Морт
Паперова книга | Код товару 855693
Yakaboo 5/5
Автор
Террі Пратчетт
Видавництво
Видавництво Старого Лева
Серія книг
Дискосвіт
Мова
Українська
Рік видання
2018
Рік першого видання
1987
Перекладач
Ольга Любарська
Кількість сторінок
304

Усе про книжку Морт

Роман «Морт» відкриває цикл серії «Дискосвіт», у якому головним персонажем є Смерть. Та це не означає, що книжка моторошна, адже у світі Террі Пратчетта Смерть рибалить, філософує, любить кошенят і смачні страви, мріє про відпустку і врешті просто виконує свою роботу: доправляє душі в інший світ. Думки про відпочинок спонукають Смерть обрати собі в підмайстри сільського хлопця Морта.

Чи впорається незграбний та не дуже здібний до господарювання Морт із завданнями по ту сторону життя і чи зможе опанувати непростий фах Смерті? Таке учнівство обіцяє хлопцеві кар’єрне зростання, поліпшення іміджу, розширення кругозору та численні відрядження. Однак Мортові співчутливість і романтичні захоплення можуть не тільки завадити роботі, а й поставити під загрозу цілісність світобудови.

Характеристики
Автор
Террі Пратчетт
Видавництво
Видавництво Старого Лева
Серія книг
Дискосвіт
Мова
Українська
Рік видання
2018
Рік першого видання
1987
Перекладач
Ольга Любарська
Кількість сторінок
304
Рецензії
  •  
    Коли Смерть бере відгул) 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Егегей, чи готові ви заприятелювати зі... Смертю? Ну, не зовсім потоваришувати, а стати довіреною особою, себто підмайстром, таким собі виконуючим обов'язки під час відсутності начальника на роботі? Таки-таки, ви усе правильно зрозуміли: пан Смерть (так, так, саме пан) може дозволити собі доручити свою пряму функцію іншому! Тобто доправляти душі померлих із сего світу туда до святого Петра. Злякалися? Ні? Що ж, тоді гайда знайомитися ближче!

    Отож, Смерть. Висока, худюща антропоподібна істота, звісно, у плащі з каптурем і на коні. Кінь -- велетеньський, білий, на ім'я Хропунка. Живе у будинку, разом із прийомною дочкою Ізабеллою та кухарем-дворецьким-садівником Альбертом. Серед уподобань -- рибалка, філософія, кошенята, азартні ігри та танці. Не відмовиться смачно поїсти та пригубити міцненького напою. Мріє узяти відпустку, щоб нарешті вповні насолодитися вільним часом для себе, коханого).

    Морт (скорочено від Мортімер) -- шістнадцятирічний сільський хлопчина. На думку батьків, цілковито нетямущий ані в господарстві, ані в жениханні. Такий собі Іванко-дурник. Щоб якось спекатися парубка-нездари з хати та й сякого-такого ремесла та навчити, батьки вирішують прилаштувати Морта хоч десь підмайстром. І от на ярмарку відбувається доленосна зустріч Морта та дивакуватого чоловіка, одягненого у плащ з каптурем... Так закручується цікавезний сюжет співпраці Смерті та живої людини, яка, попри прогрес та неабияку успішність в освоєнні унікальної ,,професії", все ж таки залишається людиною. Тобто не втрачає ані співчутливості, ані здатності покохати. Тільки чим може обернутися слабкість-(сила) Морта, який наважується не відправити на той світ прекрасну принцесу? А тим, що порушується рівновага, баланс, гармонія світоустрою, тобто зчиняється такий хаос, що огого! Чи можна виправити скоїне? І якою ціною?

    ,,Морт" -- і ще одна книжка із серії ,,Дискосвіт" геніального англійського майстра гумористично-інтелектуального фентезі Террі Пратчетта. Власне, ця історія відкриває цілий підцикл, де головним фігурантом усіх подій є його величність пан Смерть. Переклад здійснила Ольга Любарська. Дизайн видання -- творчий дует ,,Аґрафка".
  •  
    Чи є життя біля Смерті? 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Морт, це друга прочитана мною книга Террі Пратчетта. Перше , що хочеться відзначити це переклад українською мовою: живий, насичений і колоритний. Саме так як виглядає гумористичне фентезі. Історія відбувається все в тому ж Дискосвіті, як і в будь-яких світах один закон є не змінним : у кінці життя всіх забере Смерть. Уявіть , що одного дня Смерть втомився ( а він чоловік) від свого побуту і знаходить учня Морта ( Мортімера) дещо дивакуватого сільського хлопця. Тепер частина обов'язків перееладена на плечі молодого помічника і Смерть планує зайняти себе простими справами смертних. Тим часом Морт закохується у приречену померти принцесу, яку ніби й рятує, але чи це порятунок? Чи мав він право вмішатися у хід долі? Порушивши закон природи Морт порушив рівновагу реальності і розплата за його рішення лягає навіть на невинних.
    Через такий маневр всі опиняються між кількох світів. Розв'язка виявилась цілковитою несподіванкою . Зрештою завжди знайдеться, той кому усе під силу. Помітила , що у творах автора через легку жартівливу форму підіймаються гострі соціальні теми і питання. Цікавими персонажами виявилася донька Смерті Ізабелла, самотня дівчинка серце якою не розгубило любов і віру. Загалом, якщо полюбляєте добрі цікаві історі з елементами казки і гумору, то ця книга для вас. Не скажу, що вона вабить захопливим сюжетом, але приємні емоції і філософські роздуми у доступній формі гарантовані.
Купити - Морт
Морт
180 грн
Є в наявності
 
Інформація про автора
Террі Пратчетт
Террі Пратчетт

Террі Пратчетт - один з найпопулярніших англійських авторів. Його книги виходять багатомільйонними тиражами. А без придуманого ним Плаского світу жанр фентезі був би іншим. Тим, хто любить глибоку, іронічну і при цьому мудру і злободенну фантастику, слід купити книги Террі Пратчетта, тому що письменник дивно проникливий, розумний і талановитий. Його творіння так чи інакше зачіпають всі сторони жит...

Детальніше

Рецензії Морт

5/5
  • 5
  • 4
  • 3
  • 2
  • 1
  •  
    Коли Смерть бере відгул) 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Егегей, чи готові ви заприятелювати зі... Смертю? Ну, не зовсім потоваришувати, а стати довіреною особою, себто підмайстром, таким собі виконуючим обов'язки під час відсутності начальника на роботі? Таки-таки, ви усе правильно зрозуміли: пан Смерть (так, так, саме пан) може дозволити собі доручити свою пряму функцію іншому! Тобто доправляти душі померлих із сего світу туда до святого Петра. Злякалися? Ні? Що ж, тоді гайда знайомитися ближче!

    Отож, Смерть. Висока, худюща антропоподібна істота, звісно, у плащі з каптурем і на коні. Кінь -- велетеньський, білий, на ім'я Хропунка. Живе у будинку, разом із прийомною дочкою Ізабеллою та кухарем-дворецьким-садівником Альбертом. Серед уподобань -- рибалка, філософія, кошенята, азартні ігри та танці. Не відмовиться смачно поїсти та пригубити міцненького напою. Мріє узяти відпустку, щоб нарешті вповні насолодитися вільним часом для себе, коханого).

    Морт (скорочено від Мортімер) -- шістнадцятирічний сільський хлопчина. На думку батьків, цілковито нетямущий ані в господарстві, ані в жениханні. Такий собі Іванко-дурник. Щоб якось спекатися парубка-нездари з хати та й сякого-такого ремесла та навчити, батьки вирішують прилаштувати Морта хоч десь підмайстром. І от на ярмарку відбувається доленосна зустріч Морта та дивакуватого чоловіка, одягненого у плащ з каптурем... Так закручується цікавезний сюжет співпраці Смерті та живої людини, яка, попри прогрес та неабияку успішність в освоєнні унікальної ,,професії", все ж таки залишається людиною. Тобто не втрачає ані співчутливості, ані здатності покохати. Тільки чим може обернутися слабкість-(сила) Морта, який наважується не відправити на той світ прекрасну принцесу? А тим, що порушується рівновага, баланс, гармонія світоустрою, тобто зчиняється такий хаос, що огого! Чи можна виправити скоїне? І якою ціною?

