Куба - першокласник. Правду люди кажуть, це велика відповідальність і важка праця: тут і подорожі до чарівної країни, і засідки в підвалі, і розчин для прискореного росту. А ще - спілкування з найкращим другом Войтеком, з учителькою, з батьками і братом... із дідом, на якого вилили розчин для росту... із крадієм, який нічого не краде, а вчить алгебру, та гангстером, який не гангстер... із собакою твоєї мрії. Куба інколи каже, що нічого не відбувається і йому нудно. Дивак. Пані Малгожата пише просто про те, як складно розуміти інших. І написала кумедну повість із щасливим кінцем, де є місце сумному й страшному. І що дуже цінно, принаймні у нас так вийшло - коли читаєш її з дитиною, в неї одразу виникає купа запитань - чому це гангстер? а чому Кубі заборонили взяти собаку собі? а чому вся Польща читає дітям? Це так не схоже на звичайне "читання на ніч", коли ти наспівуєш собі під ніс чергову казку, а дитя куняє, але не здається. Взагалі, цю книжку краще приберегти "на перед на прогулянкою": від неї складається враження, що вся Польща швендяє в парках, бігає на закупи чи навідує знайомих. Ну, може ще інколи вистежує заїжджих злодіїв, з ким не буває. А якщо вам сподобається, обов'язково візьміть "Канікули з коровою, танком та злодієм" - Куба та Войтек їдуть у село!