Подорож
Бумажная книга | Код товара 736616
Yakaboo 5/5 20 4 4 рецензии
Автор
Ида Финк
Издательство
Видавництво Старого Лева
Серия книг
Художня проза
Язык
Украинский
Год издания
2017
Год первого издания
1990
Переводчик
Наталка Римская
Количество страниц
248

Все о книге  Подорож

Ця історія могла би бути документальною, але чи є вона такою, чи ні - це нічого не міняє для книги Іди Фінк. Ідеться тут про типову єврейську подорож на межі життя і смерті - подорож позачасову, але водночас детально конкретизовану в добі Другої світової. Проте ця типовість - моторошна, бо подано її засобами підкреслено спокійного «постмонологу» однієї з дівчат-сестер, котрі, переживши карколомні й виснажливі перипетії арештів, примусових робіт, маскувань, переслідувань і втеч у нацистській Німеччині, все-таки витримали і вижили.

Авторка практично не роздає оцінок персонажам, які вигулькують на сторінках книги й у долі головних героїнь, - млинове колесо доволі ще свіжої історії робить це замість неї. Оберт за обертом, сторінка за сторінкою...

У Середні віки цей твір могли би назвати комедією: тривожні початок і перебіг подій - але все-таки щасливе закінчення. Та чомусь від такого «happy-end-у» стискає горло і зволожуються очі...

Читать полное описание
Свернуть
Характеристики
Автор
Ида Финк
Издательство
Видавництво Старого Лева
Серия книг
Художня проза
Язык
Украинский
Год издания
2017
Год первого издания
1990
Переводчик
Наталка Римская
Количество страниц
248
Рецензии
  • Олеся Кізима
    18 марта 2018 г.
    ,,Подорож" 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Іда Фінк - видатна ізраїльська письменниця, журналістка та перекладач, володарка низки літературних і не тільки нагород, а також такої, яка присуджується за виняткові твори, написані на івриті. Однак вона усе життя писала польською мовою, тож заради її вручення для Іди Фінк зробили виключення, як для авторки, яка творила мовою діаспори.

    Провідною темою літературного доробку письменниці є Голокост, адже їй на власному життєвому шляху довелося зазнати чи не все описане, зокрема, втечу з ґетто, переховування, зміну імені та прізвища, маскування, трудові табори, добровільно-примусові важкі роботи в самому серці ,,пекла" - Німеччині і, врешті-решт, прибуття на територію землі обітованної, тобто Ізраїлю. Усі вищевказані поневіряння лягли в основу автобіографічного роману ,,Подорож", який вперше побачив світ ще у 1990-му році, а українською заговорив завдяки чудовому перекладу Наталки Римської (,,Видавництво Старого Лева"). Події твору були екранізовані: у 2002-му році вийшов німецько-швейцарський фільм ,,Останній притулок". На прем'єрі стрічки були присутні і головні героїні ,,Подорожі" - Іда Фінк із сестрою.

    Хоча у романі жодного разу не згадується слово Голокост чи інші дотичні поняття, читач, який, не прочитавши анотації, візьметься до нього, уже в процесі здогадається, про що йде мова. Узагалі, уже з перших сторінок волею-неволею, а піддаєшся отакенній непідробній тривозі та напрузі, щирому переживанню за долю головних героїнь, які воліють називати свою тернисту дорогу на межі життя і смерті подорожжю. Чого їм тільки не довелося зазнати, отак свідомо ,,мандруючи" туди, де, на їхню думку, було би найбезпечніше - у нацистську Німеччину... І хоча оповідь є доволі беземоційною, а ліричні герої ніяк не оцінюють вчинки людей, з якими їм доводиться перетнутися, під час читання виникає шквал емоцій та нескінченний потік думок, котрі ще довго не відпускатимуть опісля останньої крапки...
  • Тарас
    4 января 2019 г.
    Хорошая возможность для самоанализа
    Творчество Финк наверняка стоит читать, если вы интересуетесь темой Второй мировой войны, скитаний еврейского населения. Автобиографический роман «Подорож» я не мог проигнорировать еще и потому, что давно хотел его прочитать именно на украинском языке.
    История освещает болезненную тему Холокоста, написанную автором из собственной жизни. Такое было реально. Во время немецкой оккупации она вместе со своей сестрой пыталась выжить в мясорубке фашистских бесчинств, убегая из родного Збаража (тогда польская территория) куда, как вы думаете? - в Германию. Да, были такие отчаянные среди евреев, которые маскируясь под поляков, украинцев и русских, выезжали в самое логово зверя и там нанимались на работу (за которую, между прочим, еще никто и не платил). Для них было лучше вкалывать на заводе или фабрике в Германии, чем зачахнуть в каком-то концлагере или в гетто.
    Вокруг девушек закручивается лихой калейдоскоп событий, где они часто оказываются между жизнью и смертью. Им приходилось менять имена и фамилии, свои биографии, и все ради одного - не выдать собственное происхождение. Однако правду скрыть очень тяжело. Чаще всего сестер «сдавали» власти не только порядочные немцы, но и поляки и другие гастарбайтеры.

