Назва книги говорить сама за себе: смерть бере собі в учні юнака. Навіщо? Чому? Що з цього вийде? Події розвиваються стрімко і нікого не запитують, як, напевно, сказав би сам Пратчетт. Тут переплітаються найвищий зміст, закони та баланс самого Всесвіту, а на їхньому тлі - звичайні смертні, зі своїми звичайними смертними проблемами та поняттями: справедливість, помста, щастя, туга, любов. Який сенс у цілій правильній Реальності, в якій ти чиниш не по серцю і не по совісті? Який сенс у вічному житті, якщо ти – нещасний? Чи не краще віддати кермо влади і канути в лету, ніж страждати жахливими муками? Цими питаннями задаються головні герої, і кожен знаходить свої відповіді. Неймовірний автор, що створює унікальний світ, в якому поєднуються поняття нашого світу, середньовіччя, магії та закони логіки, вивернуті навиворіт, але все ще начебто загальноприйняті та відомі всім, навіть малій дитині. «Чому сонце світить вдень, а не вночі, коли світло зовсім не завадило б?» У цьому казані вариться весела бурда, приправлена ​​перчинкою правди життя та філософії. Цитати: Ось вони - смертні, - продовжував Смерть. – ВСЕ, ЩО У НИХ Є, – ЗОВСІМ ТРОХИ РОКІВ В ЦЬОМУ СВІТІ. І ВОНИ ПРОВОДЯТЬ ДОРОГОЦІННІ РОКИ ЖИТТЯ ЗА УСКЛАДНЕННЯМ УСЬОГО, ДО ЧОГО ДОТИМАЮТЬСЯ. Чарівно. СПРОБУЙ КОРНИШОН. Люди ніколи не бачать те, існування чого їм здається неможливим.

Книга дуже цікава. В автора неймовірне почуття гумору та вміння обігрувати персонажів, розкриваючи їх з незвичних сторін, як, наприклад, він це зробив зі Смертю. Переклад також дуже хороший, зберегли тонкий гумор Пратчетта.

Чудова та весела книга для того, щоб почати своє знайомство з Террі Пратчеттом максимально усім раджу ^_^