Чорнобильська молитва. Хроніка майбутнього
Паперова книга | Код товару 601902
Автор
Світлана Алексієвич
Видавництво
Комора
Мова
Українська
Рік видання
2016
Рік першого видання
1998
Перекладач
Оксана Забужко
Кількість сторінок
288
Ілюстрації
Немає ілюстрацій

Усе про книжку  Чорнобильська молитва. Хроніка майбутнього

Художньо-документальний роман білоруської письменниці Світлани Алексієвич, Нобелівської лауреатки 2015 року, говорить голосами "маленьких людей" про катастрофу, що зруйнувала мільйони життів, перевернула світогляд цілого покоління, а заразом відхилила залізну завісу й підважила непорушну, здавалося, конструкцію радянської держави. Роман створено на основі розлогих інтерв'ю з очевидцями та потерпілими від Чорнобильської трагедії: ліквідаторами та їхніми близькими, вимушеними переселенцями з уражених радіацією регіонів та самоселами "зони", посадовцями, від рішень яких залежали долі десятків тисяч людей, та дітьми, котрі знали, що народилися вже приреченими.

Переклад на українську та післямова Оксани Забужко.

Характеристики
Автор
Світлана Алексієвич
Видавництво
Комора
Мова
Українська
Рік видання
2016
Рік першого видання
1998
Перекладач
Оксана Забужко
Кількість сторінок
288
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Цитата
У книзі про ядерну катастрофу в Чорнобилі вона поєднала свою техніку записування голосів та прозорий алегоризм щодо значення радянського минулого. Вона як ніхто інший показала жертв саме особистостями, оточеними радянською дійсністю, котрі намагалися усвідомити, що відбувалося в тій веремії, наскільки це їм дозволяла їхня обізнаність
Тімоті Снайдер, The New York Review of Books
Рецензії
  • carol2004
    5 листопада 2017 р.
    Книга, после которой я не могу поехать на экскурсию в Чернобыль 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Меня носит по Украине, в качестве очередной поездки собиралась в Чернобыль. Осенью 2016-го на саркофаг планировали надвигать объект «Укрытие-2» (конфайнмент), то есть скрыть под аркой старое «Укрытие» и 4-й энергоблок. Хотелось поехать посмотреть на исторический старый саркофаг, пока он не спрятался навсегда под аркой «Укрытия-2». Но после книги Алексиевич – не смогла. Не смогла в развлекательную поездку в места, где случилось все то, что описано.

    Документальный роман представляет собой мозаику из воспоминаний людей, причастных к трагедии – ликвидаторов, их родственников, переселенных. И даже партийных функционеров и тех, кто участвовал в эвакуации населения. Кстати, в свое время впечатлила статья о блестяще разработанной и проведенной операции по эвакуации людей из Припяти, но это другая тема.

    Эта книга – страшная. Жуткая и ужасная. Я реально не могут представить, как Алексиевич над ней работала. Трагизм и нелепость ситуаций впечатляют. Ликвидаторы без костюмов, потому что не верят в невидимую радиацию, и потому что вообще никто особо не распространяется об опасности. Мы в Киеве тоже не хотели в нее верить – а может, радиации нет и все это ошибка? Но мама плакала, кипятила по несколько часов воду для питья (жуткий вкус кипяченой в течение 4-х часов воды - кто-нибудь помнит?), закрывала форточки и мыла полы. Судя по всему, так делали многие, и в книге об этом есть. Книга очень сильно пересеклась с нашей реальностью, я даже не хочу думать о том, насколько сильно.

    Летом 1986-го по Киеву ходили слухи, что в Чернобыле отстреливают оставшихся котов и собак. Плакала и не хотела верить, зачем это делать, это же маразм! Потом казалось, что история про отстрел приснилось. А оказалось, что нет – в книге об этом упоминается. Это только один из эпизодов, который запомнился, там каждая страница цепляет.

    Когда тебе 20, кажется, что над всем на свете можно смеяться. Ценишь слова «долг, предназначение, самопожертвование». К 30-40 просыпается здравый смысл и пропадает романтика этих слов, понимаешь всю тяжесть того, что за ними стоит. Много раз задумывалась об этом, пока читала воспоминания ликвидаторов.

    В 1970-х прибалтийский поэт и инженер Бруно Снарскис написал диссертацию о том, сколько государство может вложить финансовых ресурсов в человека. То есть, по сути, рассчитал стоимость человеческой жизни. Диссертацию провалили по политическим мотивам, ведь «жизнь советского человека – бесценна» (воспоминания Перельмутера из книги «Жили-были»). Очень сильно ощущается маразм этого лозунга, когда читаешь воспоминания людей, работавших на объекте «Укрытие».

    Хочу отметить работу переводчиков. Они переводили с русского и добавляли селянам, от лица которых идут некоторые повествования, украинских диалектизмов. Я так поняла, в оригинале словечек типа «сонейко» (сонечко) не было. А они очень добавляют настроения и сопереживания – сложно объяснить, надо видеть.