    ,,Морт" -- і ще одна книжка із серії ,,Дискосвіт" геніального англійського майстра гумористично-інтелектуального фентезі Террі Пратчетта. Власне, ця історія відкриває цілий підцикл, де головним фігурантом усіх подій є його величність пан Смерть. Переклад здійснила Ольга Любарська. Дизайн видання -- творчий дует ,,Аґрафка".
  •  
    Чи є життя біля Смерті? 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Морт, це друга прочитана мною книга Террі Пратчетта. Перше , що хочеться відзначити це переклад українською мовою: живий, насичений і колоритний. Саме так як виглядає гумористичне фентезі. Історія відбувається все в тому ж Дискосвіті, як і в будь-яких світах один закон є не змінним : у кінці життя всіх забере Смерть. Уявіть , що одного дня Смерть втомився ( а він чоловік) від свого побуту і знаходить учня Морта ( Мортімера) дещо дивакуватого сільського хлопця. Тепер частина обов'язків перееладена на плечі молодого помічника і Смерть планує зайняти себе простими справами смертних. Тим часом Морт закохується у приречену померти принцесу, яку ніби й рятує, але чи це порятунок? Чи мав він право вмішатися у хід долі? Порушивши закон природи Морт порушив рівновагу реальності і розплата за його рішення лягає навіть на невинних.
    Через такий маневр всі опиняються між кількох світів. Розв'язка виявилась цілковитою несподіванкою . Зрештою завжди знайдеться, той кому усе під силу. Помітила , що у творах автора через легку жартівливу форму підіймаються гострі соціальні теми і питання. Цікавими персонажами виявилася донька Смерті Ізабелла, самотня дівчинка серце якою не розгубило любов і віру. Загалом, якщо полюбляєте добрі цікаві історі з елементами казки і гумору, то ця книга для вас. Не скажу, що вона вабить захопливим сюжетом, але приємні емоції і філософські роздуми у доступній формі гарантовані.
  •  
    Морт 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    "Морт" - гумористичний роман в стилі фентезі англійського письменника Теренса Пратчетта. Це четверта книга з циклу "Плаский світ".
    Морт - шістнадцятилітній дивакуватий хлопець, живе в забутому селі. Нічого в нього не виходить з роботою, немає нареченої, батько давно вже махнув на нього рукою. Якось він бере хлопця на ярмарок, щоб віддати того комусь в підмайстри, нарешті його "спекатись". Ніхто не бажає його обирати, аж з'являється досить-таки колоритний та несподіваний персонаж. Смерть. Він (в Т.Пратчетта Смерть не така, як в інших описаних книгах, адже Смерть - чоловічого роду, любить рибалити, котів, азартні ігри, вживає алкоголь, танцює) нудьгує, хоче відпочити і шукає помічника на заміну. Смерть бере до себе цього простого сільського хлопця, щоб навчити його своїй незвичайній професії. В Смерті є прийомна дочка, власний кухар, будинок, білий кінь та безліч інших цікавих деталей. Харизматичний Жнець вирішив відпочити від роботи і зрозуміти, що таке просте людське щастя. А Морту доведеться дізнатися безліч цікавих деталей і фактів про світобудову, опанувати нові вміння та знання, набути навички та практику в непростій справі. Він повинен стати самостійною та дорослою людиною.
    Сюжет цікавий та незвичний, він захоплює, сама книга легка в прочитанні, адже мова оповіді приємна. Як і в попередніх романах, присутні в цій частині гостра сатира та іронія, кумедні та своєрідні жарти. Присутній детальний опис людей, міст, різних рас, а також роздуми про життя та смерть. Це тільки перша книга з циклу про Смерть, і далі має стати тільки ще цікавіше.
  •  
    Чудова книга чудового автора 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Стиль фентезі я почала любити саме з книг Террі Пратчетта. Для мене відкрився неймовірно великий, детальний і дуже чарівний світ)

    Дуже детально промальовано цілий всесвіт... Планети, країни, міста... Дуже цікаво.

    Це моя третя книга автора. Вони не пов'язані між собою сюжетною лінією, але всі відбуваються в одному всесвіті.

    "Морт" - це історія про хлопця, якого до себе в учні взяв сам Смерть (Смерть в книжках Пратчетта завжди чоловічої статі). Він навчається ходити крізь стіни, визначати кому скільки часу залишилося та як правильно забирати душі у інший світ.

    Смерть проживає у своїй реальності, їздить на великому білому коні і має дочку. Звичайну дівчинку, яку він удочерив. Також з ними проживає Альберт - старий чоловік, який готує неймовірно смачні страви та слідкує за будинком і садом.

    Все в світі Смерті зроблено з чорних і фіолетових кольорів. Починаючи з окрасу кімнат і закінчуючи чорними яблунями і такими ж чорними плодами.

    Морт допомагає утримувати будинок, прибирає у садку і пепечитує книжки Смерті. І незвичні книжки, а життя усіх людей. Деякі вже закінчилися, деякі дописуються кожний день. І все наче влаштовує хлопця, доки він випадково не зустрічає чарівну принцесу...

    І тоді починаються справді дивовижні речі)
  •  
    Весела історія про Смерть 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Чудова книга з відбірним інтелектуальним гумором. Легко читається. Така собі літературна розгрузка для мізків, коли хочеться тексту сповненого дії та необтяженого описами. Описи місць як і самого Дискосвіту виконані в характерній для Пратчета сатирично-іронічній манері.
    Цікава зав'язка сюжету про підлітка Мортімера (Морт), який у свої 16 років є тягарем для своїх батьків і який хоче знайти своє місце у світі, але не знає як. Смерть (чоловічого роду) - "антропоморфна персоніфікація" як він сам себе називає - бере цього хлопчину в учні. Як виявляється Смерть живе не сам, а з донькою і шеф-кухарем. У Морта з ними встановлюються цікаві стосунки. Як правило, ніхто його не помічає і не хоче запам'ятовувати чи називати його по імені. Не встигнувши розібратись що до чого, він опинився сам на відповідальному завданні, яке і запоров (що було очікувано). Але суть в тому як він потім намагався все виправити, так і не визнавши помилковості свого попереднього рішення.
    В ході історії розкривається цікаве питання - влади (особливо такої, яка забирає життя) і щастя, яке кожен шукає по-своєму і знаходить досить несподівано. В деталі сюжету не буду вдаватись, щоб не спойлерити. Скажу одне: кульмінація і розв'язка були неочікуваними і порадували. Легка ностальгія вкінці.
    Було кілька глибоких думок (а як же інакше - це ж книга про смерть), але вони були подані доволі просто і сприймались легко. Щоправда спочатку розвиток сюжету йде трохи туго, а тому і читається важче. Але потім історія набирає обертів і захоплює з головою.
    А ще хочу відзначити гарне оформлення. Приємний бонус.
  •  
    Несподівані герої 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Черговий шедевр від майстра гумористичного фентезі, сера Террі Пратчетта: порція вдалого гумору, приправлена неабиякою філософією, що змусить замислитися не тільки над сенсом буття загалом, а й над новими інтерпретаціями усім відомих сюжетів. У цій книзі розповідається ніби-то типова історія про майстра та його учня, але, зважаючи на те, як пан Пратчетт любить покепкувати над закоснілими фентезійними кліше, від розв'язки слід очікувати дечого несподіваного!

    Хто б міг подумати, що такий персонаж, як Смерть, може бути змальований позитивним героєм? Талант Пратчетта здатен перегорнути усе догори дригом у сприйнятті фентезійних світів, але такий "струс" стане у нагоді і наповнить затишком та доброю мудрістю читацький вечір.
    Смерть у Пратчетта зовсім не злий, може, злегка похмурий, проте щирий та у відвертих сподіваннях відшукати, нарешті, відповіді на запитання, які його бентежили протягом багатьох років: хто такі ці люди? чому вони такі? І чому вони отримують задоволення від рибалки та танців та полюбляють робити маленькі канапки?

