Це дуже хороший детектив з елементами містики, а-ля "Та, що розмовляє з привидами". Написано дуже легко, мова тече плавно, сюжет без особливих провисань, адекватна головна героїня - чого ще бажати? Чим особливий роман? Головна героїня не детектив, вона працює в морзі. Її розслідування частково базуються на щасливому випадку і фарті, а частково на своїх незвичних здібностях. Її важко назвати "хорошою дівчинкою": буремна молодість, не все ясно і просто з родиною, характер. Але своєю працею і правильною допомогою, ГГ зліпила з себе ту, ким є. З дитинства у Кессі була тяга до мертвого, а у підліткові часи готична зовнішність відштовхувала від неї, та коли вона почала працювати у морзі то здобула собі дуже хорошу репутацію: максимально уважна до тіл, зібрана, відповідальна. Хоча й були за нею дивацва: вона розмовляє до мертвих і, зрідка, отримує відповіді. Це допомагає їй визначати правильну причину смерті і бути "сірим кардиналом" моргу. Сюжет стартує з точки, коли до Кессі на стіл потрапляє особлива жінка - пані, завдяки якій дівчина досягла успіху. Щось у її останніх словах було таке, що змушує Кессі запідозрити, що смерть подруги не така проста як здається... А далі події розвиваються достатньо швидко, динамічно і закручено. Роман на один вечір - чудовий для розслабленого читання!