Книга Диво в Берліні. Як дев’ять веслярів поставили нацистів на коліна

З назви книги і анотації можна зрозуміти, чому книга отримала успіх серед американців. Адже це їхня історія. Але не меншу популярність книга здатна здобути і у цілому світі. Не останню роль у цьому відіграє історія Джо Ранца. Історія боротьби, історія перемоги, насамперед над самим собою. Історія виживання в умовах потужної економічної кризи.
Немає нічого неможливого, та якщо кинути усе на півдорозі, то ніколи не дізнаєтесь, що чекає вас попереду, якщо не припустите, що у вас щось може не вийти, то обов'язково досягнете успіху. Але чи легко вірити у свої сили, коли так часто тебе зраджують найближчі люди, коли маленьким хлопчиком ти залишаєшся сам на сам з жорстокою і немилосердною долею? Джо Ранц довів, що важко, але можливо.

Важливо відчути чиюсь підтримку, почути "Я за твоєю спиною". І знати, що десь тебе чекають ті, кому ти потрібен, кому ти друг, коханий, з ким ти команда, ті з ким твоє серце здатне битися в унісон.

Не менш захопливою є постать Джорджа Покока. Слід віддати належне його життєвому досвіду і мудрості, вмінню бачити те, що для інших залишається невидимим, бути опорою і наставником, коли це потрібно. Бути Людиною.

Про другу сюжетну лінію говорити важко. Бо заглядаючи в далекі тридцяті минулого століття я бачу сучасність. І знаєте мені не сумно і не боляче, навіть не прикро. У мене тільки злість на тих, хто не бачить очевидного, хто вдає сліпця і думає... хто його знає, що він думає насправді. Історія намарне(?) ганяє людство по колу, і робитиме це ще довго, бо так нічого не навчились і не зрозуміли, чи просто не хотіли

Одна з найкращих книг, прочитаних мною, не лише у цьому році, а й за все життя)

Давно я з такою насолодою не читала книгу :-) Спочатку у мене було відчуття, ніби я читаю Драйзера, та поступово воно зникло і я повністю поринула у світ спорту, боротьби, витривалості і віри у свої сили.
Напевно, Ви вже чули чи знаєте, що книга описує підготовку і перемогу на олімпіаді 1936 року американської команди веслярів. От навіть прочитавши анотацію до книги, (а це я роблю зазвичай дуже рідко), знаючи, що команда переможе, я до останнього була в напруженому очікуванні, а чи вийде, а чи зможуть... Вийшло, змогли!
Ця книга надивовижу позитивна, хоч і описує чи не найважчі часи для американців. У ній немає безнадії, зневіри - це просто гімн важкій праці над собою і своєрідний посібник, як досягнути мети і навчитися вірити у людей, які тебе оточують.
Знаєте, я лише під кінець книги зрозуміла, що у ній майже немає діалогів. Але вона зовсім від цього не програє.
Здається, я її перечитуватиму. А зараз пошукаю трохи відео з того легендарного переможного олімпійського запливу, а також пропагандистські фільми улюбленого режисера Гітлера Лені Ріфеншталь. Для повноти картинки...
Раджу!
У цьому році це поки що найкраще з того, що я читала.

Чрезвычайно интересная и захватывающая история о том, как девять студентов-гребцов выиграли золото на Олимпиаде в Германии в 1936 г. В книге переплетаются две сюжетные линии: основная – это история подготовки американских спортсменов к Олимпиаде, другая – подготовка Германии к Олимпиаде.
Подготовка американских гребцов к Олимпиаде подается через историю одного из девяти гребцов, которые выиграли золото, – Джо Ранца. В книге рассказывается о семье Джо, его детстве, взрослении, университетских годах и стремлении найти себя. Меня особенно поразило то, что мальчика неоднократно предавала его же собственная семья (выгоняя его из дому), однако он не озлобился, остался чутким и добрым. Джо был талантливой личностью с огромной силой воли, которую судьба неоднократно испытывала. Тяжелым трудом он насобирал деньги себе на обучение и смог поступить в университет. Там он, самый бедный и голодный в спортивной команде, смог отстоять право представлять университет в спортивных состязаниях. Джо Ранц – уникальный человек; мне кажется, многие на его месте сдались бы, опустили руки и жили б тем, что дает жизнь, но Джо боролся за право на лучшую жизнь.
В книге описывается судьба всех тех, с кем сталкивался Джо и кто помогал ему на пути к победе. Приведено много подробностей о тренировках, подготовке к соревнованиям, но они не мешают, а наоборот – помогают проникнуться той атмосферой, почувствовать переживания гребцов. В книге представлены фотографии всех героев (Джо – настоящий красавец!).
Также детально описана подготовка Германии к Олимпиаде, с помощью которой Гитлер стремился переключить внимание мирового сообщества с политических событий на спортивные, показать дружественно настроенную Германию, в которой на самом деле началась подготовка к войне и еврейские погромы.
Книга чудесная, поражает сила воли молодых спортсменов, их трудолюбие и настойчивость, чувство ответственности. Это история про веру в себя и путь к успеху.

