Прочитала майже всі книжки з творчої спадщини К.Р.Сафона (ця передостання), і чи то я звикла до стилю автора, чи то занадто багато очікувала, але мені вона здалася найслабшою з його творчості. Ні, вона непогана, просто інші мені сподобалися більше. Місце подій – Індія. Новонароджені брат і сестра розлучені їхньою бабусею, оскільки за ними відкрито полювання когось містичного і страшного: хлопчик Бен 16 років провів у сиротинці, а дівчинка Шері ховалася із бабусею по всій Індії. Але зло настирливо переслідує близнюків. Через 16 років після народження Бен і Шері зустрінуться, аби разом із друзями зіткнутися із злом, що ламає життя людям у прагненні досягнути свого. Як і в інших романах письменника, тут багато моторошних епізодів, які аж надто яскраво і лякаюче постають в уяві. З книги б вийшов класний, напружений містичний трилер. Що мені не сподобалося – так це кількаразові повтори історії про батьків близнюків, що переповідаються їхньою бабусею різним персонажам із додаванням дрібки нових подробиць. У цілому ж, досить цікаво, хоча і слабше, ніж цикл «Тінь вітру».

Мені цей роман більше сподобався, ніж "Володар туману". У центрі сюжету вихованці сиротинця та їхня спільнота, міцна дружба, підтримка , дивні сни і фантастичні пригоди з присмаком містики. Таємниці минулого, які впливають на сьогодення. Відчувається, що історія "юна" , ще не така , як "зрілі" романи автора, але по-своєму чарівна і казкова. Дуже сподобалось, що фінал саме такий. Не зовсім щасливий, принаймні не для всіх. Але з надією на майбутнє. На краще майбутнє. ...Добре серце завжди зможе встояти проти зла...

Друга частина трилогії туману відкриває для читачів новий світ пригод організації "Човбар сосаєті". Це угрупування дітлахів, чиєю домівкою став притулок. Але настає день, коли організація повинна розпастися, адже її учасники вирушають у доросле та самостійне життя. Остання зустріч членів "Човбар сосаєті" стає новим початком для дружби між угрупуванням та незнайомкою, яка разом з бабусею завітали у пізню годинну до притулку. Для того аби стати учасником потрібно розповісти таємницю, яку ніхто не знає. Шері розповідає про свого батька, його історію та книжку, яку він написав, з цього моменту вона пов'язанна з "Човбар сосаєті" невидимою ниткою. Історія Шері стає не просто внеском для групи, а новою пригодою, яка стала останньою для друзів. Джавагал потребує відплати за біль та страждання, шістнадцять років він чекав на цей момент. Чи зможуть товариші протистояти тому, хто полум'ям ненависті спалює все навкруги? Мені було важко зосередитися на героях, адже автор мало їх розписав як особистостей, намагався розкрити їх у дії, але в якийсь момент вони стали однією масою. Історія цікава і динамічна, та ефекту "Вау" не викликала.