зараз, коли я просттала аже всі книги з цієі серіі, можу скащати, що «Асистент» - одна з найкраших! однозначно раджу і заздрю тим, хто щн має попереду багато нових книг та подій з Ріцоллі та Морою.

Роман будується як напружене спостереження за злом, яке поступово входить у звичний простір лікарні й особистого життя. На перший план виходить не стільки жорстокість подій, скільки психологічний тиск - відчуття, що небезпека завжди поруч, але її важко чітко окреслити. Розслідування рухається через дрібні сигнали, дивні збіги та професійні деталі, які повільно складаються в тривожну картину. Атмосфера стримано-похмура, без зайвих ефектів, а персонажі діють переконливо, як люди, що намагаються зберегти контроль у ситуації, яка його постійно підриває. Для мене ця книжка працює саме завдяки ритму - напруга наростає поступово, логіка подій чітка, а фінал залишає холодне відчуття зіткнення з чимось дуже реальним і небезпечним.