Ситуація накаляється. Лайт за ґратами. Його батько не може змиритися із цим, і через те, що це явний конфлікт інтересів, хоче подати у відставку. Але Л запропонував більш дієвий спосіб заспокоїти нерви батька, син якого підозрюється у сотнях убивст – чоловіка посадять також за грати, щоб він не накоїв ніяких дурниць, доки ведеться слідство. Ось так і проходять дні за днями. Троє людей за гратами, злочинці не помирають. Єдиною розрадою для читачів є Бог Смерті, який волею-неволею має знаходитися разом з Лайтом. І він просто помирає, так хоче з’їсти яблуко – такий він душка. Але сталася дивна ситуація – Лайт врешті відмовляється від своїх сил, тому Руюк його покидає. І раптом починають помирати злочинці – при чому великими кількостями. Л не може зрозуміти, що відбувається. Він на 99% був упевнений у провині Лайта, але тепер ситуація змінилася. Злочинці помирають, але у цьому Лайт точно не винний, хоча і про це Л не хоче розповідати головному героєві. Єдине що мене непокоїть, це те, що поліція без суда і слідства 50 днів тримає за ґратами невинну дівчину і їм це сходить з рук. Дуже дивна судова систему у Японії, що хочуть те і творять. Але раптом усе міняється. Голова поліції, батько Лайта, забирає дівчинку та сина із в’язниці, щоб відвезти на місце страти. Ситуація стає дуже напруженою. А потім усе кардинально міняється, і тепер взагалі Лайт прикутий кайданами до Л, щоб той 24/7 міг за ним слідкувати. І нарешті з’явився новий Кіра. І він явно не підліток, як вважалося раніше, адже вбиває він суто корумпованих чиновників та власників компаній, для того щоб акції його фірми росли вгору. І тепер уряд, боячись гніву Кіри, закриває департамент по його пошуку і забороняє подальші дії команди Л. Мені сподобалося як автор вивернув історію у таку досить дорослу тему. Хоча мені не вистачає Руюка. Сподіваюся його скоро повернуть до складу головних героїв.