Олимпиада 1936 года в Берлине стала чем-то вроде легенды, когда Джесси Оуэнс получил четыре золотые медали, но также прославилась и команда из Вашингтона. Каким образом они выиграли, и как именно сборная великих атлетов оказалась такими невероятными соперниками - это то, о чем пытался написать в своей книге "Диво в Берліні" Дэниэл Джеймс Браун. На эту работу ему потребовалось целых пять лет.
В разные времена я слышал, что некоторые виды спорта, например бейсбол или гольф, а сейчас вот и греблю, называют "думающими играми". Интересно представлять, что любой вид спорта, особенно командный, показывает лучшее исполнение, когда участники умеют думать. В таком случае речь уже идет также о стратегии и тактике.
Команда, о которой идет речь в этой книге, смогла превзойти сама себя и получить самую сладкую победу, на которую только могли рассчитывать их тренера. В этой книге больше всего может привлечь энергетика, которой пропитано все повествование. Даже если читатель не очень разбирается в гребле, либо этот вид спорта не привлекает его, история написана так, что в конце невозможно остаться равнодушным как к самому виду спорта, так и к команде.
Эту книгу можно смело рекомендовать даже тем, кто еще не совсем решил, интересует ли его научно-популярная литература или нет. Эта история стоит того, чтобы ее прочесть!

О чем? О американской команде гребцов, которые взяли золотую медаль на Олимпийских играх в Германии 1936 г.

Сравнение этой книги с масштабными творениями Лоры Хилленбранд не случайно - её "Несломленный" и "Мальчики в лодке" (оригинальное название) Д. Дж. Брауна перекликаются не только тематикой (США времен Великой депрессии, главные герои - простые парни с впечатляющей силой духа, спорт, Олимпиада, нацистская Германия и т.д.), но и изумительной проработкой огромного количества материала и филигранной систематизацией. Помимо этого, в "Мальчиках..." читателю встретятся герои Лоры - олимпийский бегун Луи Замперини и скакун Сухарь.

В сердце повествования (можно сказать, главный герой) Джо Ранц и его непростая судьба. Брошенный собственным отцом и отвергаемый им и его новой семьей на протяжении многих лет, Джо проделал трудный путь от подростка-чернорабочего к олимпийскому чемпиону. Остальным в лодке автор уделяет очень мало внимания, но книга от этого не проиграла.

Дэниел Джеймс Браун детально рассказывает читателю историю команды от самого зарождения до финиша Олимпийского заплыва и совсем немного о дальнейшей судьбе "мальчиков", попутно затрагивая другие события (так или иначе повлиявшие на команду и её судьбу) - от Пыльного котла (серия катастрофических пыльных бурь 1930-1936 гг.) до жизни лодочного мастера Джорджа Покока (чьи слова открывают каждую главу книги), от истории сильной и независимой Лени Рифеншталь и методах ее работы до вуали, опущенной на гитлеровский Берлин на время Олимпийских игр. К счастью, о нацизме и Гитлере без громких обвинений, а трезво и спокойно.

Автор беспристрастен, и это невероятно огромный плюс книге.

К прочтению рекомендуется всем любителям невыдуманных историй о сильных людях.

Я люблю книги и фильмы, которые заинтересуют вас спортом, которым вы раньше не интересовались. Также мне нравится, как Олимпиада делает то же самое. Вы включаете телевизор, и внезапно сама жизнь зависит от результатов некоторых не совсем массовых видов спорта, таких как биатлон, езда на велосипеде, дайвинг, керлинг и т. Д. - и во время просмотра вы становитесь экспертом во всех тонкостях спорта. Эта книга - прекрасный пример истории такого типа. И с приближением Зимней Олимпиады идеальный способ разжечь мой аппетит к соревнованиям.

В этом случае спорт гребет. Недоучастниками являются парни из западноамериканских колледжей рабочего класса, которые соревнуются с высшими сословиями Айви Лигерс из Востока. Истинная история их продвижения к успеху и олимпийской славе является захватывающей. Письмо превосходно. Вы обнаружите, что влюбляетесь в греблю, даже если раньше никогда не видели гребень весла в воде.

Любители истории, любители спорта и люди, которым нравится хорошая история о неуважительном обидчике, который в конце концов обретет окончательный успех - эта книга для вас!

Ця книжка - для тих, хто полюбляє хороший документальний нон-фікшн. Вона знайомить із історією веслувальної команди і багато розповідає про цей спорт в США, людей, які не просто були до нього причетні, а, можна сказати, робили його. Така інформація буде цікава тим, хто хоче розширити кругозір, а також - спортсменам, професійним і любителям. Бо "Диво в Берліні" - це і про тренування, важкі, виснажуючі. Про мотивацію, без якої неможливе жодне досягнення. І не лише спортивне. Про єдність команди, що працює як один організм на шляху до перемоги.
Розповідь переносить читача в першу половину ХХ сторіччя, змальовуючи американське суспільство тих часів. А ще в ній говориться про тонке мистецтво ручного виготовлення човнів. Тому що перемога починається тоді, коли дерев'яні заготовки ще не дуже й схожі на човен.
Кульмінація в цій історії настає тоді, коли йдеться про Олімпійські ігри 1936 року в Берліні. Змагання між командами переростають звичайні спортивні. Бо це вже боротьба нацистської ідеології з рештою світу. Адже нацисти впевнені у своїх силах, підготовлені, дужі…
Історичні постаті серед німецької еліти описуються досить живо. Хоча і їх образи, і вся книга основані не реальних подіях. Авторові довелося добряче попрацювати, щоб оживити для сучасників минуле. Тому читати "Диво в Берліні" безумовно цікаво.