Роман «Батько» молодої італійської авторки Джорджи Трібуяні – не просто цікавий сюжет, а заглиблення в психологію звичайної родини, що переживає дивний період: одна несподівана і містична подія раптом порушує крихку рівновагу стосунків. Особливість цього твору – емоційні внутрішні монологи головних персонажів у стилі потоку свідомості, що робить банальну сімейну драму захопливою оповіддю. Роман читається дуже легко, подекуди з гумором і довго тримає в полоні думок, позаяк родинні стосунки – трепетна тема, в яку ми вписуємося від самого народження. Тут ви не знайдете порад, рішень чи моралізаторства, аж ніяк! Просто зріз життя з причинно-наслідковими ланцюжками, а висновок? У кожного він буде свій, залежно від екстраполяції на власне життя. Треба додати, що повноправним персонажем роману є море. Чудове Адріатичне море – єдина константа у такому мінливому світі людських емоцій та невимовлених думок. Цей роман занурить вас у справжню Італію з суто італійським темпераментом, який часто заважає порозумітися і просто обговорити проблему. Просто поговорити… Як часто цього не вистачає для збалансованого сімейного життя. Нестандартна і дуже своєрідна оповідь Джорджи Трібуяні примушує замислитися над цією простою, але беззаперечною істиною.