Книга Дай спокій

4
11
Код товару: 925727
Формат
Товар бере участь у таких промо:
Мова книги
Видавництво
Рік видання
Опис книги

Роман талановитої ірландської письменниці Марії Джоан Хайленд — це напружена психологічна драма, оповідь у якій ведеться від імені підлітка.

Джону Ігану лише 11. Він скрупульозно веде «журнал брехні» і стрімко дорослішає в умовах катастрофічної нестачі батьківської любові і сімейного тепла. Пронизлива історія незвичного хлопчика залишає щем на серці і нестримне бажання приголубити власну дитину.

Характеристики
Видавництво
Кількість сторінок
352
Доставка
Вказати місто доставки Щоб бачити точні умови доставки
Варіанти оплати
Оплата карткою онлайн (через сервіс LiqPay)
Оплата карткою Зимова єПідтримка/Національний кешбек
Відгуки
4
11
Анастасія Бондаренко
10 травня 2021 р
Психологічний роман
Ця книга викликала в мене просто шквал емоцій - і позитивних, і негативних. Після прочитання залишився такий собі гіркуватий післясмак. Оповідь ведеться від 11-річного хлопця Джона, який зачитується різними виданнями Книги Рекордів Гіннеса та, на мою думку, є самотнім. У нього є сім’я: мама, тато і бабуся. На перший погляд здається, що це нормальна середньостатистична сім’я, але, як вже зазначено – це лише на перший погляд. У мене склалося враження, що кожен з членів родини має свої певні психологічні (чи психічні) вади/відхилення/недуги/хвороби. Коли вони окремо одне від одного, їхні «таргани» ховаються по нірках мозку і не показуються, але варто лише їм зібратися в одному приміщенні – вся ситуація перетворюється на бомбу уповільненої дії, лише стій і чекай, коли вибухне. Цікавим є те, що жоден персонаж не є статичним протягом твору. Тобто, вони викликають у читача різні почуття, а не затримують біля себе одну емоцію. Спочатку я думала, що мені буде шкода самого Джона – вже після третини книги ситуація змінилася, потім була переконана, що жалітиму його матір – думка змінилася після подій у квартирі. Можливо, я жалітиму його бабусю, але ні, знову промах. Єдиний, хто мені точно не подобався і викликав тільки негативні емоції – це батько Джона. Взагалі не переварюю його. Мені здається, що твір було написано саме для того аби показати токсичні (майже аб’юзивні) стосунки в сім’ї, що поступово руйнують особистості кожного з її членів. Книга варта для прочитання, адже в ній є те, над чим варто задуматись кожному, хоча мені здається, що буде мало людей, яким ця книга сподобається.
Анастасія Волошина
8 травня 2021 р
Оставь в покое..
Отрывок жизни одной семьи глазами 11-летнего мальчика. Не семейная сага в привычном смысле. Не совсем история взросления. Очень странная история.. Долгое время казалось, что ничего не происходит. Обычные будни, маленькие радости и мелкие ссоры. Я не могла понять, о чем же собственно говоря роман, где ключевая идея и проблема.. Примерно на 2/3 я думала, что наконец-то поняла суть. Но финал снова вызвал недоумение и оставил больше вопросов, чем ответов.. Несмотря на все недостатки, мне книга скорее понравилась, чем нет. Так как описание ведётся от имени мальчика, многие вещи показаны через призму детского восприятия. О многих "взрослых" вещах в жизни семьи приходится только догадываться и строить предположения. Слишком многое остаётся "за кадром". Ребёнок хочет быть любимым, он требует внимания. У взрослых к сожалению не всегда остаются на это время и силы. Мне кстати не было жаль парня, скорее он был неприятен (как и все остальные герои). Возможно, раньше я бы посочувствовала ему, но сейчас я в том возрасте, когда больше сочувствую родителям. Все семьи не идеальные, люди несчастны каждый по своему. Я ожидала каких-то изменений в жизни героев. Но в финале все возвращается к тому, с чего начали, они остаются и дальше несчастны, и все также врут что "все в порядке".. Книга о том, что не всем нужна правда, и что иногда она ранит.
Марія
8 травня 2021 р
Історія дорослішання
Для мене це книга про дорослішання. Розповідь йде від імені Джона. Йому 11. Він дуже швидко росте. Вищий за всіх однолітків. І він володіє суперсилою - вміє розпізнавати брехню. Мріє потрапити до Книги рекордів Гіннеса зі своїм даром. Але чи таке то щастя - знати правду? І чи потрібно нею ділитися? Джон вважає, що так. Але наслідки того бувають різними - він може завдати болі своїм близьким. Цей твір - психологічна драма. Але я зовсім не погоджуюсь з анотацією до книги. Для мене жертва тут не Джон, а батьки, особливо мама. Дуже мені подобається її підхід у вихованні, її відношення до сина, безумовна любов. Взагалі, тут у кожного своя біль, свої проблеми. В книзі немає особливо багато подій, тут більше емоцій, переживань. Байдужою не залишить. Але ця книга - не для всіх!
Виникли запитання? 0-800-335-425
Зв'язатися
390 грн