Хома прожив таке довге і таке коротке життя на своїй землі, зі своїм народом, розділяючи весь біль, що припав на долю України... У колгосп пішов одним із перших — щоб дали спокійно жити. Двох синів відправив на фронт, а після перемоги сім років чекав на повернення сина — ворога народу — з таборів... Навчав дітей і онуків жити та не боятися. І уроки діда не пройшли повз їхні серця...