Атлант розправив плечі. Частина 2. Або-або
Паперова книга | Код товару 529181
Yakaboo 4.8/5
Автор
Айн Ренд
Видавництво
Наш Формат
Серія книг
Атлант розправив плечі
Мова
Українська
Рік видання
2015
Рік першого видання
1957
Перекладач
Софія Андрухович
Кількість сторінок
472

Усе про книжку Атлант розправив плечі. Частина 2. Або-або

Друга частина трилогії «Атлант розправив плечі» розвінчує омани оптимістично налаштованих борців за рівність та братерство. Продовжується історія боротьби головних героїв Даґні Таґґарт та Генка Ріардена з нещадною державною системою, що вже почала руйнувати себе з середини…

Політика державної влади призводить країну до економічного руйнування: суспільство занурюється в хаос, позбавлене провідників і цілей скочується у нове дикунство. У свідомість мас наполегливо проштовхується уявлення про те, що мислення - це ілюзія, той, хто шукає будь-який сенс - просто втрачає час. Апофеозом цього процесу стає введення заборони на розум. Тим часом день за днем в країні зникають підприємці, вони відмовляються від здобутих досягнень і власними руками нищать справи свого життя, даючи зрозуміти, що встали у непримиренну опозицію до нової влади. Даґні починає підозрювати, що ці процес и не є збігом обставин, в країні з'явився невідомий Руйнівник, який свідомо усуває з економічного поля найвпливовіших гравців, прискорюючи тим самим загальну безпорадність і суспільну деградацію. Жінка не залишає надії запустити у виробництво досконалий двигун, йдучи на зустріч зі зневіреним інженером, що відмовився працювати на благо невігласів. В дорозі вона знайомиться з випадковим волоцюгою. Виявляється, той колись працював в самому горнилі «чистого зла», що сьогодні пожирає всю країну...

Друга книга трилогії дивує стрімким розвитком сюжету, до відчутного присмаку постапокаліпсису додаються виразні нотки детективу та неабиякого трилеру. Водночас Айн Ренд використовує цей том для максимальної маніфестації своїх політичних та світоглядних ідей, вкладаючи у вуста персонажів розлогі монологи, доводить протистояння до принципової кульмінації у стилі «або-або». Той, хто скористався можливістю купити першу частину тритомника не буде розчарований і його продовженням, а тим часом видавництво «Наш Формат» працюватиме в Києві над завершенням цієї унікальної епопеї.

Читати повний опис
Згорнути
Характеристики
Автор
Айн Ренд
Видавництво
Наш Формат
Серія книг
Атлант розправив плечі
Мова
Українська
Рік видання
2015
Рік першого видання
1957
Перекладач
Софія Андрухович
Кількість сторінок
472
Рецензії
  •  
    Анн Рейнд відкриває нам очі, вона руйнує у нашій голові Берлінську стіну! 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Ця книга ламає наше мислення і стереотипи, що заклалися у наших головах ще за часів радянського союзу. Анн Рейнд відкриває нам очі, вона руйнує у нашій голові Берлінську стіну! Ми сьогодні у нову епоху стрімкого розвитку технологій і штучного інтелекту не маємо часу для того, щоб по-справжньому замислитися над цінністю розуму та важливістю його прояву.

    У другій частині авторка більш широко розгортає свою основну ідею. Вона показує цінність капіталізму. Вона показує, як соціалістичні замисли знищують спочатку всі прояви індивідуалізму, потім розуму, як такого. В кінці перед нами розгортається світ повен людей, яких можна прирівняти до роботів. Вони не здані приймати рішень, лише виконувати накази. Накази людей, таких же бездарних. У цьому змальованому світі ми не бачимо прогресу - лише занепад.

    Як прикро б це не звучало, але сьогодні ми бачимо таку картину й у реальному світі. Владу отримують плебеї, й ведуть за собою мільйони. Цей натовп не запитує нічого. Вони сліпо довіряють обраним та йдуть за ними у .... прірву. Бо думають, що правлять лише достойні. Та чи вівця може бути пастухом?

    Книгу варто прочитати, але врахуйте, що вона, як би це не звучало зухвало з моєї сторони, доволі нудна. Більшу половину книги сюжет ніяк не розвивається. Здебільшого це філософські роздуми розгорнуті в діалогах. В кінці дуже здивувало вміння Дагні управляти вертольотом, так ще й в гірській місцевості, ще й виконувати небезпечні маневри. Нереалістично. Рейнд точно перебільшила та нашпигувала головну героїню супер здібностями наче супермена (чи то вондервумен). Далі буде)
  •  
    Або-або 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Друга частина легендарної трилогії мені навіть більше сподобалась як перша. Якщо «несуперечність» була просто норм, то читаючи «або-або» підозрюю, що коли закінчу третю, то це буде одне з кращого, що я читала.

    Дуже сильна книжка!!!
    Потужна я б сказала.
    Багато фундаментальних цитат, що всіх навіть неможливо перерахувати.
    Особливо сподобалась промова Франциско Д‘аконьї:
    «Не гроші псують людину, а людина псує гроші, якими володіє»

    «Якщо людина хоче купити інтелект інших людей, то в результаті стане їхнім рабом, бо розумні його покидатимуть, а мародери і облудники стікатимуться до нього.»

    Заімпонували якості Ріардена, як людини так і чоловіка. Якщо можливо закохатися в героя книжки, то це певно воно ❤️

    Але є моменти яких не підтримую:
    - подружня зрада.
    - така шкідлива звичка, як куріння. Як на мене, виключено, щоб вона була присутня в сильних інтелектуально розвинених людей.

    Книжка про бізнес, інтелект, стосунки.
    Про благородність, безкорисність і незламність.
    Про сильні плечі, які готові брати на себе відповідальність і витримувати те, що, здавалося б, витримати неможливо.
    Врешті, це книжка про життя і любов до нього.

