Беручи цю книгу до рук, сподівалася на легке чтиво, але сюжет вразив своєю динамічністю. Книгу порівнюють із "Дівчиною у потягу", але, особисто я, не помітила сильної схожості, ну хіба тільки те, що обидва романи - трилери. Схожим є ще те, що як в "Простій послузі", так і в книзі, з якою її порівнюють, оповідь ведеться від імені кількох персонажів, у цьому випадку - трьох. Перша головна героїня - домогосподарка та мати-одиначка Емілі, для якої її син - сенс життя. Вона веде мамський блог. Емілі - інша героїня, яка кардинально відрізняється від попередньої - приваблива, успішна та одружена. Жінок об'єднує тільки той факт, що їхні діти ходять разом до садочку. Третій головний герой, від якого ведеться оповідь, - Шон, чоловік Емілі. Звичайно, недивна річ, що друзі інколи просять один одного про послуги. От і цього разу Емілі зателефонувала Стефані та попросила забрати свого сина із садочку разом з її, тому що сама вона зайнята, а чоловік - у відрядженні. Та жінка так і не повертається по сина, і стурбована Стефані згодом дізнається, що вона - мертва. З часом Шон та Стефані зближуються, і подруга Емілі ніби намагається зайняти її місце, але одного разу вона отримує телефонний дзвінок, і чує у слухавці голос ніби-то померлої Емілі... Роман тримає у напрузі, і чесно зізнаюся, мені так і не вдалося розгадати загадку самій, що, як на мене, вже є великим плюсом книзі.