Купила я цю книгу в комплекті разом із дилогією "Щасливі люди..." і довго не відкладала, адже настільки сподобались ті книги, що мені необхідно прочитати щось ще у цього автора. Доречі, Аньєс Мартен-Люган стала тепер моєю улюбленою авторкою сучасної прози! У книгах "Щаливі люди..." та "Закохані у книги..." була атмосфера кав'‎ярень, кави та смаколиків, у книзі ж "Щастя в моїх руках" володарює інша сторона культури Франції, а саме - створення неймовірних вбрань. Героїня Іріса довгий час мріє створювати та шити образи для жіночої частини маленького містечка Франції і дізнавшись, що декілька років тому батьки приховали її зарахування до швейної школи, вона вирішує йти наперекір усім і записується на навчання у круту школу Парижа. Як і можна зрозуміти з анотації, книга про пошук себе та спроби досягти своїх цілей, але до кінця книги ви зміните думку. Адже важливою складовою у долі цієї жінки є також любов чоловіка, а точніше її відсутність – він живе своїми лікарськими буднями і його абсолютно не цікавить творчий шлях своєї жінки. Змиритися з буденною рутиною без улюбленої справи, чи ризикнути і, не оглядаючись, йти лише вперед? За 250 сторінок книги, здавалося б не великий обсяг, ви отримає купу перешкод, сюжетних поворотів та переживань - автор крутить життями, не жаліючи своїх персонажів. Змінюються цілі, пріорітети, почуття. Відкриваються такі моменти, що ви такого точно не очікували! Книга наповнена натхненням, атмосферою Парижу та таким чудовим і тонким почуттям, як кохання. Куди ж без нього?

Варто зізнатися, великих сподівань на книгу "Щастя в моїх руках" Аньєс Мартен-Люган я не покладала, але лише приємні враження залишились у мене після її прочитання. Це історія про жінку з дуже гарним ім' ям Іріса, якій за юних років не пощастило здійснити свою мрію - стати дизайнером. І як виявилось, майбутнє у неї вкрали батьки. Коли Іріса випадково дізнається про це, вона вирішує взяти долю в свої руки і вирушає до Парижу - вчитись кравецтву. Там на неї чекають нові враження, нові люди і нові, а головне справжні, почуття. Прочитавши анотацію, книга здалась мені досить передбачуваною, але таких поворотів сюжету як в другій половині книги я точно не очікувала. "Щастя в моїх руках" виявилась дуже цікавою та неймовірно легкою в читанні книгою. Я поглинула її буквально за декілька годин. Тож усім, хто шукає щось легке на вечір, можу сміливо рекомендувати цю книгу Аньєс Мартен-Люган. Це було перше знайомство з автором, і як я сказала, знайомство виявилось вдалим, тому я впевнена, що читатиму ще її книги.

Що ж… На жаль, після прочитання даної книги я відчула розчарування. Можливо, це сталося через мої надто підвищені очікування, тому що після прочитання «Щасливі люди…», яка дуже мене вразила, хочеться бачити серед інших книг авторки щось схоже. Плюси цієї історії: суть, а саме те, що вона показує як важливо займатися улюбленою справою та відмовлятися від людей, які не дають самореалізуватися. Мінуси: любовна лінія, заплутана, малореалістична історія про «хворе» кохання, логіка головної героїні, головний герой (просто жахіття! що за вологі мрії?! хтось ще любить таке читати?). Не сподобалася. Купляти не рекомендую (тим більше, ця книга ніяк не відноситься до «Щасливих людей…).