    Її має прочитати кожен!
Купити - Атлант розправив плечі. Частина 2. Або-або
Атлант розправив плечі. Частина 2. Або-або
185 грн
Немає в наявності
 
Інформація про автора
Айн Ренд
Айн Ренд

Ця американська письменниця і філософ російського походження стала свого роду ідеологічної «іконою» в США. Її філософія об'єктивізму і індивідуалізму досі впливає на західні і вітчизняні ліберальні розуми. Щоб познайомитися з особливостями світогляду автора і розібратися в суті її філософських поглядів, потрібно купити книги Айн Ренд, які виходять мільйонними тиражами по всьому світу...

Детальніше

Рецензії Атлант розправив плечі. Частина 2. Або-або

  •  
    Анн Рейнд відкриває нам очі, вона руйнує у нашій голові Берлінську стіну! 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Ця книга ламає наше мислення і стереотипи, що заклалися у наших головах ще за часів радянського союзу. Анн Рейнд відкриває нам очі, вона руйнує у нашій голові Берлінську стіну! Ми сьогодні у нову епоху стрімкого розвитку технологій і штучного інтелекту не маємо часу для того, щоб по-справжньому замислитися над цінністю розуму та важливістю його прояву.

    У другій частині авторка більш широко розгортає свою основну ідею. Вона показує цінність капіталізму. Вона показує, як соціалістичні замисли знищують спочатку всі прояви індивідуалізму, потім розуму, як такого. В кінці перед нами розгортається світ повен людей, яких можна прирівняти до роботів. Вони не здані приймати рішень, лише виконувати накази. Накази людей, таких же бездарних. У цьому змальованому світі ми не бачимо прогресу - лише занепад.

    Як прикро б це не звучало, але сьогодні ми бачимо таку картину й у реальному світі. Владу отримують плебеї, й ведуть за собою мільйони. Цей натовп не запитує нічого. Вони сліпо довіряють обраним та йдуть за ними у .... прірву. Бо думають, що правлять лише достойні. Та чи вівця може бути пастухом?

    Книгу варто прочитати, але врахуйте, що вона, як би це не звучало зухвало з моєї сторони, доволі нудна. Більшу половину книги сюжет ніяк не розвивається. Здебільшого це філософські роздуми розгорнуті в діалогах. В кінці дуже здивувало вміння Дагні управляти вертольотом, так ще й в гірській місцевості, ще й виконувати небезпечні маневри. Нереалістично. Рейнд точно перебільшила та нашпигувала головну героїню супер здібностями наче супермена (чи то вондервумен). Далі буде)
  •  
    Або-або 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Друга частина легендарної трилогії мені навіть більше сподобалась як перша. Якщо «несуперечність» була просто норм, то читаючи «або-або» підозрюю, що коли закінчу третю, то це буде одне з кращого, що я читала.

    Дуже сильна книжка!!!
    Потужна я б сказала.
    Багато фундаментальних цитат, що всіх навіть неможливо перерахувати.
    Особливо сподобалась промова Франциско Д‘аконьї:
    «Не гроші псують людину, а людина псує гроші, якими володіє»

    «Якщо людина хоче купити інтелект інших людей, то в результаті стане їхнім рабом, бо розумні його покидатимуть, а мародери і облудники стікатимуться до нього.»

    Заімпонували якості Ріардена, як людини так і чоловіка. Якщо можливо закохатися в героя книжки, то це певно воно ❤️

    Але є моменти яких не підтримую:
    - подружня зрада.
    - така шкідлива звичка, як куріння. Як на мене, виключено, щоб вона була присутня в сильних інтелектуально розвинених людей.

    Книжка про бізнес, інтелект, стосунки.
    Про благородність, безкорисність і незламність.
    Про сильні плечі, які готові брати на себе відповідальність і витримувати те, що, здавалося б, витримати неможливо.
    Врешті, це книжка про життя і любов до нього.

    Її має прочитати кожен!
  •  
    Захопливий сюжет про найважливі речі у житті 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    "... єдиний гріх на цьому світі - робити що-небудь погано." Це слова Дагні Таггарт, які вона сказала ще юною дівчиною і в які досі вірить.

    Владні структури розробляють "план розвитку і порятунку країни", який має зміцнити та покращити економіку держави. Та це лише красиві гасла для народу. Насправді це означає не дати підприємцям заробляти гроші, відібрати у них це право. Генк Ріарден, у якого зайняло десятиліття, щоб винайти новий сплав, тепер мусить підписати дарчу на якийсь державний інститут, щоб влада могла безкоштовно користуватися його досягненнями та ще й на цьому заробляти гроші. А досягли вони цього звичайним шантажем, який стосується людини, дуже дорогої йому.

    Генк і Дагні розуміють, що все рухається у прірву. Генк втрачає свій завод, а Дагні - залізницю. Та ці двоє знаходять те, про що і не думали. На одному з покинутих заводів вони знаходять недобудований двигун із кресленнями і обоє розуміють - це вічний двигун. У потягу Дагні випадково зустрічає волоцюгу, який розповідає історію покинутого заводу "Двадцяте сторіччя". І від нього Дагні дізнається звідки пішла фраза "Хто такий Джон Голт?"

