Книга Площі та вежі. Соціальні зв'язки від масонів до фейсбуку

5
8
Код товара: 885325

Книга Площі та вежі. Соціальні зв'язки від масонів до фейсбуку

5
8
Код товара: 885325
Формат
Товар участвует в таких промо:
Язык книги
Издательство
Год издания
Описание книги

Новий бестселер усесвітньо відомого історика й мислителя Ніла Ферґюсона.

Тематика

Історія, політологія, соціологія.

Про книжку

Традиційний опис історичних процесів подає історію людства як ієрархічну структуру, вершина якої - правителі у високих вежах. За цією концепцією, зміни відбулися із приходом технологій, які поставили на перше місце мережеве суспільство. Історик Ніл Ферґюсон переконує: мережі - не новий феномен нашого часу. Інтернет лише пришвидшив і підсилив їхню роль, ставши новим варіантом утілення громадських площ.

Для кого книжка

Книжка для найширшого кола читачів, усіх, хто цікавиться історією, соціологією, політологією, а також впливом технологій на суспільство.

Чому це видання

У цій книжці Ферґюсон аналізує роль мереж в історії людства, споконвічне протистояння між мережами та ієрархічними структурами, а також пропонує засвоїти уроки, які дає історія поширення мереж.

Про автора

Ніл Ферґюсон - британський історик, журналіст, старший науковий співробітник Гарвардського і Стенфордського університетів. Автор 14 книжок, зокрема бестселерів «Цивілізація», «Еволюція грошей» (обидва видав «Наш формат» у 2017 році) та «Імперія», редактор у Bloomberg Television, оглядач Newsweek.

Книжки на схожу тематику

«Еволюція грошей. Фінансова історія світу», Ніл Ферґюсон, «Наш формат», 2017 рік
«Цивілізація. Як Захід став успішним», Ніл Ферґюсон, «Наш формат», 2017 рік
«Злет і занепад країн. Хто виграє та програє на світовій арені», Ручір Шарма, «Наш формат», 2018 рік

Відгуки

"Захопливий і переконливий. Незалежно від того, чи він описує несподівано недолугу мережу таємничих ілюмінатів у XVIII столітті, чи розповідає про дивовижно ефективну мережу шпигунів Кембриджського університету, які діяли у ХХ столітті та працювали на СРСР".
New York Times

"Вертикалі та горизонталі, ієрархії та мережі знаходяться у вічному протистоянні. Ієрархії перемагають в епохи стабільності, але в часи фазових переходів (отже, й нині) мережі знову беруть гору. Технології лише роблять щоразу потужнішими обидві великі сили світової історії - вежі та майдани, ієрархії та мережі".
Валерій Пекар, викладач Києво-Могилянської бізнес-школи [kmbs]

"З бездоганною майстерністю Ніл Фергюсон розкриває історичні аспекти створення мережі, показує правила взаємодії її елементів. Українцям, що вже створили мережеву націю та в пошуках своєї ідентичності, ця праця стане в нагоді".
Микола Демченко, співзасновник Асоціації випускників Києво-Могилянської бізнес-школи [kmbs]

Цитати

Про загрозу глобальної мережі
Якщо перша світова кібервійна, як дехто стверджує, уже почалася, тоді це війна між мережами. Водночас найтривожніша перспектива полягає в тому, що єдина глобальна мережа врешті-решт зробить homo sapiens (людину розумну) зайвою, після чого на неї чекає вимирання.

Про роль мереж
Європейські імперії на чолі з Британською зробили глобалізацію реальністю вже наприкінці ХІХ ст. Коли відстань було «знищено» завдяки новим технологіям парового транспорту і телеграфу, міжнародний рух товарів, людей, капіталу та інформації сягнув безпрецедентних масштабів. Утім мережі, які виникли в добу імперій (зокрема мережі міграції, які з неймовірною швидкістю витворили «маленькі Італії» та «чайнатауни» в багатьох містах світу), справили непередбачуваний вплив на місцеву політику. Ми називаємо «популізмом» будь-яку негативну реакцію на вільну торгівлю, міграцію та міжнародний капітал, що стала визначальною рисою американської та європейської політики. Але кожній країні, навіть кожному регіону був притаманний популізм з особливим присмаком.

Про роль Лютера та Ґутенберґа
Цілком можливо, що без Ґутенберґа Мартін Лютер став би ще одним єретиком, якого церква спалила б, як і Яна Гуса... Не зовсім зрозуміло, чи вивішував Лютер примірник тез на воротах церкви Всіх святих у Віттенберзі, але навряд чи це мало значення. Цей спосіб оприлюднення вже поступився місцем іншому. Уже за кілька місяців оригінальний текст латинською мовою було надруковано в Базелі, Лейпцизі та Нюрнберзі. На час, коли Вормський едикт 1521 р. офіційно проголосив Лютера єретиком, його тексти були в усіх куточках німецькомовної Європи. Співпрацюючи із художником Лукасом Кранахом та ювеліром Крістіаном Дерінґом, Лютер не лише здійснив революцію в західному християнстві, а й реформував власне спосіб комунікації.

