«До зустрічі в капкейк-кафе» — це історія про здійснення мрій, самореалізацію та кохання. Головна героїня — добра, оптимістична й відважна дівчина, готова ризикувати та змінювати своє життя. Вона відкриває власну справу, керує бізнесом та випікає солодощі за рецептами свого дідуся. Нові знайомства, дружба, інтриги та випробування допомагають їй зростати, розвиватися і загартовують її прагнення досягти мети. Деякі розділи наповнені підтримкою та вірою в найкращий сценарій для героїні. Це затишна історія від шотландської письменниці, створена ніби спеціально для весняних вечорів. Вона нагадує казку про принцесу в світі солодощів. Іноді хочеться потерти сторінку, щоб на пальцях залишився запах кави та свіжої, духмяної випічки. Романтична лінія делікатно вплетена в сюжет і не перевантажує його. Кулінарні рецепти органічно доповнюють розповідь, додають їй смаку й надихають експериментувати на кухні. Печиво з нутелою, торт із бренді, цукерки з м’ятою… Який рецепт спробувати першим? Цей роман далекий від ідеалу — персонажі подекуди прописані широкими мазками, мислять стереотипно або перебувають в аб’юзивних стосунках. Проблематика життєва й правдива: доля матерів-одиначок, службові романи, втрата роботи, фінансова нестабільність тощо. Авторка не шкодує деталей і описів — вона насичує сторінки спокоєм і затишком. Атмосфера кав’ярні дарує ефект присутності, а комедійні й дотепні ситуації заряджають гарним настроєм. Читаючи цю книгу, ви відчуєте тепло. Будь ласка, збережіть його.

Непогана історія для тих, хто втомився від надлишкового пафосу в сучасних книгах та хоче провести кілька вечорів із книгою, яку легко читати. Історія справді солодка, і мова йде не лише про випічку, але й про сюжет та персонажів. Я не можу уявити їх як реальних людей, оскільки вони занадто картонні, шаблонні та без власної родзинки. Сюжет неначе казка — настільки нереалістичний та наївний. Історію неначе писала дитина або людина, що не знала горя у власному житті. Це особливо помітно у «конфліктах», адже вони настільки надумані, що не сприймаються серйозно. Стиль авторки одночасно легкий для читання, але і важкий. Її головна помилка полягає у тому, що за один абзац вона «лізе у голову» одночасно декільком людям. І ти уже не розумієш про кого йде мова. Та й зовсім не цікаво читати про переживання героїні, якщо уже в наступному реченні із думок іншого героя ми дізнаємося правду. Та все ж авторка вправна із деталями — вона без проблем створює потрібну атмосферу за рахунок опису, на перший погляд, дрібничок. Занадто великий акцент на дітях та особливо на зовнішньому вигляді людей, а саме іхньої ваги. Якби ж це ще подавали як повчальну історію, але ж ні — проблеми ожиріння показують як щось незначне і що це є нормально. Ні, ожиріння у дворічної дитини — не нормально. Мені сподобався переклад. І хоча були помилки, однак я все одно отримала задоволення від читання і не відволікалась на внутрішні крики від сорому за роботу редакторів та перекладача. Іншим видавництвам є чого повчитися у «Рідної мови». Оформлення книги неймовірне. Чудові кольорі, якісна обкладинка та прошивка. Однозначно займе центральне місце на книжковій полиці. У підсумку скажу, що книгу варто почитати для підняття настрою, однак не тіште себе очікуваннями. Тут є романтика, однак не це є основним у сюжеті. Історія не претендує на визнання, але однозначно залишиться у пам'яті, як щось приємне та солодке.

Нереальна книга саме про мене! Зачаровує з перших сторінок, адже я напевне саме та Ізі, яка має теж рожеву кухню))) і творить на своїй кухні під музику кулінарні шедеври, які дуже подобаються оточуючим. Сподіваюсь, і я наважуся))) Ох..... нереальна книжка, від якої неможливо відірватися. Читається на одному подиху, однозначно РЕКОМЕНДУЮ!)