    В целом книга тяжелая. Я дам ее кому-то почитать, только если попросят, сама не предложу. Но написать ее надо было. Она – историческое свидетельство без сухих цифр и дат, но с живыми словами воспоминаний и свидетельств. Именно читая такие сложные вещи, задумываешься о цене жизни и самопожертвования, о многом другом – настоящем и показушном, искреннем и демагогичном. Мне страшно вспоминать о прочитанном и писать тяжело, тянула с отзывом больше года. Но не жалею, что прочитала, мне это было нужно. От всего негатива в жизни не спрячешься в домик своего незнания.
  • Галина Заборська
    15 листопада 2018 р.
    Страшна правда
    Український читач має нагоду прочитати рідною мовою книгу «Чорнобильська молитва. Хроніка майбутнього» Світлани Алексієвич в перекладі Оксани Забужко. Це вже друге видання цієї книги, перше побачило світ у 1998 році.
    Вказане видання доповнене автором, також до книги увійшло інтерв’ю Світлани Алексієвич зі Світланою Алексієвич та післямова Оксани Забужко.
    Роман складається з трьох розділів:«Земля мерців», «Вінець творіння» та «Завороженість печаллю». Книга являє собою документальні монологи очевидців аварії на ЧАЕС: місцевих жителів, ліквідаторів, науковців тощо.
    Сказати що книга вражає, це не сказати нічого. Біль тих, кого торкнулася Чорнобильська трагедія, пронизує всіх героїв книги наскрізь та змушує постійно переживати цю трагедію у своїх спогадах. Книжка дуже легко читається і дуже важко сприймається, приховування трагедії, горе людей та підлість влади. Ця історія могла б стати сценарієм страшного фільму жахів. Однак ця трагедія відбулася насправді.
    Мабуть саме після аварії ЧАЕС радянська влада підписала собі смертний вирок ціною життя та здоров’я тисяч своїх громадян.
Купити - Чорнобильська молитва. Хроніка майбутнього
Чорнобильська молитва. Хроніка майбутнього

Звичайна ціна: 108 грн

Спеціальна ціна: 97 грн

Є в наявності
 
Інформація про автора
Світлана Алексієвич
Світлана Алексієвич

Відома білоруська письменниця, творчість якої нерозривно пов'язане з найбільш гострими соціальними і політичними питаннями сучасності. При цьому всі книги Світлани Алексієвич так чи інакше присвячуються суспільним ?

Детальніше

Цитата  Чорнобильська молитва. Хроніка майбутнього
У книзі про ядерну катастрофу в Чорнобилі вона поєднала свою техніку записування голосів та прозорий алегоризм щодо значення радянського минулого. Вона як ніхто інший показала жертв саме особистостями, оточеними радянською дійсністю, котрі намагалися усвідомити, що відбувалося в тій веремії, наскільки це їм дозволяла їхня обізнаність
Тімоті Снайдер, The New York Review of Books
 

Рецензії  Чорнобильська молитва. Хроніка майбутнього

5/5
  • 5
  • 4
  • 3
  • 2
  • 1
  • carol2004
    5 листопада 2017 р.
    Книга, после которой я не могу поехать на экскурсию в Чернобыль 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Меня носит по Украине, в качестве очередной поездки собиралась в Чернобыль. Осенью 2016-го на саркофаг планировали надвигать объект «Укрытие-2» (конфайнмент), то есть скрыть под аркой старое «Укрытие» и 4-й энергоблок. Хотелось поехать посмотреть на исторический старый саркофаг, пока он не спрятался навсегда под аркой «Укрытия-2». Но после книги Алексиевич – не смогла. Не смогла в развлекательную поездку в места, где случилось все то, что описано.

    Документальный роман представляет собой мозаику из воспоминаний людей, причастных к трагедии – ликвидаторов, их родственников, переселенных. И даже партийных функционеров и тех, кто участвовал в эвакуации населения. Кстати, в свое время впечатлила статья о блестяще разработанной и проведенной операции по эвакуации людей из Припяти, но это другая тема.

    Эта книга – страшная. Жуткая и ужасная. Я реально не могут представить, как Алексиевич над ней работала. Трагизм и нелепость ситуаций впечатляют. Ликвидаторы без костюмов, потому что не верят в невидимую радиацию, и потому что вообще никто особо не распространяется об опасности. Мы в Киеве тоже не хотели в нее верить – а может, радиации нет и все это ошибка? Но мама плакала, кипятила по несколько часов воду для питья (жуткий вкус кипяченой в течение 4-х часов воды - кто-нибудь помнит?), закрывала форточки и мыла полы. Судя по всему, так делали многие, и в книге об этом есть. Книга очень сильно пересеклась с нашей реальностью, я даже не хочу думать о том, насколько сильно.

    Летом 1986-го по Киеву ходили слухи, что в Чернобыле отстреливают оставшихся котов и собак. Плакала и не хотела верить, зачем это делать, это же маразм! Потом казалось, что история про отстрел приснилось. А оказалось, что нет – в книге об этом упоминается. Это только один из эпизодов, который запомнился, там каждая страница цепляет.