    Роман «Подорож» имеет фрагментарную структуру. Этот прием напоминает способность человеческой памяти опускать незначительные детали (как всевозможные описания окружающей среды, внешность людей), вынося на поверхность лишь главные факты. Книга порой напоминает черно-белый фильм, где определенное время застывает какой-то один кадр и рассматривать его можно бесконечно.
    Поражает в книге человеческая способность сопротивляться системе, да и сам замысел - бороться с ней, как бы став ее частью. Тихое, скованное, молчаливое, но сопротивление в конце разрывается взрывами радости от новости, что враг капитулировал. Затаиться и слиться с толпой людей - основная интенция сестер. Как они выжили? Как не потерять человеческий облик в погоне за спасением собственной жизни? Откровенно об ужасном.
    Как бы там ни было, а писательница не осуждает ничего и никого. Вот, например, когда 13-летняя девочка признается главной героине книги, что не любит евреев, или рассказывает о тех, кто их откровенно оскорблял, пренебрежительно называя «еврейка», сдавал полицейским и тому подобное. Автор просто констатирует факты. Ида Финк не ищет ответа на вопрос «КТО ВИНОВАТ?». В ее рассказе нет ненавистных лиц преступников. Убийцы с «ейнзацгрупы», которые потихоньку окружают ранним утром сонный городок, у нее похожи на больших механических муравьев... Гестаповец, который во время «лапанки» в гетто поймал еврейского мальчика, за мгновение до убийства обращается к тому так ласково: «Ходи-ходи, малий»... Иду смущает другое: « Как такое могло случиться? »,« Чем руководствуется человек, который решает - его близкий заслуживает жизни или смерти? »...
    В романе нет никаких психологических зарисовок, эмоций и переживаний. Ничего, что вообще способно выманить слезы читателя. Кажется, что психика сама заблокировала все то, что может иметь проявления хоть какой-то человечности. И от всего этого где-то глубоко в грудной клетке буквально пронизывает холодом.
    Мне кажется, подобные истории способны воспитать в человеке особую культуру памяти, построенную на осознании человеческой близости и сопереживании. Ведь любим, ненавидим, страдаем и радуемся мы все одинаково: украинцы, поляки, евреи, немцы... Пожалуй, это одна из самых интересных литератур, попадавшихся мне в последнее время. Тревожный, непростой, увлекательный рассказ. Советую к прочтению!
Купить - Подорож
Подорож
80 грн
Есть в наличии
 

Рецензии  Подорож

5/5
  • 5
  • 4
  • 3
  • 2
  • 1
  • Олеся Кізима
    18 марта 2018 г.
    ,,Подорож" 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Іда Фінк - видатна ізраїльська письменниця, журналістка та перекладач, володарка низки літературних і не тільки нагород, а також такої, яка присуджується за виняткові твори, написані на івриті. Однак вона усе життя писала польською мовою, тож заради її вручення для Іди Фінк зробили виключення, як для авторки, яка творила мовою діаспори.

