Сину книга дуже зайшла. Читати він як і я не дуже любить. Шкільну літературу читає бо треба.йому майже 8. Читає кожного дня багато, сказав, що перечитає вже вдруге. Зручно те що книга розбавлена малюнками як коміксами. І так легше дитині сприймати читання.

У мене враження про книгу склались якісь неоднозначні. Тому що саме видання - надзвичайно гарне, а ці червоні сторінки - взагалі окрема тема для розмов. А от наповнення книги (зараз я не про ілюстрації, а саме про текст) - щось таке незрозуміле. Тобто воно зрозуміле, але жодного повчального чи пізнавального елемента не несе. Це моя особиста думка, і я доросла людина, а цільова аудиторія тут - діти. А от дитина від книги була в захваті неймовірному. Сміялася, реготала, від книги її не можливо було відірвати, тому проковтнулася книжечка за два дні. Це з нашими нешвидкими темпами і небажанням читати. Тому, якщо у вас гостро стоїть питання, як примусити дитину засісти за читання і відірвати від гаджетів, то "13-поверховий будинок на дереві" - саме те, що вам потрібно. Тут мільйон малюнків, небагато тексту, шалені пригоди з літаючими котами, гігантськими бананами, несправжніми русалками, вечірками з попкорном, плаванням у лимонадному фонтані, зефірними батутами і т.д. (всього навіть не пригадаєш). Нудно не буде точно.