    Неймовірний, насичений та захопливий сюжет другої частини трилогії. Обов'язково раджу прочитати. Мимоволі починаєш задумуватись про різні речі, які є дуже важливими в житті, але чомусь люди мало про них думають. Сенс життя, робота, повага до праці інших, любов - все це переповнює свідомість і повністю поглинає у роздуми.
  •  
    Торжество убожества
    Если от первой книги слегка бегут мурашки по коже, поскольку читатель лишь предполагает перспективы того, во что может вылиться алчность бесталанного потребителя. Но по результатам прочтения второй книги отчетливо ощущается, как волосы встают дыбом. Вторая часть во всей красе показывает последствия попыток внедрить "нравственные законы", направленные на защиту нуждающихся: постепенный крах экономики, нарастающий, как снежный ком, увеличение безработицы, ожесточение людей и постепенная потеря ими лучших моральных качеств, рост преступности. На фоне всей этой разрухи главные герои книги Дагни и Хэнк продолжают попытки выстоять. Но что могут сделать честные и думающие люди в мире, в котором ум и проницательность, честность и трудолюбие поставлены вне закона. В мире, где у власти стоят иждивенцы, управляющие людьми на основе шантажа и вымогательства. Дагни Таггерт узнает все больше историй о странном человеке по имени Джон Голт, а Хэнк Риарден сталкивается с людьми, которые нашли свой метод борьбы с установившимся режимом, но поддержать который у него не получается в силу высоких моральных требований прежде всего к себе. И, ожидаемо, автор заканчивает книгу загадкой - выживет ли Дагни, после падения ее самолета, и в какое таинственное место привело ее преследование самолета с последним работавшим ученым на планете.
  •  
    Продовження захопливої історії капіталістичної утопії...
    «Атлант розправив плечі. Частина 2. Або-або» - мабуть, краща книжка з існуючих, яка відстоює ідеї капіталістичного ладу. Тому я не дивуюсь, що для багатьох бізнесменів та підприємців вона є мало чи не другою Біблією. Чесно кажучи, особисто я б, в силу відсутності культури підприємницької діяльності, ввів би цю працю в обов’язкову програму. З такими матеріалами варто ознайомлюватись ще в школі, і чим раніше, тим краще! Вона підіймає надзвичайно актуальні теми, та повчає таким речам, яких ніхто не навчить.
    Друга частина трилогії Айн Ренд - суцільний соціальний прогноз. Продовження історії падіння нового ладу, те має місце бездарність та апатія світового суспільства, а головні герої хочуть щось змінити. Не дати статись катастрофі. Господи, за допомоги талановитих підприємців отримують всі віхи правління, успіху та багатства. Будь які дії інших осіб жорстко подавляються, цим самим руйнуючи суспільний лад. Саме ця частина роману повністю поглинає читача в світ важких доль героїв, любовних перипетій, та наближує до розгадки - «Хто ж таки цей Джон Голт???»
    Взагалі, для мене цей роман унікальний, бо окрім основної моралі, він ще має безліч менших, тому кожен читач знайде щось і для себе. Отримає відповіді на власні питання. Особливо я б відмітив символ нового життя США - долар. Герої роману дають можливість подивитись на цю грошову одиницю з дуже нестандартного боку. Рекомендую для прочитання всім, хто цікавиться філософією об’єктивізму та раціонального інтелекту. Бізнесменам, політикам, економістам, підприємцям. І, звичайно ж, тим, хто вже прочитав першу частину)
  •  
    Достойный философский бизнес-роман
    Когда ажиотаж на книги Айн Рэнд начал понемногу спадать, я поняла, что самое время начать её перечитывать.
    С «Атлантом» я познакомилась давно, еще до его перевода на русский и украинский. Текст на английском совершенно по-другому воспринимается. Да, книга еще тогда произвела на меня впечатление, но когда читаешь немного «со словарем», так сказать, не всегда понимаешь некоторые нюансы, очень важные для восприятия атмосферы.

    Так вот, пять лет спустя первого прочтения на английском, я смогла получить куда большее удовольствие, читая его на украинском.
    В отличии от первой части, «Атлант розправив плечі. Частина 2. Або-або» я покупала уже в Якабу (всё-таки цена и сервис меня подкупили).
    Вторая книга в трилогии — всегда ответственная и важная. Если автор дал интересную завязку и хорошо начал историю в первой части, то во второй он должен максимально поддерживать интерес, чтобы читатель захотел прочесть и третью. У Рэнд это получилось хорошо. Да, некие провисания в сюжете есть, но тут писательница много времени уделяла раскрытию персонажей и её мира. «Атлант розправив плечі. Частина 2. Або-або» - не просто связующая часть трилогии. Как по мне, лучше всего здесь показано накаливание ситуации с бизнесом и государством, этот конфликт очень ярко раскроется в третьей части, но вторая важна для понимания причинно-следственных связей.

    Говорят, Анй Рэнд сложно пишет, в том смысле, что язык у неё сухой и стилистика хромает. В защиту могу сказать, что да, в первую очередь Рэнд — философ. И как для изложения философской концепции объективизма её роман отлично справляется с задачей. Но некая простота языка наоборот играет на руку роману, не перегружая его бесчисленными описаниями и эпитетами. Также немаловажную роль играет перевод, и вот украинский мне безумно понравился.

    В заключении добавлю, что «Атлант розправив плечі. Частина 2. Або-або» - достойное продолжение первой части, которое подогревает интерес к третьей. Да, я уже прочла всё до конца, но интереса от этого не меньше) Достойный философский бизнес-роман.
  •  
    В передчутті продовження.
    Я належу до тих людей, яким друга частина припала більше першої до вподоби.
    При усьому тому, що я не люблю надто довгих роздумів чи монологів, усе наявне тут стало для мене виправданим. Найбільше мене вразили роздуми про Робін Гуда, легенду про якого варто раз і назавжди викоренити із життя. При тому, що я прекрасно розумію мотивацію вчинків Робіна в пору далеко не простого Середньовіччя, тим не менше я із здивуванням зрозуміла, що повністю підтримую усі міркування, висловлені в "Атланті..." щодо цього персонажа. І особливо щодо тих наслідків, які провокує копіювання його вчинків та й надії людей на просту подачку, яку заберуть у багатих і дадуть бідним.
    Якщо в моїй душі раніше й ворушилися паростки соціалістичних ідей, то друга частина викорінила їх якщо не назавжди, то надовго. Звісно, я розумію, що в художньому творі дозволяється певне перебільшення ситуації і нагнітання подій, та мені ставало страшно.
    Здається, Айн Ренд зуміла добряче проаналізувати перспективи свого життя в тій Росії, з якої вона втекла. Можливо, цей твір-це її пересторога?
    Кілька слів просяться про Дагні. Вона й досі для мене загадкова сильна штучка. Ось цей її політ на останніх сторінках другої частини мені здався питанням її життя і смерті. Останньою краплею, яка переповнила чашу. І тепер мені вже дуууже цікаво, якою ж буде та Дагні, переповнена.
    Тож я в передчутті третьої частини.
  •  
    Хто такий Джон Голт?
    Кажуть, що трилогія Айн Ренд ,,Атлант розправив плечі" посідає почесне друге місце після Біблії серед книг, прочитання яких назавжди змінює твою свідомість. Принаймні, серед американців. Беручи до уваги таку гучну заяву, плюс, низку позитивних та мотивуючих і собі прочитати тритомник відгуків на його палітурках, зокрема, і від народного ,,Ревізора" Ольги Фреймут, я зважилась на оптову покупку). Це було ще у 2015-у році, коли ажіотаж довкола українського виходу у світ усіх книг серії набув нечуваного апогею, а на інтернет-просторах, пригадую, наткнулася лише на одну негативну оцінку трилогії, щось на кшталт сумнівна цінність ,,Атланта" чи щось в тому дусі.

