Книга особлива тим, що про Енн в ній майже не згадується. Вона є в кожній історії, але зачасту з'являється лише реченням. Та історії цікаві, і деякі навіть непогано мені запам'яталися, всупереч тому, що зазвичай так не відбувається. Мило, місцями смішно, часом сумно. Власне, у стилі Люсі Мод-Монтгомері. Нічого надзвичайного очікувати не варто, що зрозуміло. Звичайнись "прохіднячок", щоб почитати на дозвіллі. Можна тримати окремо від колекції з книгами про Енн, бо саму мене турбувало питання, що у нас і в бібліотеці ця книга, і я ніби як збираю колекцію, та купляти вже прочитане не звикла. Але нічого, зараз розумію, що "Евонлійські хроніки" справді спокійно можуть йти окремо від інших. Багато нічого і не розпишеш, бо історії загалом схожі - загалом любовні. Оформлення приємне, переклад чудовий, якість теж хороша. Брати радила б як "розрядку", якщо шукає шедеврів - це не те. Просто теплі милі історії. Не має значення, після якої з серійної книг читати, але бажано хоч після першої. Приємних читань.

Це справжня весняна збірка оповідань, присвячена любові та коханню. Географічна місцина виступає лише декорацією, бо вся увага зосереджена розкриттю почуттів. Тут кожний знайде свою історію. Адже йдеться про стосунки дітей та дорослих, закоханої пари, мистецьке натхнення як виразник душевного багатства виконавця і слухачів, взаємозалежність минулого та сучасного, подолання стереотипів і власних вад. Персонажі самі обирають, або їм допомагають щирі друзі чи певні зовнішні чинники, особливий спосіб розкриття притлумлених емоцій, головна з яких - любов. Любов має матеріальне вираження у старому збірнику віршів, китиці перших квітів, родинній коштовності, мелодії скрипки. Вона доводить свою силу і незнищенність, палаючи та відроджуючись у серці знаменитої співачки, маленького хлопчика, літньої пані чи зрілої пари. Письменниця показує всю палітру чуття, що долає зверхність, руйнує стіни самотності, знищує непорозуміння, дарує наснагу для творення добра, зрештою, витворює містки між усіма людьми.

Книга Люсі-Мод Монтгомері "Ейвонлійські хроніки" - це збірка оповідать, яка доповнює весь цикл книг про Енн Ширлі - Енн із Зелених дахів. Цю книгу можна читати абсолютно окремо, до або після книг про Енн. В цих оповіданнях Енн має якусь другорядну, або навіть епізодичну роль. А в деяких взагалі не згадується (хіба що я не помітила). В збірці всього дванадцять оповідань. Це оповідання в такому ж стилі, як і інші повісті про Енн . Ці оповідання про кохання, дружбу, почуття, просто про життя. Це неспішні розповіді, які дуже підходять для відпочинку душі. Щоб багато не аналізувати, а просто відпочивати. Читаючи такі книги, хочеться завжди себе уявити біля каміну з теплою ковдрою. Це скоріше емоційні твори, які несуть якесь тепло душі. При читанні деяких хочеться плакати, а інших сміятись. Ви прочитаєте про біль і про щастя. Коли читати всі підряд оповідання, то деякі здаються навіть дуже схожі за змістом. Хоча всі вони абсолютно про різних людей. Цікаво спостерігати за культурою тих часів, за прийнятими нормами, за те як важливою була думка інших, і як все змінилось у наші дні.