Прочитала з другої спроби, бо це та книжка яку я таки хотіла дочитати, але їй прийшлося вистоятися 2 роки і о, диво, все вийшло. Не можу сказати, що проковтнула, бо 800 сторінок то не жарти)) 12 розділів відповідно до знаків зодіаку та кількості головних героїв. Але все ж прийшло хоча би розуміння без напруження, бо перший раз я починала читати і напружувалася, щоб роздивитися в образах і символах багатошаровість цього роману, розгадати хто є хто і мені це не вдалося, тоді і подумала, що варто дати книжці другий шанс. В першу чергу хочу відмітити якість як обкладинки так і друку. Обкладинка елегантна, чудово пасує до сюжету. А друк на білому папері теж додає книжці ціни, вартісності, а також важкості, якщо носити з собою))) Також вдячність видавництву Рідна мова за якісний переклад Володимира Панченка. Елінор Каттон – новозеландська письменниця, яка здобула премію Букера в свої 28 років. Великий респект за таку якісну багатошарову роботу. Такий стиль мені дуже імпонує. Ну, і букер - це для мене теж показник. Не було відчуття що це написала відносно молода дівчина, відчуття, ніби це написав дорослий чоловік, трохи мені був відтінок "Морського вовка" Джека Лондона. Не поставила найвищу оцінку, бо моментами здавалося, що трохи затягнуто, хоча, можливо, через створення атмосфери. І ліричні відступи трохи збивали динаміку сюжету.

"З власного досвіду я засвоїв тільки одну річ: як неймовірно важко зрозуміти ситуацію з чужого погляду." Якщо Ви любите все таємниче і заплутане, то Вам сюди. "Світила" захоплюють з перших сторінок свою загадковістю і неординарністю. Тут Вам покажуть молоде місто у Новій Зеландії ХІХ ст., де вирує золота лихоманка. У курильній кімнаті готелю збираються дванадцятеро людей абсолютно різного віку, національності, статусу та переконань. Що пов'язує цих людей і чому вони вирішують довіритися тринадцятому, який щойно прибуває у місто? Як пов'язані між собою події однієї ночі, коли один помирає, інший зникає, а третя робить "спробу самогубства"? Книга об'ємна, а іноді і важка, бо треба вникнути у суть кожного персонажа і його ролі в цій історії. Але вона мені сподобалася. Тут неймовірно виписані персонажі, тут неймовірне плетіння сюжетних ліній, тут цікавий сюжет, але мені в цій книзі залишилося багато недосказаного... Розв'язка не те щоб відкрита, вона для мене просто не розкрита. В мене залишилося багато за питань, як по сюжету, так і про персонажів... Але загалом книга гарна й інтригуюча...

Я дуже давно дивилася на цю книгу і нарешті її прочитала)) Цікавий детектив, що поєднує долі багатьох людей. Яка ймовірність що випадок зачепить 12 людей різної діяльності, та матиме наслідки для кожного з них? Дія відбувається в маленькому містечку Гокітика в 1866 році. Здавалось би, що в маленькому місті всі знають все про всіх. Утім ні, вчинки мають безліч інтерпретацій та мотивів. Загалом, історія досить цікава, кортить дізнатися більше про кожного з героїв і зрозуміти що ж сталося. Але є певні неоднозначності. Події просуваються, а деякі моменти прояснюються аж під кінець. Є схожі моменти, через які можна плутати Веллса і Карвера, Лідію Веллс і Анну Везерел, не кажучи вже про Шепардів зі схожими іменами. Також, мені здається тут нема чіткого фіналу, натомість занадто багато роз'яснень під кінець. В книжці аж 3 жіночих персонажі, 2 з яких являють собою комбінацію дволикості та та відсутність відповідальності за вчинки. Враховуючи, що книжку написала жінка, доволі дивно спостерігати певну відсутність адекватних жіночих персонажів, в той час як чоловічі персонажі прописані добре. Можливо, це має якийсь зв'язок з історичним періодом і невизнанням жіночої ролі. Але в той самий час, це б не заважало жіночим персонажам діяти логічно, мати чистий розум та совість? Це найбільший для мене мінус книги, який применшує повороти сюжету. До того ж, в принципі залишаються не розкриті питання, стосовно долі Карвера і винуватця, вини Лідії Веллс, життя Тау-Рау, багатьох інших персонажів, і таємниці між Стейнсом та Везерелл. Все так гарно починалося і доволі добре продовжувалося, але кінець залишає бажати кращого. На мою думку було б ефектніше завершити на сцені суду.