    Перший том мені сподобався. Проте, взятися за другий завадила ціла низка інших книжок, тож якби не завдання від YakabooBingoSpring2018, я б про продовження знайомства із знаменитою утопією хтозна коли би згадала).

    Отож, другий том має підзаголовок ,,Або-або". Головна героїня, Даґні Таґґарт і далі сушить собі мізки, хто ж такий отой Джон Ґолт? А також, як людина дуже і дуже мисляча, потрапляє під закон, оскільки в країні запроваджують мораторій на... розум! Уявляєте??? Мовляв, мислення -- це ілюзія, а пошук будь-якого сенсу -- це абсурд. Країна на чолі із направду загниваючим урядом котиться у прірву хаосу та апатії; підприємці кидають свою справу або й руйнують своїми руками свої здобутки; словом, за масштабною економічно-соціальною катастрофою хтось стоїть і, без сумніву, має з цього якийсь хосен. Та хто це? І яка йому вигода? І, врешті, хто такий Джон Ґолт???

    Читалося легко та цікаво, незважаючи на доволі ,,суху" мову викладу. Чудовий зразок якісної мотивуючої літератури, філософської думки крізь призму утопізму. Раджу! Читатиму далі: хто ж такий Джон Голт?
  •  
    Айн Ренд "Атлант Розправив плечі". Частина друга.
    Друга книга із трилогії «Атлант розправив плечі» американської письменниці Айн Ренд.
    Це без перебільшення один із кращих творів світової літератури. Адже це змістовна, філософська книга, яку написати міг тільки талановитий та майстерний письменник. Я читала і дивувалася, яка непроста і важлива ця книга навіть для нас сьогодні. Вона знаходиться поза часом та актуальна і сьогодні. Недарма авторка створювала цю трилогію дванадцять років. Деяка діалоги героїв настільки влучні, точні, філософські та просто бомбезно круті, що я часом перечитувала їх декілька разів, бо вони реально відображають нашу з вами дійсність. Цю трилогію можна розписати на цитати. Багато чого я виписувала собі окремо, робила закладки, помітки. Бо це настільки вражаючий твір, що його забути просто неможливо. Він змінює світогляд та світосприймання. Вона дає тобі змогу подивитися на речі з іншого боку. І після прочитання я вже ніколи не буду такою, як до читання. А остання сторінка не відпустила мене. І я більше нічого не змогла почати читати іншого, бо воно здавалося мені таким меншовартісним і недосконалим, просто не вартим Атланта. І я боюся братися за заключну частину, бо це означатиме кінець історії про Даґні Таґґарт.
  •  
    Навіжені політики і хто такий Джон Голт?
    Після первої частини відразу приступила до другої, адже була в захваті. Ця частина мене трохи вибила з коліїї. Сюжет все більше крутить довкола "хто ж такий Джон Голт?" та навіжених політиків, які хочуть за рахунок багатих , відбираючи їх майно, підтримувати і так занепалу економіку. Особливо мене жахає ідея, що люди можуть жити не заради себе, а заради сусіда, якого ти і знати не знаєш. Просто подумайте до якого результату це призведе. Айн Ренд це чітко демонструє. В такі моменти варто вмикати егоїста.
    Все цікавіше читати, коли Дагні намагається дізнатися хто такий Джон Голт. Читаючи вже третю частину, можу сказати, що він вартий здобутої в народі слави.
    Крізь ці всі події протягується нерозтяжна мотузочка кохання Даґні і Ріардена. У першій частині мені ця сюжетна лінія подобалася, а вже в другій піднабридла. В них все так само сумно і одноманітно. З любов'ю Даґні і Франческо те саме. Тільки один момент за їх участі привів мене до тями, бо він дуже спекотний в плані інформації.
    Що стосується діалогів, які розбирають на цитати, то Айн Ренд у мене на першому місці, бо все чітко, ясно, суховато (іноді мене це дуже дратувало), але влучно і по-філософськи.
    Вже після першої частини трилогії зрозуміло, чому вона стоїть на одному щаблі з бізнес літературою, бо читаючи про такий спраглих людей до своєї улюбленої справи, ви просто не взмозі всидіти на місці і захочете зробити щось нове. Заради цього варто трошки перетерпіти негативні нюанси трилогії.
  •  
    Світ великого бізнесу
    Це друга книга трилогії про діяльність великих і могутніх компаній (залізничної, металургійний), долю і роботу їх керівників.
    Цікавим є той факт, що стосунки і ставлення до людей і світу великого бізнесу у головних персонажів твору змінюються із часом: зазвичай керівники великих виробництв стають жорсткішими, принциповими, менш людяними.
    Із часом також загострюються соціальні проблеми в компаніях і суспільстві, загалом. Натомість, вони майже не розв’язуються.
    Слід відзначити, що, незважаючи на досить тривалий час, що пройшов з моменту виходу роману (кінець 1950-х років), проблеми бізнесу залишилися тими самими, і їхнє розв'язання залишається актуальним. Час лише трохи змінив людей і акценти в бізнесі.
    Роман містить не лише економічно-соціальну основу сюжету, але і філософські роздуми на тему людського щастя, можливості свободи і справжньої справедливості в суспільстві, надмірної залежності людини від матеріальних благ, людських цінностей і пріоритетів, що, на жаль, змінюються не на краще.
  •  
    Хто такий Джон Галт? #2
    Мені дуже не сподобалася перша частина. Вона була незрозуміла, сумбурна. Читача відразу кидають уже в антиутопічний, похмурий світ. Нічого не пояснюють, як світ до такого докотився, що цьому було причиною. Ці довгі філософські діалоги мене просто з розуму зводили. Я не хотіла читати далі. Але, з горем пополам, домучила першу книгу з трилогії.
    Але чомусь автоматично почала читати другу книгу з серії.
    І не прогадала.
    Можливо через те, що з історією і її героями я уже звиклася; а можливо через те, що автор якось зрозумів, що в попередній частині було забагато нецікаовстей, білих плям - мені ця частина сподобалася. А можливо просто і настрій, і зірки на небі зійшлися. Більше того, вона так непередбачено закінчилася, що я з задоволенням розпочну читання третьої частини.
    У другій частині трилогії уряд країни ще більше притискує підприємців. А вони, зломлені та понурі, просто зникають. Залишаючи покалічену економіку на тендітні плечі цього самого уряду. Але проблема в тому, що саме ці ідейні люди, які поклали своє життя на створення своїх імперій і тримали економіку на плаву. А уряд зі своєю жагою до миттєвих статків, не можуть та і не знають що робити з відібраними потужностями. Самі падають у свої ж вириті ями.
  •  
    Друга не гірша за першу
    Як і з першою книгою, ця також була великим задоволенням для проводження часу читаючи! Я думаю, що Ренд є однією з кращих, і ця історія резонує зі мною і нинішнім скрутним становищем у багатьох країнах. Якщо казати у двох словах, то вона описує колапс суспільства, коли уряд висуває права на контроль над промисловістю. Звучить дещо знайомо, чи не так? Айн Ренд описує те, що зараз відбувається з нашим суспільством в 21 столітті. Потужна книга!