    Тим часом, поки Смерть у відпустці і експериментує над усіма цими запитаннями, його учень не втрачає часу та змінює всесвіт... Що скаже на це Смерть, коли повернеться? І чи буде він так само добрим та приязним до свого учня через його поведінку? Адже Смерть сам казав про себе: "Немає справедливості. Тільки я".... Про це та багато іншого і можна дізнатися, прочитавши цю чудову книгу від Пратчетта.

    Додам також, що видання - чудове: папір якісний і приємний, є закладка-ляссе, а переклад - гарний і вміло передає фірмовий пратчеттівський гумор.
  •  
    життя 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Неймовірно цікавий Террі Прачетт та його роман «Жнець»-як завжди відносить читача в море пригод та змушує замислитись і поринути у глибокі роздуми і про вічне життя і взагалі про сенс вічного життя. Написано роман з гумором та іронією про людські вади. Мене здивувало те, що персонаж Смерть тут іде у чоловічому відмінку. Якщо коротко про що роман, то персонаж Смерть втратив власне свою роботу. Але пустим посада довго не перебувала і на його місце прийшов працювати більш точний та відповідальніший працівник, котрий не виходить за рамки правил і не замислюється про речі, що не мають стосунку до виконання своїх обов’язків. Смерть стає безробітним, а коса тепер у нього для роботи яку роблять усі смертні, а не для забирання людських душ. Він вирішує шукати свою долю, отримує власне ім’я Білл Двері і поселяється жити у самотньої панни Літунки і стає смертним як і всі живі люди. Автор також дуже цікаво показує іншу сторону життя, де відсутня смерть. Коли до чарівника і не збирається приходити смерть, а тому він буде змушений жити вічно. Все поринає у такий собі хаос, бо рівновага відсутня.
  •  
    навчання 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    «Морт» – це перший роман з циклу про Смерть. В ньому є роздуми про вічне і сласне про життя і смерть. Це роман-фентезі. Смерть тут як і в інших романах Пречетта, чоловічого роду, показується як чоловік. І от він Смерть, вирішує взяти собі учня, аби мати змогу приділяти більше часу власним справам та передати доволі об’ємний багаж досвіду іншому, хто прийде на його посаду. Смерть обирає такого собі Морта – хлопця з далеких Вівцескель, де і роботу знайти важко, а перспектив кар’єрного росту взагалі ніяких. Отже, отримавши пропозицію від самого СМЕРТІ, хлопець погоджується на власне таке навчання. Учень Смерті- Морт прийде за багатьма людьми, у яких час вже скінчений на так званому Дискосвіті. Сам Смерть – персонаж, який втомився від такої роботи палачем. У нього так звана криза. Сам Морт, це хлопець, що має щирий і простий характер. Цей роман, на мою думку, є унікальним та літературно довершеним, з гумором у сюжетах та без нудних описів. Коли читаєш цю книгу - неймовірно підіймається настрій.
  •  
    Як пан Смерть собі підмайстра взяв 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Це, мабуть, перша серед прочитаних мною книг, головним героєм якої є Смерть. Причому варто зазначити, що Террі Пратчетт змальовує цього персонажа не зловісним, а навпаки дуже милим і харизматичним. Пан Смерть любить добре попоїсти (хто ж не любить!), не проти покуштувати алкоголь, потанцювати, пограти в азартні ігри чи погладити котика. Але проблема в тому, що на всі ці заняття Смерті не вистачає часу.
    Наш герой буквально "горить на роботі" і тому вирішує взяти собі учня. Підмайстром виявляється Морт - хлопчина, в якого "обидві ноги ліві". І хоча він доволі непогано опановує мистецтво переправляння душ, та все ж сам залишається людиною з людськими почуттями та слабкостями.
    Найбільше в цій книзі мені сподобався фірмовий пратчеттівський гумор. Фрази Смерті про життя хочеться виписати та перечитувати, коли буде сумно. Але цього персонажа було доволі мало у порівнянні з іншими героями. Вони виявилися для мене не дуже цікавими, а деякі взагалі трохи дратували. Наприклад, історія стосунків Морта та Ізабелли здавалася доволі передбачуваною та загалом примітивною. Загалом не вийшло у мене з Пратчеттом кохання з першого погляду, але таки продовжу знайомитися з творчістю автора.
  •  
    Фентезійно 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Частина читачів натрапляє на цю книгу по рекомендаціях, маю зауважити. Таких книг по фентезійному всесвіту вигаданим автором багацько і поділені вони на підцикли. І хоч це четверта книга по порядку написання, вона перша в своєму підциклі. І саме завдяки, назвемо його головним тематичним героєм, ця книга і виділяється серед інших. Все інше на такому ж рівні: сатиричні моменти, інтелектуальний гумор і багато пригод. Можна читати і цю першою, але якщо читаємо четвертою, упізнаємо в тексті невеликі натяки на інші книги. Наприклад можна помітити, що події книги відбувалися до подій підциклу Ринсвінд. А взагалі, локації котрі використані в цій книзі, інші описи речей детально описувалися в попередніх трьох книгах, на мою думку прочитавши спочатку їх, читач буде більше занурений в атмосферу книги. Адже буде добре знайомий з локаціями і їх історією. Сюжет побудований маю визнати талановито, простий фентезійний елемент зображений справді незвично, навіть на сьогодні, після десятиліть з часу написання. Тому, поринете в чудернацькі пригоди це точно.
  •  
    Чим все скінчиться?...
    Саме це питання ставить перед собою Террі Пратчетт. Саме зерно цього питання він саджає в голови тих, хто відкриває його книгу.
    Я не дуже люблю починати з середини циклу, але я рада, що Дискосвіт описаний абсолютно зрозуміло та наочно для тих, хто почав саме з четвертої книги. Насамперед хочу відмітити якісну роботу перекладача, яка вміло передала іронію та гумор автора, а також графічне оформлення книги, що привертає погляд та передає атмосферу. Уважно роздивившись малюнки на обкладинці, я очікувала чогось феєричного, і... залишилась асболютно задоволеною.
    Террі Праттчет пише дуже ненав'язливо, що дуже підкупає. Всі герої унікальні, і хоча в кожного є вади, автор описує їх по-доброму. Так само з гумором описує він світ та процеси, що в ньому відбуваються... Таке враження, що в цій книзі немає негативних персонажів, і хоча сюжет надзвичайно цікавий, увага концентрується не на самих подіях, а в нашому до них ставленні.
    Повернемося до питання, яким починається ця рецензія. Воно стосується не того, чим скінчиться книжка, а чим скінчиться наше життя... Маю на увазі земне. Террі Праттчет дуже обережно викладає свій погляд на Смерть та наслідки його відвідин. МИ ВИРІШУЄМО КИМ НАМ БУТИ і МИ ВИРІШУЄМО, ЩО З НАМИ БУДЕ - ось основний меседж. Таким чином автор дає нам поле для роздумів, допрацювань його теорії, пропонує різні її варіації, і це все - на сторінках цієї невеличкої книжки.
  •  
    Коли Смерть хоче стати людиною
    Террі Пратчетт дивовижна людина. Дуже шкода, що він нас вже не зможе більше потішити. Та на нашу радість він створив неймовірний світ і стільки чудових історій. Основною його ознакою є якісний гумор з перших сторінок, трішки іронії та сарказму. Часом божевільна фантасмагорія, яка в той же час така своя)

    "Морт" розпочинає чи не найцікавіший цикл із "Дискосвіту", як для мене. Про навдивовижу цікавого і колоритного персонажа - Смерть. Тут він у нас чоловічого роду, високий та з голосом, який відтворити неможливо. Тільки дивуєшься, звідки сер Пратчетт напридумував такі порівняння. Смерть в цьому всесвіті постає перед нами антропоморфною особою, яка так по-людськи любить порибалити, подумати про житіє, смачно поїсти і почухати кошенят за вушками. При цьому виконувати свою роботу, яка не схвалює жалю. Смерть подумує трішки відпочити і бере собі в помічники сільського хлопчину Морта, опис якого вже змушує падати від сміху. В стилі Пратчетта. Та все ж цей худенький, допитливий та самотній хлопчик дуже припав мені до душі, і я зраділа, що мої сподівання на цей цикл вже виправдовуються.

