«Але зараз я не знаю, що робитиму через п’ять років. Можливо, я буду мертвим. Можливо, ні. Можливо, я буду здоровим. Можливо, писатиму. Я не знаю. Тому гаяти час на роздуми про майбутнє не дуже доцільно – звичайно, якщо воно більш віддалене за обід» Пол Каланіті - це індійсько-американський нейрохірург, який написав міжнародний бестселер, будучи у полоні смертельної хвороби. Йому було лише 36 років, коли йому діагностували рак легенів 4-тої стадії. Скажу чесно - читати було дуже важко, але, водночас, захоплююче. Спостерігаючи за становленням автора, можна побачити його формування як людини, яка поступово поглиблювала свій інтерес до науки та літератури. «Мною рухало не так прагнення чогось досягти, як необхідність відповісти собі на надважливе питання: у чому сенс людського життя? Я й далі відчував, що література – «найкраща інвестиція в розвиток розуму (мислення), тоді як неврологія розкриває найтонші закони роботи мозку. І мислення, відповідно до цієї сумнівної концепції, видавалося невіддільним від людських стосунків і моральних цінностей.» Болючим залишався той факт, що ти все вкладаєш у своє навчання, проводиш безсонні ночі за конспектами, складаєш плани на майбутнє і один страшний діагноз просто все руйнує. Мені важко уявити всі емоції автора під час усвідомлення такого жахливого розвитку подій. Як це описував сам Пол: «І на цих словах майбутнє, яке я собі намріяв і яке невдовзі мало справдитися, мета, вінець моїх багаторічних прагнень, – усе враз обірвалося» Стиль автора мені дуже сподобався: книга написана легко і просто. Особливо вразив епілог від коханої дружини, яка залишилась з ним до самого кінця. Це заслуговує поваги. Книга заставляє задуматися над сенсом життя і його непередбачуваністю. Пол Каланіті не здавався. Під час хвороби він продовжував працювати нейрохірургом, незважаючи на щоденний біль та нудоту. Йому навіть вистачило сили написати книгу, яку я від щирого серця раджу прочитати кожному. Тому прислухайтеся до головної ідеї цієї книги - радійте життю та його швидкоплинним моментам, адже лише одна мить може все змінити.

Книга Пола Каланіті "Коли подих стає повітрям" це зворушлива і надихаюча історія, яку рекомендую прочитати всім. Це перш за все історія життя, а не смерті, історія, яка вчить нас мужності, стійкості та витривалості. Історія боротьби не лише з собою, а боротьби за себе і життя, яке висить на волосині. Пол Каланіті успішний нейрохірург, який допомагає багатьом людям, рятуючи їхні життя від найрізноманітніших хвороб, ще в молодому віці дізнається що в нього не виліковна хвороба, рак. Як діяти далі? Чому саме я? Виникали різні запитання у нього, адже, така хвороба доволі рідкісний випадок. Здавалось би, зовсім нещодавно він лікував людей, повідомляв про жахливі діагнози, а зараз опинився сам на лікарняному ліжку в очікуванні вироку. Ця історія показує нам дуже сміливого борця за життя, який хватався за всі соломини, щоб прожити ще трохи довше. І попри хворобу, він і надалі до останнього лікував людей. Не кожен зміг би, навіть не те що фізично, але й морально перенести таку біль. А вже на наприкінці останніх хвилин життя взяти свою новонароджену дитину на руки.

Мене завжди приваблювали книги засновані на реальних подіях. Але прочитавши цю, я отримала дещо інший досвід. Вже з анотації читач дізнається про те, що головний герой в молодому віці приречений. Драматичним виявляється ще й той факт, що він присвятив своє життя порятунку людей. Фактично все його життя йшло як за розділами книги. Воно було для нього сповнене мрій, а також тактичних кроків для їх досягнення. Головний герой позитивна, добра і життєствердна особистість. За що йому таке випробування? Все як у невдалому фільмі, де світла душа повинна покинути Землю. Дуже гарно описані взаємини героя з дружиною, яка справді пройшла з ним тернистий шлях і є прикладом справжнього кохання. Адже справжнє кохання є двостороннім і всеохоплюючим. Їхня історія про те, як долати труднощі навіть тоді, коли ти знаєш, що темрява неминуча. Мені дуже сподобалася книга, вона надихає думати про вічність і звичайно мотивує. Ті мемуари, які написав лікар Пол свідчать про те, якою надзвичайно вольовою людиною він був за життя. Вважаю книгу повчальною і рекомендую читачам, які полюбляють такі жанри.