    Дуже сподобалася промова Франциска про "гроші", яка являє собою антитезу загальноприйнятої точки зору, що "гроші - корінь всього зла". Він зазначає, що гроші є інструментом обміну, який передбачає продуктивність чоловіків та їхню діяльність. Виробництво товарів і послуг - це те, що робить можливим життя людини на землі. Якщо виживання і процвітання людини добре, виробництво є глибоко моральним. Крім того, продуктивні зусилля є принципово інтелектуальним. Мислителі вигадують нові товари і методи, які сприяють прогресу, і Реарден є яскравим прикладом того.
  •  
    Классика
    Не могу сказать, лучше вторая часть первой или хуже, ведь вовсе не понимаю, почему их разделили на части. "Атлант расправил плечи" это одна полноценная книга, "части", а как по мне, лучше будет сказать главы, вышли в печать одновременно. Да и части это вполне законченные истории, развитие которых происходит только в одной книге и к концу тома получают свое развитие и решение ситуации. Эта книга всего лишь новая глава истории, так что называть это полноценной отдельной частью, как по мне, не совсем корректно.
    В этом томе достаточно много страниц, чтобы растянуть чтение на недельку. Читать эту книгу нужно внимательно, ведь это не легкое чтиво на пару вечеров, а достаточно сложно написанное, иногда, конечно же, куда без этого, занудное, но в целом мудро поданное читателю. Конечно же, с первого раза понять все то, что было здесь описано, не получится, да и со второго, и с третьего, скорее всего, тоже. Но, с другой стороны, на умные цитаты можно разобрать каждую книгу, тогда целой жизни не хватит даже на какой-то жалкий десяток книг.
  •  
    Самознищення
    "Або-Або" - це друга частина культового "Атлант розправив плечі".
    Насправді частини роману читаються, як одне ціле, і схоже на те, що розділили "Атланта" на трилогію лише через величину роману.
    Та все ж про "Або-Або".
    Повна деградація суспільства та держави. Безглуздість та водночас така реальна знайомість законів та директив просто вражають. Купка бюрократів-інтригантів під високоморальними лозунгами ведуть країну до повного краху, псевдофісолософи-інтелектуали під їхньою протекцією знищують людську здатність мислити та нести відповідальність за будь-що. Останні здатні думати та створювати люди - промисловці. Та вони безслідно зникають, а за ними руйнуються не лише їхні заводи, а й можливість цивілізованого існування. Дагні шукає руйнівника світу, а її залізниця на грані краху. Генк ще пробує виживати в цьому світі, та чи зможе він?
    Друга частина "Атланта" доводить читача до межі, після якої закінчується цей світ і починається постапокаліпсис.
    Монологи героїв потрапляють в самісіньку ціль. Це не звичайний фантастичний роман-антиутопія, він навіть реальніший ніж ми здатні уявити. І щоб побачити світ створений безкарними бюрократами та безглуздими ідеями прочитайте "Або-Або".
  •  
    Книга, заставляющая Ваш мозг развернуться на 360 градусов
    "Если мы хотим погибели этого мира, то достаточно жить как сейчас и просто ничего не делать", - для меня это основной месседж от "Атланта". Это утверждение касается абсолютно всех сфер нашей жизни: экология, финансы, государственное управление, токсичные личные отношения. Все источники трубят информацию как правильно жить в согласии с собой и миром, но в реальности все происходит иначе. Мы сами разрушает этот действительно хрупкий мир и не осознаем, что пришли в него только на экскурсию.
    Будучи у руля управления невероятно важной и крупной компании - американской железнодорожной компании - сестра и брат сталкиваются со страшными и необъяснимыми рациональным умом событиями. Нещадная критика современной политики консьюмеризма, который уверенно убивает человеческие ценности, вызывает у меня понимание и глубокую симпатия. Действительно следует вывести из тени тени и несколько гиперболизировать все пороки современности. чтоб показать их опаснейшую перспективу. Переворачивая последнюю страницу книги, хочется прочитать еще 3 тома, ведь хочется ухватиться за надежду, что этот мир еще можно спасти.
  •  
    Чи існує суспільний розум?
    Книга розкриває нам шлейф таємниць, що залишився після прочитання першої частини "Атлант розправив плечі". Мені здається, що чим далі заглиблюєшся в цю історію, тим явно відчуваєш тиск суспільства на людину. І згадується приказка, що один в полі не воїн. Моральні принципи суспільства дуже часто ставлять розумних людей перед вибором: бути собою і створити новий світ, в якому хочеться жити чи бути безликою частиною суспільства і просто існувати без надії на майбутнє. Кожен з героїв цієї книги визначив для себе пріоритети та торує свій шлях, не залежно від того приносить він користь чи повністю спустошує світ навколо.
    Найбільшим суспільним злом визнається розум. Розумні люди один за одним покидають "цей світ", а "сильні світу цього" все більше заглиблюють світ у безодню людської жадоби та дурощів.
    Книга дозволяє по-іншому поглянути на сучасний світ, обрати пріоритети для себе та переосмислити суспільний устрій. І щоб однозначно визначитися на чиєму ти боці (хоча відповідь очевидна) необхідно прочитати історію до кінця. Третя частина чекає...
  •  
    Мораторій на розум
    "Або-або" - це друга частина культової трилогії Айн Ренд про силу людського розуму та боротьбу талановитих підприємців із зажерливими можновладцями.