    Було дуже цікаво та смішно спостерігати, як Морт виконує роботу свого господаря, як він втрапляє в халепи, як намагається вибратися. Весела та мила романтична лінія теж присутня, ще й у кінці книги чудовий старт для подальшої історії молодих героїв.

    Цикли у Пратчетта всі пов'язані і частенько ті чи інші персонажі будуть перетинатися, що робить це все ще цікавішим. Тут, наприклад, ми зустрінемось трішки з Ринсвіндом.

    Та все ж не можу не відзначити ще про Смерть. Дивно звучить, але тут він викликає на страх, а сміх і навіть замилування. Його спроби відчути себе людиною, пізнати, що таке сором, щастя, жаль, його посиденьки у шинку до оп'яніння (так-так), танці "місцевої ламбади", навіть робота кухарем - це одне задоволення читати. Його схожість і навіть споріднення з Мортом ще більше розпалюють зацікавлення у наступних книгах цього циклу. З нетерпінням і задоволенням буду чекати їх.
  •  
    Морт
    Дуже сподобалася книга. Місцями забавна, місцями дивна. Отже, живе хлопчисько Морт, весь якийсь нескладний, собі на умі і в підмайстри його ніхто не бере, ніхто крім Смерті. Так-так, смерті теж раптом знадобився помічник, учень. І з цього починаються пригоди Морта: осягнення роботи Смерті, знайомство з принцесою чарівником, виконання обов'язків Смерті. А ще зміна реальності, з якою доведеться щось робити. Загалом, Морту нудьгувати точно не доведеться, та й без любові в книжці не обійшлося, причому кандидатури аж дві: принцеса і дочка Смерті. Ну а Смерть між тим впадає в меланхолію і намагається пізнати всякі людські почуття, та й в цілому знайти щось новеньке. І було дуже цікаво спостерігати за всім цим і за тим, як персонажі викручувалися з різних непростих ситуацій. Закінчилось все, до слова, добре і для мене, мабуть, несподівано. Якщо говорити в цілому: то книга наповнена гумором, причому якийсь гумор якийсь приємний. Дуже подобаються метафори, які вживає автор. Ну і герої: всі різні, зі своїми особливостями, колоритні. Ну а смерть, танцююча в натовпі гостей, яка любить кішок - це щось таке незвичайне і миле в той же час. Загалом, продовження історії про Смерть буде обов'язково читати.
  •  
    Реальніший за саму реальність
    «Морт» розпочинає низку творів, події яких обертаються навколо персонажа на ім'я Смерть (і не лише на ім'я — зовнішність, походження і рід діяльності такі самі, лише «стать» чоловіча). Морт — це незграбний і дивакуватий сільський парубок, що його конче вже час віддавати у навчання до бодай хоч якого майстра. Бодай хоч який майстер, як можна здогадатися, на таке не пристав і навіть не спокусився, проте кар'єрою хлопця зацікавився дехто інший…

    Якщо можна знайти у цьому романі якусь головну ідею, то я визначив би її так: «Що може трапитися, коли хтось береться до невластивої справи. І як при цьому бути із Усесвітом.» Крім того розглядаються наступні важливі питання: «Чи ти є тим, що робиш, чи робиш те, чим ти єси», «Чому мати справу з живою легендою не так прикольно, як шанувати пам'ять про неї», «Як робити видиме невидимим і навпаки, впливаючи на цілком природне прагнення не помічати» та багато інших.
    У книзі на нас чекає, насамперед, знайомство з особливостями фахової діяльності і приватного життя Смерті. Під час подорожі читач має змогу відвідати барвисто-чорну домівку Похмурого Жнеця і найароматніші закутки міста Анк-Морпорк, зазирнути всередину поховальної піраміди та до бульбашки невизнаної реальності, а також дізнатися про кілька умовно припустимих способів уникнути смерті після Смерті.
    Ну і жменька чудернацької любові, куди ж без неї!

    У перекладі Ольги Любарської доволі вдала кольорова лексика. Цей переклад мені сподобався не менше, якщо не більше за переклад «Права на чари» Олександра Михельсона. Читається легко, мовні звороти і окремі слова справляють приємне враження та навіть поліпшують настрій. Гру слів передано приблизно на тому ж рівні, що і в Михельсона, хоча пані Любарській, як на мене, вдалося краще.
  •  
    чудове видання!!
    Твори з серії "Дискосвіт" сера Террі Пратчетта люблю вже дуже сильно і дуже давно!
    Варто було мені отримати в подарунок роман "Стража! Стража!" як я закохався в цей дивовижний та дивакуватий світ, в його "дурнуватих", але неймовірно милих та архітепічних героїв, в тонкий англійський гумор та колоритний стиль Пратчетта!
    Був період мого життя, коли я залпом перечитав мало не всього Пратчетта (тоді ще російською). Тож коли Видавництво Старого Лева почали перекладати романи сера Террі Пратчетта українською, я довго думав: чи варто перечитувати те, що я і так уже читав? Довго думав, збирався... Спробувати вирішив одразу з "козира", першого роману мого улюбленого підциклу "Смерть".. (шкода тільки, що ще немає романів з підсерії "Міська стража")
    Впевнено можу сказати - Варто!
    Бо переклад від ВСЛ просто бомбезний! Гарний, колоритний, живий і дууже смішний!! Для мене Пратчетт заграв новими барвами і до семи кольорів веселки, які були і в російському перекладі, додався восьмий, октариновий колір, колір гумору, колір магії світу Террі Пратчетта!
  •  
    Морт
    А як ви вважаєте чи у багатьох письменників є гарне почуття гумору? Я думаю, що не у всіх. Проте мабуть одним із найкращих письменників-гумористів є неперевершений Террі Пратчетт, творчість якого я відкрила для себе зовсім нещодавно. І у майбутньому я обов'язково продовжу читати його твори.
    Сьогодні я розкажу вам про книгу під назвою "Морт", що відкриває цикл книг про Смерть із серії "Дискосвіт". Головними героями твору є Смерть та його трохи незграбний та не дуже здібний помічник Морт. Але не лякайтеся, ця книга зовсім не страшна та моторошна. Скоріше навпаки, дуже весела та смішна. Адже Смерть просто виконує свою роботу - доправляє душі в інший світ. Думки про відпустку спонукають Смерть податися на відпочинок, а замість себе залишити помічника. Морт починає виконувати обов'язки свого шефа Смерті, але не так вже і легко опанувати непростий фах та деякі його дії призведуть до зовсім несподіваних наслідків.
    Книга мені дуже сподобалася. Раджу прочитати всім, кому цікаво читати легкі та прості тексти з легкою ноткою гумору.
  •  
    Людське життя в очах Смерті
    Я завжди звертаюся до книг Пратчетта, коли на душі сумно. Або хочеться відпочити після складного дня. Або складної книги, як варіант. Створений ним Дискосвіт - місце, де поєднуються прекрасний гумор, тверезий погляд на життя, дрібка іронії та життєвої філософії. І "Морт" не виключення. Навпаки, ця книга ще раз демонструє всю майстерність автора.

    Отже, Смерть у Пратчетта досить стандартна. Тобто, стандартний. Так, це істота у довгому плащі з капюшоном, з косою, яка переправляє душі в інший світ. Єдине от що... У Пратчетта Смерть - це ВІН. А ще він бере собі в помічники молодого хлопця Морта. Врешті, не така вже й легка в нього робота, а відпочинку немає. І доки Морт намагається впоратися з обов'язками Смерті, той намагається зрозуміти як живуть люди. Виявляється, у очах Смерті людське життя таке кумедне. Правда ж?

    Однак, Морт всього лише людина, яка може діяти відповідно до своїх почуттів та емоцій. Що станеться, якщо Смерть припинить належним чином виконувати свою роботу? А якщо щось піде не так? Пратчетт підіймає дуже цікаві теми і робить це легко, але влучно.

