Отож, прочитала я нарешті книгу «Десять тисяч дверей Дженьєрі». Купила я її вже давненько й простояла вона на полиці в мене майже рік (ну, пів року точно). Обставини були різні, але тепер шкодую, що не взялась за її прочитання раніше. Книга насправді казкова, неймовірна, дуже-дуже захоплююча. А як же вона вміло, красиво та «смачненько» написана й перекладена!! Ти не просто читаєш, ти смакуєш кожен зворот, кожне порівняння. Загалом, справді надзвичайно гарний переклад, який абсолютно передає та відтворює всю любов до слова, яку вклала авторка до цієї книжки. Тепер щодо сюжету. Як на мене він виявився набагато цікавішим, ніж я очікувала, ніж це обіцяє синопсис. І, напевно, трішки інакшим. Тут є все фантастика, пригоди, сім'я, яка готова боротись за тебе до останнього, спражня дружба та навіть кохання - юнацьке і таке щире та справжнє. Це історія про пошук рідних, про встановлення справедливості, про пошуки самого себе, про віру у власні сили та незламність і, звичайно ж, про Двері. Про десять тисяч дверей до десяти тисяч світів. Як на мене, ідея справді оригінальна (принаймні я нічого подібного до цього не зустрічала), а подача цієї ідеї просто блискуча. Книга варта кожної хвилини витраченого на неї часу. Рекомендую!

Цю книгу треба читати виключно заради процесу читання, плисти за текстом. ПЛЮСИ: + Дуже красивий образний текст. “Смачні” метафори, порівняння, конструкції. При цьому текст не переобтяжений важкими формами, читається легко і плавно. + Є відсилки, алюзії на інші твори. Гадаю, знавцям літератури буде цікаво декодовувати текст (я до таких людей не належу, тож спіймала лише крихти). + Дух класичних пригодницьких романів. Високі моральні ідеали, бажання ринутись у пригоду лише тому що це пригода і відкриття нових світів. + Доречно порушено проблеми як початку ХХ ст. (дискримінація, расова сегрегація, каральна психіатрія для жінок, колоніалізм), так і сучасності (стосунки батьки-діти, стосунки всередині подружньої пари). Дуже плавно введено тему сильних самостійних жінок, в ній нема штучності і голослівності. МІНУСИ: - Дууууже повільна оповідь і розвиток сюжету. Про що ця книга, стає зрозуміло лише на 130 стор. Після цього динаміки не додається, навіть фінальне протистояння максимально розмірене. Читати нудно. - Неймовірно передбачуваний сюжет. Щойно він зав’язується - вже очевидно, чим книга закінчиться. Ніякого подвійного дна, несподіваних поворотів не буде. Антагоніст очевидний (аж дивно, чому головні герої це не розуміли). - В якийсь момент Дженьєрі перетворюється на Мері Сью. Цю книгу треба читати не заради сюжету, а заради тексту. Спробуйте безкоштовний уривок: якщо вас заколихає стиль авторки, то от такі красиві 400 стор. на вас чекатимуть попереду. Але пригоди, динаміка, пропрацьований фентезійний світ зі своїми законами - це не про “Десять тисяч дверей”.

Чесно кажучи, я взагалі нічого не знала про цю книгу. Але нещодавно, дивлячись відео одного книжкового блогера, я натрапила на неї і вона мене дуже зацікавила. Тому я відразу почала шукати її, адже вже дуже хотіла познайомитися. Як тільки мені прийшла книга, я відразу ж почала її читати. І чесно кажучи, я не могла відірватися. Книга "Десять тисяч дверей" захопила мене з перших сторінок і тримала до останніх. Сюжет цікавий, а сама історія написана простою та зрозумілою мовою. Не можу не відмітити палітурку та сам дизайн книги. Він чудовий! Палітурка яскрава й кольорова. До речі, книга дуже гарно виглядає на книжковій полиці. Мені ця історія сподобалася, рекомендую!