    Книга починається відразу після закінчення першої частини і розповідає про надзвичайно важке становище економіки Сполучених штатів. Закриваються фабрики та заводи, найкращі уми та генії країни звільняються і або просто зникають безвісти, або ж ідуть жебракувати, чи займатися звичайною низькооплачуваною роботою - аби тільки не працювати на зажерливий уряд.

    В цей же час, керівництво країни потопає в хабарях, брехні та утиску бізнесу. Чиновники впроваджують "драконівську" постанову, яка називається "мораторій на розум", який обмежує права бізнесменів та звичайних людей, забороняє їм покидати місця роботи та звільнятися, а також дозволяє державі безкоштовно привласнювати усі авторські права та винаходи без винятків.

    Дагні Таггарт - віце-президентка найбільшої в країні залізниці та Генк Ріарден - власник найбільшого сталеливарного заводу та винахідник неймовірного ріарден-металу намагаються протистояти владі та її інтересам усіма можливими способами. Ці двоє до безтями кохають один одного, хоч у Генка і є офіційна дружина Ліліан, якої він не кохає і яка його любить тільки через гроші та владу. Владні представники взнають про цей роман та шантажують ним Ріардена, змусивши підписати дарчу на авторські права та секрет виготовлення ріарден-металу.

    Через тиск влади та постійні утиски, звільняється все більше людей. Дагні також не витримує і йде у відставку, та поселяється на місяць в маленькому мисливському будиночку в глушині. Залізниця Таггартів залишається під керівництвом брата Дагні - Джима, який такий же загребущий і недалекоглядний, як і його друзі з Вашингтона. Через його некомпетентність та звільнення провідних спеціалістів, залізниця починає розвалюватися на очах: ламаються рейки, сходять поїзди. Через людський фактор та крикучу халатність, один із основних поїздів, потрапляє в аварію в гірському тунелі, що призводить до жахливої трагедії та гибелі багатьох людей.

    Дагні взнає про цю катастрофу та повертається до роботи, щоб вивести залізницю, а заразом і країну із проблеми, яку створила влада та халатність людей, які ще залишилися. Люди все частіше і частіше покидають робочі місця та згадують загадкового Джона Голта. Дагні вирішує знайти розгадку цієї таємниці і знайти цю людину. Вона збирає всю свою волю в кулак і має намір йти до кінця, до своєї мети. І ніщо не стане їй на заваді.

    Якщо говорити про роман, то він дійсно прекрасний. Ця книга більше схожа на нон-фікшн, чи бізнес-літературу, а не на художній роман. У книзі наведено безліч корисних порад, філософських питань та роздумів про підприємництво. І так - читати цей роман дійсно захопливо, адже тут піднімаються питання, які будуть актуальні, поки існує людство. Чудова книга!
  •  
    Книга друга
    Думаю, ця книга - це одна з небагатьох, яку можна читати, не читаючи перед цим першої, і не прогадати. Вся історія - ілюстрація філософії об'єктивізму (як на мене, досить пафосна назва, та все ж) в альтернативній соціалістичній реальності США. Бачимо трагедію суспільства, де чесний труд перестає вважатися цінністю і чеснотою, натомість красномовне ледарство та бездіяльна розпуста з показним стражданням виставляється як ознака "благородства". Нічого не нагадує, а нашу еру Інстаграма?

    Отож, сюжет прогресує, головна героїня знаходить своє кохання, більш зріле і відповідальне, а з ним і нові виклики, які породжує маховик жадібності її брата та "вершків суспільства". При цьому з головним героєм трилогії ми все ще не знайомі, та взнаємо про нього дедалі більше - інтрига зберігається.

    Головна ідея саме другого тому, як на мене - це те, що всі нестимуть відповідальність за свої дії або бездіяльність, навіть "недоторкані" і ті, що думають, що від них нічого не залежить. Ефект метелика спрацьовує незалежно від того, вірите ви в нього чи ні.

    І знову ж таки, не вийде дочитати другий том і відкласти прочитання третього - інтрига занадто сильна )
  •  
    А що сталося далі?
    «Що більше ми знаємо, то частіше довідуємося, що не знаємо нічого». Або коротко про другу частину Атланта.

    Після завершення першої книги я була трішки у шоці від несподіваних поворотів подій і надіялася, що друга частина проллє правду на дані події. У світі почалася криза, через яку підприємці залишали свій бізнес на чиюсь волю і зникали. Дагні була у пошуках генія, який створив досконалий двигун, здатний змінити звичний режим роботи всіх підприємств. Ріарден намагався врятувати свій бізнес, а Франциско Д’Анконія все частіше з’являвся на сторінках книги з прихованими намірами.