    Читання "Морта" подарує вам не лише класно проведений час в компанії класної книги, а й привіт подумати над вічними питаннями. Головне, не занадто зациклюватися на цьому, бо як каже Смерть: "Такі вони, смертні. Так мало їм відписано жити на цьому світі, а все одно тільки тим і зайняті, що ускладнюють своє життя. Дивовижно."
  •  
    Відгук
    Давно чула схвальні відгуки про творчість Террі Праттчета, але познайомитися мені з його творами випало тільки нещодавно, а саме з книжки, яка відкриває серію "Дискосвіту".

    Дискосвіт - це світ в формі диску, який стоїть на чотирьох слонах, а ті в свою чергу стоять на великій черепасі А-Туїн.

    В цій частині розповідається про хлопця Морта, якому скоро потрібно буде піти в учні до якогось майстра, як і усім юнакам його віку. Але його зовнішність настільки незвична, що жоден майстер на звертає на нього уваги. Та все ж одна особа бере Морта в учні, і це Смерть.

    І що трапиться коли Кістлява забуде про свої професійні обов'язки, а учень візьметься за виконанням його роботи.

    Це легка іронічна історія з саркастичним присмаком, яка показує світотворення з іншої сторони. Тут Смерть - це він, який любить рибалити і котів, а ще хоче пожити звичайним людським життям.


    Раджу для легкого, веселого і розслабленого читання. Особисто я отримала неймовірне задоволення від цієї історії і дуже хочу прочитати і наступні частини.

    Оцінка: 9/10.
  •  
    Навіть Смерть інколи хоче взяти собі вихідний.
    На початку книги ми бачимо дуже активного і розумного хлопця, який любить читати й цікавиться всім, що його оточує і як ви вже зрозуміли його звуть «Морт», батько не знає куди влаштувати сина, адже здається ніби він складається з одних лише ліктів і колін, але його брат радить йому відвести сина на ярмарок у місто. Там майстри шукають для себе підмайстрів, батько Морта вирішує, що це хороша порада, але коли вони простояли на цьому ярмарку понад десять годин і жоден майстер не захотів найняти Морта вони починають зневірюватися і саме в цей момент Смерть приходить і говорить, що йому просто вкрай необхідний помічним.

    Пратчетт показує нам, що часом дуже серйозні речі пов’язані зі смерть і життям, можуть бути кумедними, взагалі мені подобається, як автор показує нам абсурдність таких важливих на перший погляд моментів.

    Мені дуже подобається ця книга і я вже вдруге її перечитую і залишаюся задоволеною. Не буду повторюватися і говорити, про гумор і сатиру з якою автор часом описує події. З цією книгою хочеться провести більше часу і хочеться вже прочитати продовження ну от одразу.

    Книга цікава, оригінальна і найголовніше розповідає нам що навіть Смерть інколи хоче взяти собі вихідний.
  •  
    Відпустка Смерті
    І ось я знову повертаюся в вселену Дискосвіту, на цей раз в історію про Смерть. Попереднє знайомство з цим світом відбулося в мене з книги Прачетта "Колір магії". І уже там, нам вперше зустрівся цей чарівний персонаж Смерть. Він був настільки унікальним і різнобічним, що автор присвятив йому окремий цикл і вже в цьому циклі книг, ми зможемо максимально познайомитися зі Смертю і заглибитись в його пригоди.
    В один із самих звичайних днів, наш герой Смерть вирішує, що йому пора зробити собі невеличку відпустку і познайомитися із світом людей поближче, не лише в робочому форматі. І для цього йому потрібно знайти когось, хто б зумів його підстрахувати на робочому місці. Він наймає собі в помічники місгевого незграбного хлопчину Морта. Хлопець настільки зациклений на вивченні устрою світу, що інколи просто випадає із реальності. Батько Морта вже полишив надію пристроїти хлопця в хороші рука, але якось на ярмарку праці, йому запропонували віддати хлопця підмайстром до власника похоронного бюро, принаймні саме в такій іпостасі він бачить майбутнього роботодавця сина.
    І з цього момента Морту доведеться освоювати всі примудрості цієї нелегкої професії і постаратися не порушити весь задум і баланс світоустрою. А це скажу я вам з уміннями Морта, завдання не із легких).
    "Морт" є хорошою книгою з інтересною і неочікованою кінцівкою, рада що все саме так закінчилося. Трішки жаль що Смерть отримала не самий хепіендівский кінець, але по іншому просто бути не могло, щож поробиш, така у нього професія.
  •  
    Підмайстер Смерті
    «Морт» — перша книга з підциклу про Смерть, який багато в кого є найулюбленішим у великій серії «Дискосвіт». Неважко здогадатися чому: якщо вам зайде Пратчеттівський гумор, ви будете буквально качатися по підлозі зо сміху. У цій, четвертій за хронологією написання, дискосвітній книзі все чіткіше проступають визначальні риси авторського стилю, адже Террі Пратчетт не побоявся відкинути весь пафос фентезійних світів і задати цілком новий напрям цьому жанру.

    Смерть утомився, йому самотньо, одноманітна робота набридла, ніякої тобі вдячності, самі звинувачення. Смерть дуже довго спостерігав за людьми і хоче пізнати всі найбільші радощі життя — від риболовлі до азартних ігор. Щоб мати на ці незвичні для антропоморфного створіння примхи трохи вільного часу, він знаходить собі учня чи, точніше, підмайстра — цибатого рудого Морта. За відсутності досвіду цей хлопчина порушує матерію всесвіту вже у свій перший самостійний виїзд (хто б сумнівався!), але на його виправдання можу сказати, що його учитель давав не зовсім точні інструкції. Недарма Террі Пратчетт додав відповідний жарт у книгу:

    "Наскільки можу судити, у вас немає жодної корисної навички чи таланту. Ви про викладання не думали?"
  •  
    Початок кохання до Пратчетта
    З цієї книги почалось моє знайомство з гумором і з Террі Пратчеттом.

    Мотр або Мотример - шістнадцятилітній, дивакуватий хлопчина,який не має ні роботи, ні нареченої. Батько вирішує відвезти його на ярмарок, де різні майстри беруть собі в учні молодих та жвавих людей.
    А тепер різко переключимось на Смерть,його величність. Як ви його собі уявляєте? Гадаю ,що явно не так ,як це робить Пратчетт. У нашого Смерті є кінь на ім'я Хропунець, який возить Смерть по душі померлих людей(це так мило). А ще наш Смерть любить кошенят та волів би замість забирати душі, краще приготувати щось смачненьке, або ж пофілософствувати на риболовлі.
    Та хоче він давно вже піти у відпустку. Вирішує він взяти Мотра собі в учні.
    Як ви гадаєте що з цього може вийти? Та чи можливий апокаліпсис за один день?)
    Книга зайняла особливе місце на поличці ,коли у книзі було написано, що сам Творець сказав ,що створення піци на цьому світі і є кінцевою метою творення світу.
    Був смішний момент ,коли Смерть брала в учні Морта, саме той діалог між Смертю та батьком Морта.
    5/5, почала читати "Морта" після страшенно нудної книги і можу сказати, що це просто чудесна книга. Та багато хто говорить ,що саме цей цикл Смерті дуже цікавий та дотепний)!
  •  
    Витончено сатирично - про смерть!
    Неймовірна подорож в життя опісля, чи то краще сказати - життя паралельно. Бо Смерть існує тут і зараз, має свої потреби, причини для фрустрації, і питання, на які не просто не лише відповісти, але і задати.

    Террі Пратчетт знайомить нас із світом Смерті в гумористично-філософській манері, і така версія не залишає місця для байдужості. Сприймаєш таку незвідану містерію, як Жнеця - як доброго друга, в чомусь співчуваєш йому, в іншому засуджуєш, але точно не боїшся більше.

    Уявіть, що Смерть теж має краї - край терпінню, край перенасичення роботою, край виконувати одвічну місію, дану в момент зародження Життя, і хоче побути "для себе". Хоче реалізувати свої задуми, свої амбіції - навіть, якщо вони становлять "побути кухарем і мати 32 коти" (умовне порівняння, щоб розуміли - бути Великим не завжди власний вибір, і Великі можуть мати Малі бажання).