    Провідною темою літературного доробку письменниці є Голокост, адже їй на власному життєвому шляху довелося зазнати чи не все описане, зокрема, втечу з ґетто, переховування, зміну імені та прізвища, маскування, трудові табори, добровільно-примусові важкі роботи в самому серці ,,пекла" - Німеччині і, врешті-решт, прибуття на територію землі обітованної, тобто Ізраїлю. Усі вищевказані поневіряння лягли в основу автобіографічного роману ,,Подорож", який вперше побачив світ ще у 1990-му році, а українською заговорив завдяки чудовому перекладу Наталки Римської (,,Видавництво Старого Лева"). Події твору були екранізовані: у 2002-му році вийшов німецько-швейцарський фільм ,,Останній притулок". На прем'єрі стрічки були присутні і головні героїні ,,Подорожі" - Іда Фінк із сестрою.

    Хоча у романі жодного разу не згадується слово Голокост чи інші дотичні поняття, читач, який, не прочитавши анотації, візьметься до нього, уже в процесі здогадається, про що йде мова. Узагалі, уже з перших сторінок волею-неволею, а піддаєшся отакенній непідробній тривозі та напрузі, щирому переживанню за долю головних героїнь, які воліють називати свою тернисту дорогу на межі життя і смерті подорожжю. Чого їм тільки не довелося зазнати, отак свідомо ,,мандруючи" туди, де, на їхню думку, було би найбезпечніше - у нацистську Німеччину... І хоча оповідь є доволі беземоційною, а ліричні герої ніяк не оцінюють вчинки людей, з якими їм доводиться перетнутися, під час читання виникає шквал емоцій та нескінченний потік думок, котрі ще довго не відпускатимуть опісля останньої крапки...
  • Тарас
    4 января 2019 г.
    Хорошая возможность для самоанализа
    Творчество Финк наверняка стоит читать, если вы интересуетесь темой Второй мировой войны, скитаний еврейского населения. Автобиографический роман «Подорож» я не мог проигнорировать еще и потому, что давно хотел его прочитать именно на украинском языке.
    История освещает болезненную тему Холокоста, написанную автором из собственной жизни. Такое было реально. Во время немецкой оккупации она вместе со своей сестрой пыталась выжить в мясорубке фашистских бесчинств, убегая из родного Збаража (тогда польская территория) куда, как вы думаете? - в Германию. Да, были такие отчаянные среди евреев, которые маскируясь под поляков, украинцев и русских, выезжали в самое логово зверя и там нанимались на работу (за которую, между прочим, еще никто и не платил). Для них было лучше вкалывать на заводе или фабрике в Германии, чем зачахнуть в каком-то концлагере или в гетто.
    Вокруг девушек закручивается лихой калейдоскоп событий, где они часто оказываются между жизнью и смертью. Им приходилось менять имена и фамилии, свои биографии, и все ради одного - не выдать собственное происхождение. Однако правду скрыть очень тяжело. Чаще всего сестер «сдавали» власти не только порядочные немцы, но и поляки и другие гастарбайтеры.

    Роман «Подорож» имеет фрагментарную структуру. Этот прием напоминает способность человеческой памяти опускать незначительные детали (как всевозможные описания окружающей среды, внешность людей), вынося на поверхность лишь главные факты. Книга порой напоминает черно-белый фильм, где определенное время застывает какой-то один кадр и рассматривать его можно бесконечно.
    Поражает в книге человеческая способность сопротивляться системе, да и сам замысел - бороться с ней, как бы став ее частью. Тихое, скованное, молчаливое, но сопротивление в конце разрывается взрывами радости от новости, что враг капитулировал. Затаиться и слиться с толпой людей - основная интенция сестер. Как они выжили? Как не потерять человеческий облик в погоне за спасением собственной жизни? Откровенно об ужасном.
    Как бы там ни было, а писательница не осуждает ничего и никого. Вот, например, когда 13-летняя девочка признается главной героине книги, что не любит евреев, или рассказывает о тех, кто их откровенно оскорблял, пренебрежительно называя «еврейка», сдавал полицейским и тому подобное. Автор просто констатирует факты. Ида Финк не ищет ответа на вопрос «КТО ВИНОВАТ?». В ее рассказе нет ненавистных лиц преступников. Убийцы с «ейнзацгрупы», которые потихоньку окружают ранним утром сонный городок, у нее похожи на больших механических муравьев... Гестаповец, который во время «лапанки» в гетто поймал еврейского мальчика, за мгновение до убийства обращается к тому так ласково: «Ходи-ходи, малий»... Иду смущает другое: « Как такое могло случиться? »,« Чем руководствуется человек, который решает - его близкий заслуживает жизни или смерти? »...
    В романе нет никаких психологических зарисовок, эмоций и переживаний. Ничего, что вообще способно выманить слезы читателя. Кажется, что психика сама заблокировала все то, что может иметь проявления хоть какой-то человечности. И от всего этого где-то глубоко в грудной клетке буквально пронизывает холодом.
    Мне кажется, подобные истории способны воспитать в человеке особую культуру памяти, построенную на осознании человеческой близости и сопереживании. Ведь любим, ненавидим, страдаем и радуемся мы все одинаково: украинцы, поляки, евреи, немцы... Пожалуй, это одна из самых интересных литератур, попадавшихся мне в последнее время. Тревожный, непростой, увлекательный рассказ. Советую к прочтению!
  • Оксана
    5 октября 2018 г.
    Незвичайна історія про євреїв в часи в війни
    Книга Іди Фінк "Подорож" розповідає незвичайну історію про те, як дві молоді єврейські дівчини вирушають у подорож. Без квитків, без кінцевого пункту призначення, навіть без грошей. У них є надія на чудо і віра в краще. Вони змушені втікати, адже їх чекає неминуча смерть.