Характеристики
Издательство
Количество страниц
568
Отзывы
5
8
Iryna Baran
8 января 2021 г
Рецензія на книгу "Площі та вежі"
Книга про спільноти - від давніх часів до сьогоднішніх. Сподобалось, як ерудований автор із легкістю, подекуди сарказмом, але головне - з об'єктивністю розповідає про важливі віхи світової історії, звісно, через заглиблення в історії спільнот. Здебільшого ми пам'ятаємо і асоціюємо будь-які важливі історичні події із певними іменами, із певними лідерами. Фергюсон дозволяє нам побачити більше - об'єднання людей, які за цим стояли. Усюди мали місце спільноти - студентські, релігійні, політичні. Проте автор доводить, що спільноти хоч і мають вплив на багато речей, проте не мають контролю - якщо не в одній країні, то точно не в цілому світі. І бажання завоювати світ - від Наполеона до комуністів ще нікому не вдавалось, адже спільноти не є гомогенними. Це спростовує багато конспірологічних версій про керування світом масонами чи Соросом. Фергюсон розповідає, чому Сорос має вплив в багато чому, але показує, що його успіх був лише тим, що називається "опинитись в потрібному місці в потрібний час". Чи еволюціонують спільноти? З однієї сторони - так, адже славнозвісне правило "шести рукостискань" в епоху соцмереж зменшилось до 3,5. Але спільнотами керують люди і все людське, те, що не змінилось із прадавніх часів, разом із схильністю помилятись
Ян Гольденберг
26 ноября 2019 г
Иерархии и сети
Всегда интересно читать и изучать историю не с позиции последовательно происходящих событий, а с позиции какого-либо движущего фактора, который стал решающим в тех или иных обстоятельствах. Ты словно смотришь на события прошлого иными глазами, события и даты приобретают новый вид: они становятся более живыми, наполненными смысла и причинно-следственными связями. Именно такой подход избрал в своей книги "Площі та вежі" Нил Фергюсон. Автор преподносит нам историю человечества как противостояние иерархических структур и социальных связей. Он показывает значимость этих явлений, а также их важность для развития всего человечества. Мы привыкли считать тайные общества масонов или иллюминатов главными заговорщиками мира, стремящимися закрепостить население всей земли для удовлетворения потребностей малой группы избранных. Но Фергюсон показывает всю безосновательность этого утверждения. Более того, масоны, например, сыграли огромную роль в становлении независимости США, а иллюминаты были просто орденом интеллектуалов и аристократов, такой своеобразной надстройкой эпохи Просвещения с некоторым уклоном в религиозные догмы. Фактически орден просуществовал менее 10 лет и развалился, становясь со временем иерархической структурой. Нужно понимать, что Фергюсон не утверждает, что иерархии -это плохо, а сети -это хорошо. Он никого не демонизирует. Однако нужно понимать и обратное: иерархии- это символ порядка, присутствующего в пространстве и во времени. Нам присуще свойство как формировать сети (например сети коммуникации), так и реализовываться в иерархических структурах. Мы можем четко знать свое местонахождение в социуме только в сравнении с другими людьми, стоящими на ступеньках иерархических структур. Вот для этого нам и нужны "Башни". Сети нам нужны не только для коммуникаций, но и также для реализации своего потенциала. Инновации, как говорит Фергюсон, не рождаются с помощью гениев-одиночек, они способны приобрести силы только в сетях Мы пройдемся с автором от эпохи Реформации и ее вдохновителя Лютера с его сетью книгопечатания, через эпоху географических открытий, где увидим противостояние сети мореплавателей и Иерархию индейцев Южной Америки. Пролетим через XIX век, век пентархии, когда 5 союзных государств хранили мир в Европе вплоть до первой мировой войны, а стабильность поддерживалась сетью, сформированной Саксен-Коуборгской династией. Наконец мы ворвемся в век XX, где тиранические режимы фактически сделали невозможным существование сетей, которые не были лояльны им. Нужно отметить, что XXI век -это все таки век сетей, во многом благодаря интернет-технологиям. Правительства разных стран пытаются ограничить и этот ресурс, который , как показывает практика, вполне может вызвать и революции, и инновации. Мне очень понравилась книга, но думаю, что ее нужно читать несколько раз.
Алексей Астахов
23 сентября 2019 г
Про цінність чорнила і паперу
Ніл Фергюсон викладав в Гарвардському, Стенфордському та Оксфордському університетах. До його наукових інтересів входять: всесвітня історія, економічна історія, британський і американський імперіалізм. В книзі «Площі та вежі» досліджується велика частина історії людства яку можна розглядати як взаємодію «площ» і «веж». Під «площею» в книзі мається на увазі мережеві зв'язки між окремими членами соціуму, під «вежею» - ієрархічні організації. Хоча сучасна людина одночасно присутня в малих і великих мережах (друзі, сім'я, Facebook, Instagram), в той же час вона є частиною ієрархії - піраміди, на вершині якої знаходиться якась домінуюча фігура. Ми Українці, як ніхто інший, усвідомлюємо величезну силу площ. Це театр Революції, де відважні люди змогли зруйнувати корумповану «вежу» режиму Януковича. Майдан був продуктом мужності - найбільш шанованою сили в історії людства. Але озираючись на приклади успішних революцій, нам потрібно бути обережними. Не будемо обманювати себе, що «площа» завжди протистоїть «вежі», а інтернет і смартфон завжди загрожують авторитаризму на благо демократії. Це не так. Соціальні мережі можуть бути дуже легко освоєні авторитарними режимами, і Китай і Росія демонструє це найкраще. Кожному з нас потрібно заново відкрити переваги справжніх, приватних соціальних мереж. Позбутися залежності від онлайн-платформ, не дозволяти в них втручатися, захищати свою привітність. Нам треба пам'ятати про цінність чорнила і паперу, про цінності бесіди в парку, а не на смартфоні. Ця книга про те що між «площею» і «вежею» є простір. Саме його називають громадянським суспільством.
Возникли вопросы? 0-800-335-425
Cвязаться