    Найняти помічника, який змінить хід реальності, поки випікаються млинці - лише крихта неймовірних пригод, якими нафарширована ця книга. І все це приправлено незмінними причинами для роздумів про одвічні теми.

    Даю оцінку 100 із 5, і закохано відкриваю наступну книгу з циклу "СМЕРТЬ" Террі Пратчетта! Ви не пожалкуєте, якщо почнете читати, я навіть ладна побитися об заклад, лише виграшем най буде час! Хто прочитає, зрозуміє цю метафору.
  •  
    Ученик смерти
    Хорошо, когда работа приносит удовольствие. Но даже от любимой работы хочется иногда отдохнуть. Особенно, если отпуска не было со времен основания мира. Особенно, если ты - незаменимый, единственный и неповторимый мистер Смерть.
    Хотя почему прям уж и не заменимый? - подумал Смерть, и решил нанять себе в подмастерье неуклюжего неудачливого паренька. Хотя может наоборот, для Морта стал большой удачей этот шанс вырваться из деревни и окунуться в приключения. Смерть совсем не такой ужасный, как кажется на первый взгляд. Он любит рыбалку котиков, и свою дочь. Да, необычную дочь необычного отца. И нет, Морт не влюбится в неё, ведь ему приглянулась прекрасная принцесса. Одна неувязочка - она его "клиент", ему просто необходимо забрать её жизнь. Тут-то и начинаются приключения, из-за которых Смерть уже пожалеет о таком помощнике. Ведь хочешь сделать хорошо - сделай это сам, а за незадачливым пареньком теперь расхлебывай заварившуюся кашу. Можно ли убежать от судьбы, можно ли изменить её? А вправе ли человек решать эти вопросы? Что есть жизнь, и кто есть Смерть? Серьёзные вещи, глубокие размышления. Но приправленные щедрой порцией юмора, иронии и сарказма. Гениальный Терри Пратчетт во всей красе. Нежно люблю и эту книгу, и героев, и творчество автора.
  •  
    Перша книга про СМЕРТЬ
    Ітак, СМЕРТЬ вирішив взяти собі учня. Зірки зійшлися і Морт, якого батько хотів віддати в учні комусь (але щось ніхто не хоче його брати) став учнем Смерті.
    У цій книзі ми трохи дізнаємося про те, як устроєний всесвіт, про обов'язки Смерті. Та що буде, якщо він вирішить стати щасливим.
    А Морт швидко вчиться, трохи ворождує із донькою смерті Ізабеллою, виносить навоз за Хропунцем та переводить душі в інший світ. Але у Смерті немає почуттів, а у Морта вони є. Що буде, якщо відправити учня з перебільшеним відчуттям справедливості забрати душу у молодої принцеси, яку хоче вбити власний дядько заради трону? Я думаю, всі вже здогадалися, що все навколо полетить шкереберть.
    О, і до того ж у цій книзі знову з'являється чарівник-невдаха Ринсвінд. Хоч і у невеликому епізоді, але я за ним вже скучила)))
    Ну і як завжди, ВСЛ порадувало гарненькою обкладинкою, білосніжними сторінками та закладкою. Якість, як і у попередніх книгах, на висоті.
    Тож я вже хочу купити парочку книг, яких не вистачає в моїй колекції. А цю, безумовно, рекомендую!
  •  
    Смертельний чорний гумор
    Зазвичай, тему смерті я уникаю. Фільми, гра, серіали, книги про смерть — це все не для мене і це мої проблеми. Але заради "Морта" я набралась сміливості і почала читати. Історія там така, що Смерть хоче мати декілька вільних вечорів, бо він трохи, знаєте, втомився. На ярмарку, де майстри обирають собі учнів, єдиним нікому не потрібним лишився Мортимер, або ж Морт як він сам себе називає. Смерті він чомусь сподобався і він взяв його до себе в учні. Так починається життя Морта у Смерті з кухарем Альбертом, прийомною дочкою Смерті, кіньми, садом і бібліотекою, де пишуться людські долі. Книга видається спочатку трохи занудною, а цікавими тільки думки самої Смерті про життя, смерть та долю. Але одного дня Смерті захотілось взяти вільний вечір і піти порибалити, тож завдання доручили Мортимеру.

    Тут стає цікавіше: він прийшов до Відьми, яка не хотіла йти і давала вказівки коту; чоловік, який має сотню життів і є ніби Буддою; принцесу, яку Морт рятує і світ розколюється надвоє (з чого й починається весь "двіж").

    Книга дуже іронічна і смішна (ми все ще про книгу, де головним персонажем є Смерть говоримо?) з відбірним чорним гумором. А ще вона заспокоює тих, хто боїться: дає багато варіантів про те, що буде далі. І знову ж постає булгаківська істина: "Кожному буде давно по вірі його". Смерть у Пратчетта теж говорить, що на кожного чекає те, у що він вірить.

    Навіть якщо ви не хочете життєвої філософії, почитайте "Морта" хоча б заради відбірного чорного гумору і трошечки мудрості.
  •  
    Як воно, бути Смертю?
    У будь-якій незрозумілій ситуації читай Пратчетта. У найнезрозумілішій ситуації — читай цикл про улюбленого Смерть :) Насправді зараз, в час карантину, я зовсім не спеціально обрала цю книгу для перечитування — її назву я помітила лише після десь на другий день :D Просто якщо вже перечитувати цикли Дискосвіту, то починати з початку, правда ж?)
    Смерть у Дискосвіті, звісно ж, чоловічого роду. Він — це височенний скелет з очима, що сяють як наднові, в балахоні і з косою чи мечем (лише для королів!). Смерть Дискосвіту — це "антропоморфна персоніфікація", у якої нема почуттів, зате є донька, сад і свої забаганки.
    Морт, скорочено від Мортимер (до речі, тут російський переклад мені подобається більше — там він Мор. Хоч і пожертвували трохи оригіналом, зате які додаткові сенси!) — сільський парубок трохи не від світу цього. У нього "забагато ліктів", він весь нескладний і занадто схильний до роздумів про будову світу, що аж ніяк не сприяє заняттям землеробством чи вівчарством, як його батько.
    Отож, Морт раптом стає підмайстром Смерті. А Смерть — той самий Смерть, який наводить жах на все живе — вирішує відпочити. Він напивається в барі (принаймні, намагається), танцює на вечірках, ловить рибу і навіть куховарить. Смерть намагається зрозуміти, що таке — веселитися, і здається, йому просто хочеться спробувати відчувати себе живим. Адже ці люди чомусь так чіпляються за життя, хоча зустріч з ним — це не кінець, а просто початок нового. А Смерть — безмежно самотній, хоч і не відчуває це.
    Тут буде про розриви в реальності і відмову людських очей бачити те, чого не може бути (ви б повірили, що величезна білосніжна кобила може стояти на малесенькому вершечку башти? Отож). Тут буде про те, що буде, якщо відступити від обов’язку і зробити за власною тут-і-зараз примхою. І про те, що справедливості немає, є лише Смерть. І він зовсім не такий, як ви уявляєте (і любить котиків).
  •  
    Смерть - НЕ вбивця
    Чи пішли б ви працювати у помічники до Смерті?

    У книзі Террі Пратчетта "Морт" один хлопчина таки зважився на це і... отримав купу нових досвідів, навичок, пригод, хороших друзів та зустрів кохану людину.

    Читаючи цю книгу, мені жодної миті не було страшно, адже Смерть тут постає в образі істоти, яка НЕ вбиває людей, а лише проводить їх до іншого світу, і їй також хочеться відпочити: сходити на рибалку, розважитися на вечірці, відчути звичні для людей емоції.
    І як добре, коли в тебе з'являється помічник Морт, який може виконати твою роботу, поки ти гратимеш із кимось у кості.

    Але й тут не без складнощів. Зваливши таку роботу на плечі простого хлопчини, Смерть не врахував, що щось може піти не так... А все саме так і пішло, бо досить було Мортові один раз піти наперекір долі - врятувати принцесу, яка мала померти - щоб змінити всю дійсність. А такі ігри з долею виявилися вкрай небезпечні.