    Ця історія є такою особливою саме тому, що вона непридумана. Іда Фінк пише про власне життя, про ті ситуації, в яких вона опинялась, і ті рішення, які вона повинна була приймати. Вона народилась в Україні. Її світла і майже досконала арійська зовнішність (який парадокс!) давала їй досить можливостей зупинитись у безпечному місці, якщо поняття "безпека" взагалі тут має місце. Вона могла відмовитись продовжувати цю небезпечну подорож. Але вона була не сама. Їй було довірено близьку людину, її сестру, якій не так пощастило із зовнішністю. Чорнява типова єврейка, вона привертала непотрібну увагу і наражала їх на ще більшу небезпеку.

    Ця книга варта прочитання. А ще й місця у особистій бібліотеці. Це якісне видання з чудовим перекладом.
  • Світлана
    12 декабря 2017 г.
    Подорож до себе...
    Після таких книг з"являється якась нова віра в Бога...
    Ні для кого не секрет, що бути євреєм у Другу світову війну-це вірний спосіб попасти завчасно до раю чи пекла.
    Вижити-це майже подвиг. Вижити під носом у німців, не ховаючись, працюючи-це подвиг подвійний.
    Інколи здавалося, що читаєш просто якусь фантастику чи сценарій голлівудського фільму. Бо просто не вкладалася в голові та хвиля позитивно-моторошних подій, які дозволили вистояти, не зламатися, не опустити руки, не поставити крапку на собі і не зупинитися. А прагнути до виживання, до життя, до шляху вперед.
    Я не уявляю, як можна жити на межі. Коли кожна хвилина-це випробування. Не працею, не болем, не страхом-до усього цього можна звикнути, випробовування очікуванням-болючим, жорстоким, тривожним і безкінечним.
    Мимоволі захотілося схилити голову і просто подякувати Богу за збережене життя. Нехай чуже, нехай давно, нехай всупереч усьому і в той же час завдяки чомусь вищому. Можливо просто заради того, щоб ми прочитали і під іншим кутом поглянули на власне життя, на те, що маємо і чого прагнемо...
 

Характеристики  Подорож

Автор
Ида Финк
Издательство
Видавництво Старого Лева
Серия книг
Художня проза
Язык
Украинский
Год издания
2017
Год первого издания
1990
Переводчик
Наталка Римская
Количество страниц
248
Иллюстрации
Нет иллюстраций
Формат
84х108/32 (~135х205 мм)
Переплет
Твердый
Бумага
Офсетная
Шрифт
Minion Pro
Тираж
2000
ISBN
978-617-679-348-9, 978-83-774-7661-1
Вес
300 гр.
Тип
Бумажная
Литература стран мира
Литература Польши
Литература по периодам
Современная литература, Литература XX в.
 
Статьи о книге  Подорож
Литература Юго-Западной Азии: 8 книг израильских писателей
Израиль лидирует среди всех стран мира по количеству музеев. Это государство занимает одно из ведущих мест по уровню культурного и технологического развития. Кроме того, в Израиле выдают больше всего в мире переводной литературы. Хотя страна имеет...