    Тут уже більше розкривається тема капіталізму. Люди, які нічого не досягли у житті, звинувачують бізнесменів у їхніх життєвих проблемах та прагнуть рівних прав для кожного. «І що, що ви збудували цей завод і дбали про нього все своє життя, приділяли своїй роботі 24 години на день? Я людина і теж маю права – ми всі маємо бути рівні!» Абсурдно, правда? Але у такому світі ми живемо, просто Айн Ренд більш виразно нам його показує.

    Також мені сподобалися діалоги між Генком та Франциско. Ну між ними точно є хімія і навіть більша, ніж з Дагні. Вони обоє пристрасно ставляться до своєї роботи та прагнуть змін у цьому пригніченому світі. Це справжні атланти, які ще покажуть себе у всій силі в наступній книзі.

    Що мені у ній не сподобалося? Порівняно з першою вона дуже нудна. Тут здебільше показано можливі варіанти розвитку подій у майбутньому, а поки - «зрозуміло, що нічого не зрозуміло». І так має бути, просто авторка готує своїх читачів до масштабніших подій у третій книзі та поглиблює читачів у загальну атмосферу роману. Також мені була незрозуміла остання сцена, де Дагні за п’ять хвилин навчилася керувати вертольотом. Ренд, їм не потрібно бути аж такими ідеальними)

    Уже з нетерпінням чекаю на третю книгу, щоб дізнатися подальший розвиток подій.
  •  
    Расправь плечи!
    "В жизни нет ничего важнее, чем то, как ты делаешь свою работу. Ничего нет. Это самое главное.
    И твоя сущность проявляется именно в этом. Такова единственная мера ценности человека"

    Во второй книге событий начинают развиваться с ошеломляющей скоростью.
    Здесь намного больше динамики, чувства, действия.
    И возможно поэтому, эта часть понравилась мне больше предыдущей.

    Эта история ламает наши внутренние стереотипы и представления общества в целом.
    Многие вещи кажутся преувеличенными, карикатурными.
    Да и по сути этот же роман позиционируют как антиутопии.
    Наверное, так и должно быть.
    Но нет!
    Все описанное настолько реально и близко, что может произойти в любой день.

    Любовная линия в романе придает особую изюминку.
    Столько чувства и страсти. Переживаний и раздумий. Необходимость выбора. Правильного выбора.

    Когда я только узнала про эту трилогию, я безумно захотела её прочитать, но вместе с тем боялась, что это будет трудно и возможно даже скучно.
    Поэтому я очень долго "тянула", прежде чем все же решилась.

    И это оказалось намного лучше, чем я могла ожидать.
    Не совершайте моих ошибок.

    Если книга не перевернет ваши взгляды, то хотя бы заставит задуматься о многом.
    Это точно.
  •  
    "З кожного - по можливостям, кожному - по потребам!" або мораторій на розум
    Я народилася за часів Радянського Союзу і перші роки мого життя припали на останні вздохи цієї "імперії". Проте ще й досі мені згадується лозунг тих часів "З кожного - по можливостях, кожному - по потребам!", правда російською. Що він насправді означає? Саме над цим питанням і задумується Айн Ренд у другій частині свого Атланту. Чи можливе суспільне благо? Забрати у багатих і роздати бідним... Чому неможливо досягти суспільної рівності? Як довго у світі будуть голодні та безробітні? І чому вони будуть завжди???

    У США до влади приходять безголові правителі, прикриваючись суспільним благом, вони все більше і більше вганяють у кризу економіку країни.
    Намагаючись хоч якось виправити ситуацію, вони приймають директиву, згідно з якою всі працівники не можуть бути звільнені, вони забезпечуються стабільною заробітною платою, не залежно від того чи виконують свої професійні обов'язки, чи справляються з поставленими завданнями, чи з'являються взагалі на роботу... Вам це нічого не нагадує???

    Усі винаходи тепер безкоштовно переходять у державну власність, дослідження більше не проводяться, будь які удосконалення не потрібні. Та й взагалі, не потрібні нові книжки, музичні концерти, будь що - у світі й так достатньо уже придуманого! Накладається мораторій на розум.

    Розумні люди більше не прагнуть працювати, та й навіщо, якщо тягнеш ярмо 24/7, а отримуєш мізер, в той час як безголові і бездарні вигадують мільйон причин, щоб заявити про свої потреби. Величезні і безкінечні потреби...

    Друга частина мені сподобалася ще більше, ніж перша. Читач зустрічається з тими ж самими атлантами, Дагні Таггарт та Генрі Ріарденом, які ще продовжують тримати на своїх плечах світ. Проте сюжет все ближче підбирається до головної розгадки "Хто такий Джон Голт?" Ця книга перевернула мій світогляд з ніг на голову. Я зовсім по іншому поглянула на капіталістичний устрій. А чого тільки варті слова д'Анконія про гроші чи секс, або захист Ріардена свого права на свій власний метал.

    З нетерпінням чекаю, коли розпочну читати третю (заключну) частину.
  •  
    Боротьба чи Знищення?
    Коли держава відвертається від тебе і ти сам самовільно віддаєш власні здобутки на поталу іншим, який метод повернення бувалого успіху є єдиним правильним: Боротьба чи Знищення?

    Директива №10289 ламає усі підвалини існування не лише процвітаючої держави, але й основних передумов цього процвітання. То чому ж тоді її прийняли? Справа у тому, що не всі люди здатні приймати досягнення інших та використовувати набуті знання задля їх збагачення.
    Для такого типу людей єдиним шляхом отримання благ людства є не синхронізація можливих процесів виробництва та подальше застосування на практиці, а конфіскація усього майна та заборона на власність та будь-якого виду проявів майбутнього створення нових благ. Тобто, задля цього необхідно створити принципово нове середовище існування. «Рушійна сила людини – її моральний кодекс.» Так, шляхом корупції та шантажу невігласам вдається закріпити свої ідеї на існування у Директиві №10289, у якій йдеться про заборону на патенти, авторські права, мораторій на розум, зміну робочого місця та решту абсурдних позицій, які мають у подальшому керуватися Радою стандартизації.