    У книзі є достатньо моментів, які змушують щиро переживати за її героїв і думати: "Хоч би все обійшлося".

    А вишенькою на тортику є нотки гумору, який дуже доречний і тільки підкреслює факт, що Смерть - не такий вже й страшний скелет у чорному плащі.

    Дискосвіт мене зачарував, і я з радістю читатиму наступні книги з цього циклу.
  •  
    Про Смерть
    «Морт» – перша книга з циклу про Смерть, яка входить до серії романів про вигадану реальність «Дискосвіт».
    Смерть вирішує взяти до себе учня, ким виявився Морт – високий худорлявий хлопчина, який часто поринає у думки про навколишні явища. Навчаючи власному нелегкому ремеслу, Смерть розкриває перед хлопцем усю несправедливість життя на прикладі загибелі людей. Після смерті дух людини ще якийсь час залишається у просторі; у цей час одні нарікають на нечесність та несвоєчасність власної загибелі, інші ж – приймають цей факт спокійно, адже знають про власну смерть завчасно і навіть встигають підготуватися.
    Персонаж Смерть фігурує і в інших циклах «Дискосвіту». Для тих, хто не читав жодної книги із серії може здатися ніби Смерть жахлива і моторошна істота, але це зовсім не так (хоча мешканці Дискосвіту можуть з цим посперечатися). Смерть обожнює котів та добре поїсти. Йому до вподоби риболовля та цікавить людське життя як таке. Він багато філософствує, а його голос звучить ОСЬ ТАК.
    Та окрім Смерті головним персонажем книги звичайно ж є Морт. Робота Смерті позбавлена будь-яких емоцій та почуттів. Але Морт – людина, це частина його натури. Як наслідок, хлопець втрапив у халепу і має розібратися із усім якнайшвидше.
  •  
    Смерть як професія,або довір дурневі роботу.
    Варто почати з того,що Пратчетт створив свій власний Світ.Де сама Смерть і є персонажем і головним героєм,з власними потребами та бажаннями.
    Смерть так давно у професії, що став трішки сентиментальним (хоча сам у це не вірить і точно не зізнається).

    "ТАКІ ВОНИ,СМЕРТНІ .ТАК МАЛО ЇМ ВІДПИСАНО ЖИТИ НА ЦЬОМУ СВІТІ,А ВСЕ ОДНО ТІЛЬКИ ТИМ І ЗАЙНЯТІ,ЩО УСКЛАДНЮЮТЬ СОБІ ЖИТТЯ. "
    с.) Смерть.

    Смерть розуміє,що втомився стільки часу працювати на одноманітній роботі,і йде у відпустку.Тому ,вирішив узяти учня,на заміну.

    Мортимер -учень Смерті ,виявився не надто здібним учнем.Адже,перше доручене завдання практично провалив.

    "НЕ МОЖНА ЙТИ НАПЕРЕКІР ДОЛІ.ХТО ТИ ТАКИЙ,ЩОБИ ВИРІШУВАТИ,КОМУ ЖИТИ, КОМУ ВМИРАТИ?"

    І якщо для Вищих сил все однаково рівно,то людям властиві емоції.Таким чином, Морт влипає в більш глобальну проблему -він вирішує врятувати людину.Але хто ж знав,до яких наслідків все це призведе.І всі його біди від то, що намагаючись все це виправити, ще більше ускладнює становище.В кінець-кінців ,учень стає схожим на свого учителя - стає як сам Смерть.До чого все це приведе Морта,Смерть і Дискосвіт ,вам самим доведеться прочитати.

    А взагалі,книга гарно написана.Автор жартує ,висуває власні думки про Світ, людей та інше.Все це в повній гармонії.Сподіваюсь, інші книги Пратчетта такі ж цікаві, адже маю намір обов'язково їх прочитати.
  •  
    Іронічне фентезі, яке можна рекомендувати всім
    Це одна з тих книг, з якими я познайомилася випадково. Я не була знайома ні з творчістю містера Пратчета, ні з фентезі такого ґатунку. Якщо коротко, то це значна мудрість, яка була загорнута у великий аркуш гумору. Тим самим, десять сторінок може бути відверто веселими, легкими, а потім одна сторінка наповнена такими думками, що зупиняєшся, щоб подумати над цим. В цьому книга вся. Іншими словами, це не та книга, яку варто читати одним оком, поки їдеш з роботи додому. Їй потрібно приділити увагу, щоб зупинитися, зіставити книгу зі своїм життям, можливо винести якісь висновки. За великим рахунком, вдаватися в світобудову немає сенсу, оскільки суть у персонажах, можна навіть сказати, персоналіях. Вони намагаються виглядати простіше, ніж вони є насправді.
    Я довго шукала цю книгу для колекції, аж раптом зайшла це львівське видання. Обкладинка має фактуру, яка нагадує рифлені чіпси, тільки дуже дрібна. На дотик дуже цікава та приємна. Аркуші приємні, без якихось зауважень. Переклад також гарний, відчувається, що зроблений з оригіналу з увагою та любов'ю. Скільки я бачила перекладів, то можна відрізнити ті, які видаються у Львові або у Харкові.
    Однозначно рекомендую для ознайомлення, видання гарне.
  •  
    Учень
    У фольклорі всіх часів та народів Смерть це жіночий персонаж, який подібний у всіх культурах, з дуже незначними відмінностями. У цій книзі головний персонаж - Смерть, щоправда чоловічого роду. Ще й до того всього він любить котів, що абсолютно збиває з пантелику. У нього є учень, а сама книга доволі позитивна та весела. Головний герой намагається зрозуміти людей, їх вчинки та мотиви поведінки, завдання скажу вам відверто не з легких. Він пробує все, чим люблять займатися люди: грає азартні ігри, весело проводить час, проте це йому не допомагає.
    Морт це молодий хлопчина, який любить читати, мріяти, міркувати, і який несподівано стає учнем у Смерті. В той час як Смерть пробує пізнати людей, Морт займається душами людей. Проте не все так просто, адже коли ти маєш таку силу, то виникає спокуса щось змінити. І тут з'являється принцеса, яку він прагне врятувати. Як кажуть французи шукайте жінку....
    Абсолютно ненав'язливий сюжет, і сама історія читається на одному подиху та не змушує вдаватися до якихось глибоких міркувань чи серйозних роздумів.
  •  
    МОРТ
    "Морт" - це гумористичне та трохи філософське фентезі Террі Пратчетта, написане у 1987-ому році, яке "відкриває" його підцикл про Смерть.
    Головний герой, хлопчак Морт, трохи нетямущий для роботи на фермі, тож батьки вирішують влаштувати його підмайстром. Але хлопець виявився нікому не потрібен, окрім самої...Смерті! Саме тоді розпочинаються пригоди незграбного Мортімера, адже Смерть доручив йому одне своє завдання, яке хлопчик із успіхом провалив...
    Ох уж цей гумор Террі Пратчетта! Здавалося б, в книзі розкриваються теми життя та смерті, але як майстерно та сатирично це подано! Смерть тут має прийомну доньку, любить котиків, а також шукає себе та своє покликання у справах смертних! А чи зможе Морт, чулий та романтичний хлопчина, опанувати фах Смерті, а також порятувати світ від тієї помилки, якої він сам і припустився?
    Дуже цікава, динамічна книга, наповнена британським гумором, гострою сатирою та іронією, філософією та цікавими персонажами! Буду знайомитися із творчістю Пратчетта й далі!
  •  
    Як Смерть собі вихідні взяв
    Террі Пратчетт - Морт.

    «НЕМАЄ СПРАВЕДЛИВОСТІ. Є ТІЛЬКИ Я». 

    «ЛЮДИ ГИНУТЬ, АЛЕ ЦЕ ЇХНІЙ КЛОПІТ. А ВЖЕ ПІСЛЯ ТОГО ДО СПРАВИ БЕРУСЯ Я. СВІТ, У ЯКОМУ ЛЮДИ ГИНУЛИ Б, ТА НЕ ВМИРАЛИ, МАВ БИ, М’ЯКО КАЖУЧИ, ІДІОТСЬКИЙ ВИГЛЯД, ПРАВДА Ж?».

