Книжку цю купила на розпродажі, бо десь чула про Михайла Юдовського. Почала читати - і не могла відірватися. Прочитала майже за день, застрягла тільки на "Історії однієї мавпи". От вона мені не пішла. Якось сумно і не дуже переконливо. А от решта оповідань - чудові. Читаєш - і перед очима постають герої, їхнє оточення, так смачно й точно автор їх змальовує. Бачиш і відчуваєш грузина Каху та його ворона, що ревнує його до жінок. Богиню Дуняшу та маленького поряд із нею Іллю Наумовича. Єврейську бабу Фіру та рабина Соломона. Бориса Натановича з його Сільвою. Кожне оповідання Юдовського - це маленька історія. Часом смішна, часом сумна. Часом - і те, і друге. І кожна лишає по собі думки. А якщо хочеться просто від душі посміятися - читайте "Іноземного покупця" чи"Лікарняний анекдот", "Пані Лі" чи "Рекламного агента". Не пожалкуєте.