    Когда тебе 20, кажется, что над всем на свете можно смеяться. Ценишь слова «долг, предназначение, самопожертвование». К 30-40 просыпается здравый смысл и пропадает романтика этих слов, понимаешь всю тяжесть того, что за ними стоит. Много раз задумывалась об этом, пока читала воспоминания ликвидаторов.

    В 1970-х прибалтийский поэт и инженер Бруно Снарскис написал диссертацию о том, сколько государство может вложить финансовых ресурсов в человека. То есть, по сути, рассчитал стоимость человеческой жизни. Диссертацию провалили по политическим мотивам, ведь «жизнь советского человека – бесценна» (воспоминания Перельмутера из книги «Жили-были»). Очень сильно ощущается маразм этого лозунга, когда читаешь воспоминания людей, работавших на объекте «Укрытие».

    Хочу отметить работу переводчиков. Они переводили с русского и добавляли селянам, от лица которых идут некоторые повествования, украинских диалектизмов. Я так поняла, в оригинале словечек типа «сонейко» (сонечко) не было. А они очень добавляют настроения и сопереживания – сложно объяснить, надо видеть.

    В целом книга тяжелая. Я дам ее кому-то почитать, только если попросят, сама не предложу. Но написать ее надо было. Она – историческое свидетельство без сухих цифр и дат, но с живыми словами воспоминаний и свидетельств. Именно читая такие сложные вещи, задумываешься о цене жизни и самопожертвования, о многом другом – настоящем и показушном, искреннем и демагогичном. Мне страшно вспоминать о прочитанном и писать тяжело, тянула с отзывом больше года. Но не жалею, что прочитала, мне это было нужно. От всего негатива в жизни не спрячешься в домик своего незнания.
  • Галина Заборська
    15 листопада 2018 р.
    Страшна правда
    Український читач має нагоду прочитати рідною мовою книгу «Чорнобильська молитва. Хроніка майбутнього» Світлани Алексієвич в перекладі Оксани Забужко. Це вже друге видання цієї книги, перше побачило світ у 1998 році.
    Вказане видання доповнене автором, також до книги увійшло інтерв’ю Світлани Алексієвич зі Світланою Алексієвич та післямова Оксани Забужко.
    Роман складається з трьох розділів:«Земля мерців», «Вінець творіння» та «Завороженість печаллю». Книга являє собою документальні монологи очевидців аварії на ЧАЕС: місцевих жителів, ліквідаторів, науковців тощо.
    Сказати що книга вражає, це не сказати нічого. Біль тих, кого торкнулася Чорнобильська трагедія, пронизує всіх героїв книги наскрізь та змушує постійно переживати цю трагедію у своїх спогадах. Книжка дуже легко читається і дуже важко сприймається, приховування трагедії, горе людей та підлість влади. Ця історія могла б стати сценарієм страшного фільму жахів. Однак ця трагедія відбулася насправді.
    Мабуть саме після аварії ЧАЕС радянська влада підписала собі смертний вирок ціною життя та здоров’я тисяч своїх громадян.
  • vasiLIT
    23 лютого 2018 р.
    Трагедія цілої країни
    Книга Cвітлани Алексієвич "Чорнобильська молитва - хроніка майбутнього" торкається дуже серйозної і водночас страшної тематики - аварії на чорнобильській атомній електростанції. Книга знаходиться на межі між двома жанрами: між художньою та нон-фікшн літературою. Авторка - лауреат Нобелівської премії. Тематика книги - всім відома найбільша трагедія історії України. Книга торкається двох болючих питань: самої чорнобильської катастрофи та питання комуністичного переслідування по всій території Радянського Союзу. У книзі немає зв'язного сюжету, вона розповідає особисті приватні історії очевидців і людей, які мали відношення до трагедії: пожежників, пенсіонерів, смертельно хворих опромінених жителів. У книзі немає офіційних листів чи повідомлень тих подій, а є тільки крик душі простих рядових людей. Одна з найсумніших книг на українській мові. В книзі чуємо рішуче засудження бездіяльності керівної верхівки Радянського Союзу того часу. Мені дуже сподобалося, що в книзі є власні роздуми перекладача Оксани Забужко.
    Оформлення книги дуже якісне, мова написання легка, переклад прекрасний. Буде дуже корисною для молодого підростаючого покоління!
 

Характеристики  Чорнобильська молитва. Хроніка майбутнього

Автор
Світлана Алексієвич
Видавництво
Комора
Мова
Українська
Рік видання
2016
Рік першого видання
1998
Перекладач
Оксана Забужко
Кількість сторінок
288
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
84х108/32 (~130x210 мм)
Палітурка
Тверда
Папір
Офсетний
Шрифт
Ньютон
ISBN
978-617-7286-05-8
Вага
280 гр.
Тип
Паперова
Література країн світу
Література інших країн Європи
Література за періодами
Сучасна література
 
Про автора  Чорнобильська молитва. Хроніка майбутнього