    Чи ви чули про Морта?
    Звичайний сільський хлопець, якому випадає нагода стати учнем самого Смерті!

    Але до чого призведе його "навчання"? Через м'якість та романтичність Морта під загрозою весь Дискосвіт!

    Смерть - мій улюблений персонаж циклу. Він любить котів та бажає пізнати людей, їх життя та розваги.
    Виходить у нього так собі, скажу я вам)
    Ізабелла теж нічого собі. Я б і не очікувала іншого від дочки Смерті, нехай і прийомної. Вона вміє поставити усіх на місце та й не відмовиться від участі у спасінні світу.

    У сюжеті небагато персонажів, але це на краще.
    Не можу сказати, що це найсмішніша книга у моєму житті, але тонкий гумор с присмаком іронії відчувається доволі сильно.

    Це моя перша книга Пратчетта, бо до цього я читала лише "Добрі передвісники", які він написав у співавторстві з Ґейманом.
    Я залишилася задоволена книгою, обов'язково ще буду читати Пратчетта.

    До речі, у книзі ми зустрічаємо вже відомого нам Ринсвінда (я тільки про нього чула), який є головним героєм перших книжок про Дискосвіт.
  •  
    Твір сподобався, але 50% користувачів вважають цей відгук корисним
    Відомий усьому світові своїм фантастичним Дискосвітом Террі Пратчетт в моє життя ввірвався у співавторстві із Нілом Ґейманом, і то було неймовірно! Потім був "Колір магії", з якого я дуже не рекомендую починати знайомство із автором (хіба що ви плануєте читати його в оригіналі - тоді норм). Це видання від Видавництва Старого Лева, безумовно, красиве і приємне на дотик. Перший роман із циклу "Смерть" дуже потішив добре впізнаваними персонажами, нестандартним сюжетом і кмітливими діалогами. Безперечно, Смерть - найулюбленіший персонаж і його (бо смерть у пана Пратчетта чоловічої статі) навіть трохи шкода. Чого найменше очікуєш, зазвичай.
    У виданні трапляються деякі прикрі мовні чи, переважно, просто технічні помилки, що засмучує, але можна привчити себе на них не дуже дратуватися. Натомість переклад - це щось трохи інше. Не скажу, що зовсім недолугий - все ж Террі Пратчетта, думаю, не так вже й легко перекладати. Але є дивні ляпи, які не зрозуміло, чому не видавалися дивними самому перекладачеві й не впадали в око редакторам.
  •  
    Найкращий роботодавець)
    Що робити, коли твої батьки бідняки, а ти не маєш ніякої професії? Правильно, потрібно іти в підмайстри.
    А яка робота найкраща? Звичайно, стабільна. А хто може бути кращим роботодавцем, ніж сам (він у Дискосвіті чоловічого роду) СМЕРТЬ? Житлова площа і знаряддя праці в подарунок!

    Саме так пощастило звичайному 16-річному хлопчині Морту (чи Мору - я читала російською мовою). Робочий процес досить цікавий, результат 100%, жоден клієнт не втеч... тобто, не залишиться обділеним увагою.

    Саме з цієї книги почалось моє знайомство з творчістю сера Террі. І, варто сказати, з першого разу у нас нічого не вийшло. Пройшов деякий час, я прочитала пару книг про Рінсвінда, потім закохалась у Ланкрських відьом і маленьку Тіффані.
    Аж після всіх цих пригод прийшла пора знову зустрітись зі Смертю. Він прекрасний, один із найколоритніших і найцікавіших персонажів цього світу (а ми говоримо про Дискосвіт, в якому просто немає героїв "для галочки").

    "Морт" - книга, яка привідкриває завісу таємничості існування Жнеця. Ми дізнаємось більше про його роботу, сім'ю (так, сім'ю), про його хобі (він чудово вміє косити). Смерть - один із найбільш "живих" персонажів серед усіх, знайомих мені. За ним завжди цікаво спостерігати. Йому навіть хочеться допомогти (неправда, він нікого не вбиває, просто вказує дорогу на інщий бік).

    Читайте Пратчетта, він не розчарує!

  •  
    Комічний роман про Смерть
    Дивно починати цикл із головним героєм Смертю романом із назвою «Морт». Але Пратчетту можна все.

    Знавці іноземних мов одразу зрозуміють паралелі, але для звичайних читачів варто пояснити. Морт (слово, яке у багатьох мовах означає смерть) зовсім не є калькою імені смерті. Морт – це таки головний герой цього роману. В той час, як Смерть, є таким собі наставником молодого хлопця, його вчителем.

    Сюжет крутиться навколо хлопця, який не очікувано для себе отримав роботу помічника, а згодом і замісника, самого Смерті (смерть у Пратчетта чоловічого роду, хоча дехто радше скаже – антропоморфне втілення людського). Що Морт буде робити із цим великим тягарем. Чи вдасться йому ходити з косою і безжально забирати життя людей одне за одним? А чи йому трапиться на шляху якась перепона, в яку він так само безжально закохається і спричинить світовий колапс?

    Це треба прочитати!

    Окремо про мову Пратчетта. До його четвертого роману манера письма стає все більш і більш зрозумілішою. Хоча потрібно пережити перші 40-50 сторінок вступу (бо вони відчуваються як незрозуміле пекло). Гумор як завжди на висоті, а особливо у цій серії. Смерть сам по собі дуже комічний персонаж, що тут скажеш. Персонажі цікаві, події захоплюють. Тут навіть є мораль! А це не про всіх авторів навіть скажеш.

    Видання чудове, особливо як купуєте цілу серію книги пасують одне до одного бездоганно. Однозначно, гарне доповнення до власної бібліотеки.

    Раджу усім!
  •  
    Як Смерть у відпустку ходила
    Террі Пратчет, хто з поціновувачів фентезі не знає цього автора, та цикл книжок про Дискосвіт? Знають Всі) Видавництво Старого Лева мене вразило якістю оформлення книжок. Однією з причин, чому купила книгу – сподобалось оформлення, тому почала збирати цю серію. Але зміст також не підкачав! Про що ж сама книга? Моє враження – твої бажання, це ще не привід ламати все навкруги! Про що ж йдеться в Морті? Жив собі хлопчина, дуже незграбний, тому ніхто не хотів брати його на роботу, до півночі чекав він на роботодавців, і тут... Сама Смерть прийшла по нього, але не забрати на той світ, а працювати разом! На вірному коні забирають вони душі, і до кожного у них свій підхід! Будеш королем: отримаєш помах меча величного, а будеш бідняком, то й так заберуть) В книжці багато кумедних моментів, наприклад як Смерть у відпустці намагається зрозуміти, чим же так цікаво бути Людиною, напиватись і танцювати танці? Як вчиться займатись простими речами, що люди роблять кожного дня - готувати, рибалити. А в цей час, поки Смерть відпочиває, Морт чудить, по іншому не можу сказати! Зміна реальності, бо закохався? Та легко! Принцеса гарна, рано їй ще помирати! А те що через це у світі все йде шкереберть, то вже маленькі наслідки. Але як писала вище: власні бажання, це не привід все руйнувати! Головні герої цікаві та гарно прописані. Дуже сподобалась робота перекладача: Ольги Любарської, адже світ Дискосвіту - важка тема (каюсь, пару років назад почала читати Колір Магії, і не змогла, зараз хочу перечитати всі книжки циклу, які перекладені даним видавництвом). Весела і класна книга) До читання рекомендую
 
Характеристики Морт
Автор
Террі Пратчетт
Видавництво
Видавництво Старого Лева
Серія книг
Дискосвіт
Мова
Українська
Рік видання
2018
Рік першого видання
1987
Перекладач
Ольга Любарська
Кількість сторінок
304
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
84х108/32 (~130х205 мм)
Палітурка
Тверда
Папір
Офсетний
Шрифт
Noto Serif
Тираж
4000
ISBN
978-617-679-483-7
Вага
370 гр.
Тип
Паперова
Література країн світу
Література Англії, Австралії та Нової Зеландії
Література за періодами
Сучасна література
 

Про автора Морт