    Більшість свідомих людей не витримали тиску і зникли. Решта продовжує боротися, серед них Дагні та Ріарден. Фактично вони своїми ж руками створили сприятливий клімат для масового загарбання усього.
    Натомість більше підтримую позицію Франциско: «Неможливо зберегти торт для себе та водночас дати його скуштувати сусідам» (одна з численних цитат вичитана з його уст).

    Мінус книги: надмірні монологічні відступи, які перетворюють діалоги у самозанурення у власну свідомість окремих героїв.

    Тепер хвилинка спойлеру:
    Хто створив легендарний двигун дізнатися поки що не вийде, проте вдасться дізнатися деякі подробиці про «Двадцяте сторіччя» (з чого саме все почалося, та хто такий Джон Голт чи, можливо, це чергова байка?) та унікальні сигарети зі знаком долара.
  •  
    Противостояние, как сила движения
    Вторая часть книги "Атлант расправил плечи" есть самая интересная, как по мне. То ли из за того что любовная линия Дагни и Хэнка раскрывается еще больше, то ли в сравнении с первой и третьей части, эта книга самая адекватная. Итак, вторая часть начинается с того что в США в один день рушиться экономика и настают смутные времена для больших бизнес компаний, которые хотят монополизировать "шайка бездарей", выдаются бессмысленные законы, директивы, увольняются и исчезают люди, останавливаются и обанкротились предприятия. Дагни в поисках ответов на множество вопросов, в том числе на самый главный - кто такой Джон Голт? Одновременно со всем этим, монополисты пытаются поставить Х.Риардена "на колени", лишив его возможности вести бизнес любыми путями- судом, общественным мнением и шантажом...В такие моменты понимаешь, что противостояние и есть сила движения, так как твои непоколебимые принципы делают тебя недостигаемыми для людей с ограниченным мышлением..Но все же только любовь делает нас уязвимыми..поэтому ради любви к Дагни Хэнк пошел на кардинальное решение и подчинился новым властям. В этой книги Дагни добивается Хэнка, но в этом и заключается конец их отношений, так как разгадка о Дж.Голте совсем близка.
    Сама стилистика написанного текста очень мрачная и депрессивная, очень много монологов, раздумьев и описаний, но для меня это никак не повлияло на прочтения. P.S. Именно в этой части автор настолько идеализирует Хэнка, что супружеская измена никак не влияет на его мужские достоинства и отношение к герою, а наоборот его поступки симпатизируют и оправдывают.
  •  
    Ніколи не здавайтеся
    Друга книга мені сподобалась менше ніж перша, але читала я її дуже швидко та безперервно, адже було цікаво дізнатись, що відбувалось далі та як головні герої боролись за своє майбутнє.

    Мене дуже засмучує, що історія описана в цій книзі є нашою реальністю. Людей, що хочуть отримувати гроші просто за те, що вони існують, більшість і найбридкіше, що вони вважають наче дійсно заслуговують на мільйони. Розумні, амбітні, загалом кар'єристи, мають боротись за свої чесно зароблені кошти, але при цьому їх ненавидять нижчі верстви населення, бо вважають, що вони мають ділитись з ними. З цього випливає звідки беруться "такі кадри" в політиці і чому саме вони вирішують долю всіх.

    Шкода, ми не розуміємо, що самі приводимо цих "недалеких моралістів" до влади і самі ж від цього страждаємо. Зміниться це тільки тоді, коли всі будуть відповідати лише за себе та не вірити пустим обіцянкам.

    Ця книга була більше про роздуми та сенс нашого буття і сюжет не сильно розвивався, але нас потроху підводили до того, куди зникала вся розумна еліта та чому вони це все кидали.

    Особисто мені подобається образ головної героїні. Вона сильна, смілива, незалежна, але занадто віддає себе коліям і руйнує себе цим.
  •  
    Рецензія
    Це не просто художня книга, а ціла філософська концепція, в основі якої лежить возвеличення особистості. Кожен повинен отримувати те, на що насправді заслуговує. Вирішальним фактором являються людські здібності. Якби суспільство будувалося саме за цим принципом можливо б воно зараз було б не декілька сходинок вище у своєму розвитку. Тоді б точно не було кривавих воєн, які виникали переважно із-за некомпетентності правителів, які заради власних амбіцій жертвували своїм народом. Не було б і тих економічних потрясінь, які кожного дня відчувають люди. Книга проповідує не стільки капіталістичний устрій, як звеличує людей, які є рушійною силою будь-якого суспільства. Головні герої книги постійно зустрічаються з перешкодами, які чинять їм чиновники. Кожного дня вони зазнають утисків, які стають все більш репресивними. Тому майже кожного дня такі люди починають загадковим чином зникати. Залишилося не багато людей, які все ще тримаються. Одна з них жінка на ім’я Дагні, яка керує компанією, яку залишив їй батько. Одного разу вона знаходить уламки двигуна, який може зробити революцію в промисловості, одна ніхто не знає хто його сконструював. Жінка вирішує за будь-яку ціну знайти винахідника двигуна.
 
Характеристики Атлант розправив плечі. Частина 2. Або-або
Автор
Айн Ренд
Видавництво
Наш Формат
Серія книг
Атлант розправив плечі
Мова
Українська
Рік видання
2015
Рік першого видання
1957
Перекладач
Софія Андрухович
Кількість сторінок
472
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
60х90/16 (~145х215 мм)
Палітурка
М'яка
Папір
Офсетний
ISBN
978-617-7279-15-9, 978-0-451-19114-4
Вага
600 гр.
Тип
Паперова
Література країн світу
Література США і Канади
Література за періодами
Література XX ст.
 

Про автора Атлант розправив плечі. Частина 2. Або-або