Мілан Кундера - знаменитий чеський прозаїк, автор роману« Нестерпна легкість буття ».
У 1948 році вступив на філософський факультет Карлового університету, але після двох семестрів скурпульозного вивчення музикознавства, літератури й естетики Мілан перевівся на факультет кіно Празької академії. Через два роки Кундера перервав навчання з політичних причин.
У 1953-му Кундера опублікував свою дебютну книгу поезії «Людина - неосяжний сад», однак, прославився лише після випуску збірника віршів та виходу трьох частин циклу новел «Смішні любові». У 1965-му вийшов перший роман Кундери «Жарт», в якому він розкрив справжній стан чеської інтелігенції в умовах радянської дійсності. У цьому ж році Мілан Кундера взяв участь у ІV з'їзді спілки письменників Чехословаччини, який почав процеси, що призвели до «Празької весни», що закінчилася введенням в країну військ Організації Варшавського договору. Внаслідок політичних гонінь книги письменника були вилучені з усіх бібліотек Чехословаччини.
У 1973-му в Парижі вийшов другий роман «Життя не тут», де письменник у гротескній формі оповідав про кризу особистості і творчої деградації поета. Третій роман Кундери - «Вальс на прощання» вийшов в 1971 році і став першим романом автора, присвяченим інтимній тематиці.
Вийшовша в 1978 році «Книга сміху і забуття» послужила причиною позбавлення учасника чехословацького громадянства. У 1981 році письменник прийняв французьке громадянство. Роман «Безсмертя» став останнім написаному ним чеською мовою. Три наступні французьких роману - «Неспішність», «Справжність» і «Незнання» - стали більш мініатюрними, камерними, ніж його чеські романи.
Мілан Кундера також автор ряду робіт нон-фікшн, серед яких «Мистецтво роману», «Чеська угода», «Радикалізм і ексгібіціонізм», «Вкрадений Захід чи трагедія Центральної Європи», «Порушені заповіту» та інші.