и уже каждый находиться под угрозой.
    Роман откровенный в чувствах, искренний и до боли правдивый. Он понравится тем, кто ценит прямоту и остроту сюжета. Глазами главной героини мы видим мир человеческих пороков, жестокости, но, вместе с тем, и доброты. Сарамаго говорит нам о том, что в мире столько же добра, сколько и зла. И даже если ситуация кажется безвыходной, все может измениться в любой момент. Именно безысходной кажется судьба героев, ощущение того, что жизнь потеряла всякий смысл. Но даже в такие времена люди способны находить опору и то, ради чего стоит продолжать просыпаться по утрам.
    Я читала книгу на одном дыхании и полностью согласна с взглядами автора. Роман можно перечитывать и находить в нем все новые и новые смыслы.
    Безусловно, эта книга стоит прочтения и внимания к себе. После нее хочется и дальше знакомиться с работами автора и погружаться в его уникальный и интересный мир.
  •  
    Складно про складне
    Складно про складне. Таких відгуків я ще точно не читала. І такі книжки точно читаю вперше

    В кожної книжки є своя місія (чи проблема - прихована чи наявна). Але коли автор хоче обійняти величезну кількість внутрішніх світів і йому це вдається... Тоді слів бракує

    Якщо коротко, то мова іде про випробування людей в окремо взятій країні сліпотою або «білою хворобою»

    Але кожен хто захворів, де-факто кожен мешканець країни, має свою внутрішню «гниль», щось погане, що було зроблено їм в житті. Кожен!!! Крім однієї жінки, яка залишається зрячою. Але для чого? Щоб бачити ницість людей навколо, зневагу чоловіка до дружини, перемогу шлунка над розумом, насилля заради показу власної значущості, безпорадність державних мужів і ганебне ставлення держави до інакших.

    Книга прокочується по тобі хвилями, то здіймаючи градус емоцій, то знижуючи його. Відчуття як в реальному житті. Коли кожен новий день несе в собі надію. Біль від розпачу і страждать поданий саме таким яким ми його знаємо. Все знайоме. Все колись вже відчуте. І саме це жахає до нестями. Бо в житті це дозоване з світлими днями. А тут - хоп! І все одразу.

    Після таких книжок тверезієш в мить. Було б моє бажання, я б прописувала ці книжки як виховний інструмент. Вони сильніші за ліки.

    Далі буде;)
  •  
    Жозе Сарамаго «Сліпота» - не легка прогулянка, а важка працz
    Жозе Сарамаго в 1998 році отримав Нобелівську премію з літератури 1 роман «Сліпота» був однією з робіт, відмічених комітетом при оголошенні премії.
    «Сліпота» - це історія масової епідемії сліпоти, котра вразила майже всіх людей в невідомому місці й швидко слідує після цієї трагедії соціальна криза. Раптовий початок й не пояснювана розповсюдженість сліпоти викликають паніку, хоча в лада й намагається стримати загрозу, про те соціальний порядок швидко руйнується.
    Роман-притча, котрий як і більшість робіт Сарамаго складається с довгих, затримуючих подих речень, в котрих коми замінюють крапки, лапки, крапки з комою та двокрапки. Відсутність власних імен у персонажів, замість котрих автор вдається до описуючих найменувань «дружина доктора», «перший сліпий» і т.д.. Героям дійсно не позаздриш, як вони будуть діяти в неймовірно стресовій ситуації, чи не перестарався автор згустивши фарби й змусивши персонажів рухатись на сторінках книги перечіпаючись або ж повзти навколішках? Те що сталося з ними – це «жорстокий досвід, котрий в школі життя викладає всі основні предмети».
    Загалом читання цього роману – це не легка прогулянка, а важка праця.
    Обов’язковий до прочитання роман завершується яскраво й ефектно й головне – неочікувано.
 
Характеристики Сліпота
Автор
Жозе Сарамаго
Видавництво
Фоліо
Серія книг
Карта світу
Мова
Українська
Рік видання
2013
Перекладач
Віктор Шовкун
Кількість сторінок
442 с.
Формат
70х108/32 (~130х165 мм)
Палітурка
Тверда
Тираж
2000
ISBN
978-966-03-5871-3
Вага
300 гр.
Тип
Паперова
Література країн світу
Література інших країн Європи
 

Про автора Сліпота